ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 лютого 2022 року місто Київ №640/7091/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом до про ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у не проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 51, 55 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, виготовленої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 51, 55 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ і положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 80% загальної суми грошового забезпечення, визначеної на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, виготовленої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмеження пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, прийнято на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 №640/20377/19. Крім того, на неодноразові звернення позивача до пенсійного органу відповідач жодної відповіді не надав, а тому позивач вважає, що відповідач умисно ухиляється від прийняття рішення щодо проведення перерахунку його пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7091/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 13.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній з позовними вимогами не погоджується та зазначає про те, що зробити перерахунок виходячи з відсоткового значення розміру 80% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 03.12.2020 №ВСЗ/6210 неможливо, оскільки на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, а саме редакція Закону №2262-XII від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивачем 15.04.2021 подано до суду відповідь на відзив, в якій останній вказав на те, що розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії визначено Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який згідно з положеннями пункту 3 Порядку №45 є уповноваженим органом на виготовлення такої довідки відносно осіб, звілнених з військової служби.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 20.09.1995 отримує пенсію за вислугу років в розмірі 72% (вислуга років - 24) грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 №640/20377/19 Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки прийнято та надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 03.12.2020 №640/20377/19, однак жодних дій, спрямованих на перерахунок пенсії позивача відповідачем вчинено не було.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою від 21.01.2021, в якій просив у відповідності до вимог статей 43, 51, 55 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ і положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 80% загальної суми грошового забезпечення, визначеної на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, виготовленої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Однак, за посиланням позивача, станом на момент звернення до суду з цим позовом відповідач не надав відповіді на його заяву від 21.01.2021.
З такою бездіяльністю позивач не згоден і вважає що пенсія йому нарахована та виплачується, як військовому пенсіонеру, з порушенням норм чинного законодавства, оскільки показники грошового забезпечення для перерахунку пенсії були надані відповідачу у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закону №2262-ХІІ).
Разм з тим, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, згідно з пунктом 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам. Адже підстава перерахунку пенсії - Постанова №704 з ухваленням даного рішення суду, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06 серпня 2019 року у зразкові справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19). Зокрема Верховний Суд в пункті 24 зазначив: «Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Так, як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 03.06.2020 №640/20377/19, Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку від 03.12.2020 №ВСЗ/6210 про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05 березня 2019 року згідно з Постановою №704, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням «підполковник», надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби 65%, премія 35%.
Проте Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, не зважаючи на висновок Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, жодних дій щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки не вчинило.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з направленням Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 03.12.2020 №ВСЗ/6210 про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у не проведені з 01.04.2019 перерахунку та виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 51, 55 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, виготовленої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
В той же час, суд відмовляє у задоволені вимог позивача в частині здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 №ВСЗ/6210 з урахуванням 80% грошового забезпечення, оскільки ключовим правовим питанням у даній справі, є право позивача на перерахунок пенсії саме на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 №ВСЗ/6210.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", (який набрав чинності 01 січня 2017 року) у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень;
- перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
- положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10 740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911 -VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2016 року, частина п'ята статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень".
Після чого, Законом України від 06 грудня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ слова і цифри" у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VІІІ передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
З цієї позиції можна зробити висновок, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, відповідачем буде здійснено такий перерахунок не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, на який сподівається позивач, та з обмеженням її граничним розміром.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії не у тому розмірі, який було встановлено позивачу при призначенні пенсії, та з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На думку суду, позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру підлягають задоволенню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у не проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, виготовленої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.12.2020 №ВСЗ/6210, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, без обмеження пенсії максимальним розміром.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.