ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 січня 2022 року м. Київ № 640/37764/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи
за позовомКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
доНікітіної Марини Олександрівни головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання неправомірними дії, скасування постанови, -
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Нікітіної Марини Олександрівни головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач) про визнання неправомірними дії, скасування постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року позовна заява Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишена без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії цієї ухвали.
30 грудня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є неприбутковою організацією, а тому кошти на сплату судового збору відсутні.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Перелік умов, встановлений цією статтею, норми якої є спеціальними з регулювання питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору, є вичерпним.
При чому, вказана норма не містить підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Слід зазначити, що посилання на неможливість сплатити судовий збір не є поважною обставиною для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору позивача. Зокрема, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, що не відповідає, зокрема, положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками майнового стану або іншими ознаками.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Станом на час постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 24 грудня 2021 року не усунуто.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух позовної заяви, що свідчить про її небажання захищати свої процесуальні права.
Згідно із ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем у встановлений строк недоліки не усунуто, а отже позовна заява підлягає поверненню.
Суд вважає за необхідним зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву иївський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - повернути позивачу.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов