ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 січня 2022 року м. Київ № 640/17821/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В:
за участі представників сторін:
представника позивача: Піх А.Б.
представника відповідача: Вишневської Г.С.
розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі також - позивач, ПАТ «Запоріжжяобленерго») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, НКРЕКП), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині пунктів №1, підпунктів 2, 3, 5, 6, 8, 9 пункту № 2 резолютивної частини Постанови.
- визнати протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині підпункту 1 пункту 2 та пункт 3 резолютивної частини Постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є дискримінаційною, необґрунтованою та незаконною, прийнятою без належного дослідження відповідної первинної документації та без врахування обставин щодо вжиття Товариством заходів щодо усунення певних недоліків в роботі, сприяння Товариством у реалізації відповідачем своїх функцій та прийняття правомірних рішень за наслідками перевірки та такою, що порушує права ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператора системи розподілу. Так, зокрема, позивач вказує, що згідно спірної постанови Регулятор здійснив неправомірні висновки стосовно наявності підстав для подальшого перегляду тарифів на 2022-2024 роки позивача в бік зменшення за результатами контролюючого заходу шляхом прийняття рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів у 2018 році, суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2019 році; вартість профінансованих коштів по заходу «переміщення силових трансформаторів» програми ремонтів на 2019 рік; суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензійної діяльності у 2020 році; суму необ'єктивного перевищення вартості заходів інвестиційної програми на 2020 рік; суму необ'єктивного перевищення вартості обладнання, придбаного в рамках реалізації заходу інвестиційної програми на 2020 рік.
На думку позивача, виключно ліцензіат формує джерела фінансування Ш, у той же час НКРЕКП, поза межами та порядку передбаченому Порядком № 955 зобов'язує позивача передбачити джерелом фінансування Ш на 2021 та 2022 роки додатковий отриманий дохід за 2018-2020 роках в розмірі 35 941,84 грн., водночас, жодний закон не передбачає прав НКРЕКП зобов'язувати суб'єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності» без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму із відповідних причин.
Крім того, позивач зазначає, що затримка у відчуженні частки оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» у статутному капіталі електропостачальника - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відбувається з об'єктивних причин, які не залежать від волі Товариства, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення. Разом з тим, визначення обсягів споживання споживачами електричної енергії здійснювалось Товариством відповідно до вимог глави 6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Відтак, позивач вважає, що ним не порушено вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/17821/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/17823/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року об'єднано для спільного розгляду в одне провадження адміністративну справу №640/17821/21 з адміністративною справою № 640/17823/21. Присвоєно об'єднаним справам загальний номер справи №640/17821/21, яка буде розглядатись Окружним адміністративним судом міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В.
09.08.2021 до суду надійшов відзив від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі змісту якого вбачається, що НКРЕКП не визнає позов повністю, вважає викладені в ньому підстави такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права. Відповідач вказує, що проведення планової перевірки дотримання позивачем Ліцензійних вимог, і як наслідок, прийняття оскаржуваної Постанови 860, відбувалось із чітким дотриманням положень чинного законодавства та з урахуванням наданих ПАТ «Запоріжжяобленерго» пояснень.
28.08.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, зі змісту якої вбачається, що, на думку позивача, відповідачем не наведено фактів та обставин, які спростовують твердження, викладені в позовній заяві, а доводи про порушення ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії є необґрунтованими та помилковими.
13.09.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача, в яких, зокрема, зазначається про незгоду НКРЕКП з твердженнями позивача, що наведені у відповіді на відзив, та акцентується увага на наявність підстав стверджувати, що перерва з початком 05.08.1019 о 6:50 і завершенням 06.08.2019 о 16:15 не може розглядатися такою, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин; позивачем не виконано вимоги підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1401, що свідчить, на думку відповідача, про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 ;1470;невиконання інвестиційних програм позивачем, зумовлене наявністю заборгованості позивача перед ДП «Енергоринок». Відтак, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною та такою, що прийнята НКРЕКП у відповідності до приписів чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд адміністративної справи №640/17821/21 за правилами загального позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання в адміністративній справі.
22.09.2021 до суду надійшов відзив від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до об'єднаної справи, відповідно до якого відповідач зазначає про невизнання позову, зокрема, в частині підпункту 1 пункту 2 та пункту 3, оскільки оскаржувана постанова НКРЕКП від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» є такою, що прийнята Комісією з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, «Про ринок електричної енергії», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, щ визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.
05.10.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача , в якій останній, посилюючись на приписи законодавства, зазначає про правомірність своїх вимог та підтримує доводи та обґрунтування, викладені в позовній заяві.
23.10.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача, в яких, з посиланням на положення законодавства, зазначається про незгоду НКРЕКП з твердженнями позивача, що наведені у відповіді на відзив та про правомірне прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.
24.11.2021 до суду позивачем надано пояснення щодо проведення Дніпропетровським науково-дослідним Інститутом судових експертиз експертного економічного дослідження впливу встановлення НКРЕКП протягом 2015-2018 років ПАТ «Запоріжжяобленерго» алгоритму перерахувань коштів, та сум додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів з поточних рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» на виконання інвестиційних програм, ремонтних робіт та структури тарифів 2018-2020 років - Висновок експерта № 645/646-21 за результатами проведення економічного дослідження по заяві ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 28.04.2021.
25.11.2021 до суду надійшли додаткові пояснення від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до яких відповідач, зокрема, зазначає про те, що наданий позивачем Висновок експерта № 645/646-21 не підтверджує обґрунтованість позовних вимог.
У судовому засіданні 18 січня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити; представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2134, на підставі постанови НКРЕКП від 10 березня 2021 року № 389 «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у II кварталі 2021 року» та від 14 квітня 2021 року № 656 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго», на підставі посвідчення про проведення перевірки від 17 березня 2021 року №201 НКРЕКП здійснено планову перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року № 932 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2157 року № 1470.
За результами вказаної перевірки складено акти планової виїзної перевірки від 29.04.2021 № 227 та № 228.
26.05.2021 за результатами розгляду актів планової виїзної перевірки від 29.04.2021 № 227 та № 228, на засіданні НКРЕКП, що проходило у формі відкритого слухання, за участю уповноваженого представника, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».
Позивач, вважаючи, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині пунктів №1, підпунктів 2, 3, 5, 6, 8, 9 пункту № 2 резолютивної частини та в частині підпункту 1 пункту 2 та пункт 3 резолютивної частини постанови є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 року № 1540-VIII (далі також - Закон України № 1540-VIII).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст. 1 Закону України № 1540-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону України № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики:
- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;
- діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності;
- діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
- діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг:
- діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
- діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, шляхом, серед іншого державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно зі статтею 19 Закону України № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Частиною 6 статті 19 Закону України № 1540-VIII передбачено, що планові перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.
План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п'ять днів до початку відповідного планового періоду.
Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.
Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Щорічно, до 1 червня, Регулятор готує звіт про виконання річного плану державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, за попередній рік, який включається до річного звіту про діяльність Регулятора та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора.
Відповідно до частини 11 статті 19 Закону України № 1540-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Відповідно до статті 22 Закону України № 1540-VIII суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах, зокрема, від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: «б)» за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 26.05.2021 за результатами розгляду актів планової виїзної перевірки від 29.04.2021 № 227 та № 228, на засіданні НКРЕКП, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».
Надаючи оцінку виявленим під час перевірки порушенням, суд виходить з наступного.
Щодо дотримання позивачем частини другої статті 47 Закону України «Про ринок електричної енергії», суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що на виконання частини 2 статті 47 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо відчуження у строк до 11 червня 2020 року частки оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» у статутному капіталі електропостачальника - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» позивачем проведено комплекс заходів щодо відчуження частки.
Судом було встановлено, що починаючи з січня 2020 року та на виконання листа Фонду державного майна України від 27.01.2020 № 10-17-1501, позивач розпочав роботу щодо обрання оцінювача корпоративних прав товариства.
Згідно з рішенням Наглядової ради ПАТ «Запоріжжяобленерго» обрано оцінювача - ТОВ «Контакт-Сервіс». Оцінювачем підготовлено Звіт про оцінку майнових прав та отримано від Фонду державного майна України рецензію на Звіт про оцінку майнових прав - частки ПАТ «Запоріжжяобленерго» розміром 100% у статному капіталі «Запоріжжяелектропостачання».
Питання про попереднє надання згоди на відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» було включено до порядку денного річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «Запоріжжяобленерго», які планувалось провести 22.04.2020. Але 14.04.2020 на засіданні Наглядової ради ПАТ «Запоріжжяобленерго» (протокол №9) прийнято рішення про перенесення дати проведення річних загальних зборів товариства у зв'язку з загостренням епідеміологічної ситуації в Україні та світі, з метою запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19) та на підставі Закону України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням епідеміологічної хвороби (COVID-19)» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Зокрема, Загальні збори акціонерів були перенесені на строк, не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи перенесення проведення Загальних зборів акціонерів, на протязі 2020 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» неодноразово зверталось до Фонду державного майна України, Наглядової ради Товариства (листи від 21.04.2020 №001-32/6309, 08.05.2020 №001-001/7190, 10.06.2020 №001-008/8946, 20.07.2020 №001-32/11206, 13.08.2020 №001-32/12729, 20.10.2020 №001-32/16123, 24.11.2020 №001-008/1831, 30.11.2020 №001-32/18499) для прийняття рішення щодо відчуження корпоративних прав ПАТ «Запоріжжяобленерго» розміром 100% у статутному капіталі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Так, зокрема, позивач, керуючись п 17.3 (пп.29), пп.20.1.1 п 20.1 Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго», звертався з проханням до Наглядової ради прийняти рішення про надання згоди або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, а саме на відчуження частки Товариства в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ Запоріжжяелектропостачання» за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб'єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою ПАТ «Запоріжжяобленерго», та встановити процедуру визначення покупця частки.
У 2021 році позивач також неодноразово, листами від 21.01.2021р. № 001-32/146 та 09.02.2021 №001-32/397, звертався до Фонду державного майна України та Наглядової ради Товариства з проханням розглянути питання скликання та дистанційного проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Запоріжжяобленерго» з включенням в порядок денний питання щодо прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення ПАТ «Запоріжжяобленерго» значних правочинів, передбачених Статутом Оператора, а також щодо затвердження ринкової вартості частки ПАТ «Запоріжжяобленерго» розміром 100% у статутному капіталі ТОВ «Запоріжжяелектропстачання".
Рішенням Загальних зборів акціонерів від 27.04.2021 попереднє надано згоду на вчинення Товариством значного правочину протягом одного року з дня проведення цих загальних зборів, а саме на відчуження частки в розмірі 100 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» з урахуванням п. 2 Програми відповідності оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», затвердженого рішенням Дирекції ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.05.2019, за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб'єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою Товариства, шляхом продажу на аукціоні із застосуванням електронної системи ProZorro. Продажі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач інформував відповідача про ситуацію що склалася з відчуженням частки у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (листи ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 18.05.2020 №001-008/7626, від 03.07.2020 №001-008/10328, від 08.12.2020 №001-32/1884).
Судом встановлено, що протягом вказаного періоду, позивачем неодноразово проводились аукціони, однак жоден учасник не надав необхідного пакету документів, що свідчить про те, що торги не відбулися, таким чином, на переконання суду, затримка у відчуженні частки оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» у статутному капіталі електропостачальника - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відбувається з об'єктивних причин, які не залежать від волі Товариства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення.
Щодо дотримання Позивачем пункту 4.6. глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП та підпункту 7 пункту 2.2. Ліцензійних умов, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки комісії були надані документи та пояснення, що по 9-ти перервах в електропостачанні при заповненні форми звітності за 2019-2020 роках №11-НКРЕКП (квартальна) «Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання» в графах дата та час або кінець перерви було допущено технічну описку.
Позивач пояснив, що на підтвердження вказаних обставин, позивачем до НКРЕКП надано витяги з оперативних журналів та допущення вказаних описок, що жодним чином не вплинуло на якість та надійність електропостачання.
Щодо дотримання позивачем підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, в частині обов'язку ліцензіата укладати договори, які є обов'язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів, які стосуються заборгованості перед ДП НЕК "Укренерго"
Судом було встановлено, що заборгованість за договором про надання послуг з передачі від 27.05.2019 № 0503-02041 з ДП НЕК «Укренерго» складала 27 250,3 грн та за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 в сумі 22 932,7 грн.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» станом на 01.01.2021 заборгувало ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за послуги з розподілу електричної енергії кошти у розмірі 403 914,5 грн., з них 290 736,1 грн. на протязі 2020 року, у зв'язку з цим у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виник значний дефіцит обігових коштів, в наслідок чого, станом на 31.12.2020 виникла заборгованість з поточних зобов'язань за грудень 2020 року по Договору з надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 №0503-02041 в сумі 27 250,3 грн. та по Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 №0503-03041 в сумі 22 932,7 грн.
Разом з тим, вбачається, що протягом січня 2021 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» повністю оплатило вказану заборгованість, а саме:
1) за послугу з передачі електричної енергії:
· 6 181,4 тис. грн. п/д №364 від 11.01.2021
· 6 181,4 тис. грн. п/д №460 від 15.01.2021
· 6 181,4 тис. грн. п/д №567 від 19.01.2021
· 8 706,1 тис. грн. п/д №851 від 26.01.2021
2) За послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:
· 7 485,4 тис. грн. п/д №365 від 11.01.2021
· 7 485,5 тис. грн. п/д №671 від 20.01.2021
· 7 962,8 тис. грн. п/д №1281 від 28.01.2021
Стосовно заборгованості за договором про врегулювання небалансів від 18.04.2019 № 0503-01041 у сумі 8 787,0 грн. за жовтень 2020 року та грудень 2020 року по Актам коригування (врегулювання) (MMS2) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, встановлено наступне.
Розрахунки здійснюються відповідно п.5.1. договору про врегулювання небалансів, згідно виставлених рахунків. Рахунки формує НЕК «Укренерго».
Станом на день подання позову заборгованість не оплачена тому що Акти з боку НЕК «Укренерго» не підписані та рахунки не виставлені (рахунки формує НЕК "Укренерго")
Таким чином, на переконання суду, висновок комісії щодо порушення підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов безпідставний, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, що підтверджується вищевикладеним.
Щодо надання послуги з приєднання гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2
10.08.2016 Між Товариством та гр. ОСОБА_1 укладено договір приєднання №1610-1924, однак на даний час триває процедура оформлення землекористування з ТОВ «Власні землі». Укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.12.2018 №361218.
Мелітопольською міською радою проект землеустрою для відведення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 наразі розглядається.
За доводами позивача, після прийняття позитивного рішення на сесії Мелітопольської міської ради щодо узгодження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок, проектна документація разом з робочим проектом «Реконструкція ПЛ-0,4 кВ Рб.7, Рб.8 ТП-562 для електропостачання електрообладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 » буде передано до тендерного відділу для проведення процедури закупівлі послуги з виконання будівельно-монтажних робіт.
12.04.2016 між Товариством та гр. ОСОБА_2 укладено договір про приєднання №1610-0008, однак на даний час ПАТ «Запоріжжяобленерго» не надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим встановленням меж земельної ділянки.
Окремо необхідно зауважити, що 05.03.2018 Рішенням міської ради від 28.02.2018 №75 затверджена містобудівна документація «План зонування території м. Запоріжжя».
Отже, у м. Запоріжжя діяла заборона на передачу (надання) земельних ділянок згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з відсутністю затвердженого плану зонування території м. Запоріжжя.
Таким чином, затримка в наданні послуги з приєднання вказаних замовників, відбувалась по причині не надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим встановленням меж земельної ділянки, на яку поширюється право особистого сервітуту.
Разом з тим, позивачем до суду надані пояснення та підтвердні документи від 25.08.2021р. № 001-33/3322 про те, що послуга з приєднання надана в повному обсязі гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, на переконання суду затримка виконання робіт за договорами відбувалась з незалежних від ПАТ «Запоріжжяобленерго» обставин, а тому в діях Товариства відсутнє порушення Кодексу систем розподілу.
Щодо дотримання Позивачем підпункту 25 пункту 2.2 Ліцензійних умов в частині «не забезпечення функціонування центрів обслуговування споживачів та не зазначення в електронній базі звернень абонентів до кол-центру, інформації щодо місця приєднання абонента до мереж»..
Судом було встановлено, що відповідно до обґрунтувань до постанови № 860 ПАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі та по кожному пункту виконує свої обов'язки щодо забезпечення мінімальних організаційно-технічних вимог до функціонування кол-центру ОСР відповідно до Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджених постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №373, про що свідчать відмітки НКРЕКП «Виконано» напроти стану виконання кожного заходу в таблиці 3.5.7 Акту планової перевірки, у тому числі щодо ведення електронної бази даних звернень абонентів, отриманих за допомогою засобів телекомунікації, із зазначенням необхідних даних.
Також судом встановлено, що в ході проведення планової перевірки, ПАТ «Запоріжжяобленерго» надало на запит НКРЕКП від 08.04.2021 №36/149-21 витяги з баз даних звернень споживачів до кол-центру за темою звернень Т3 «Якість споживання» за 2019-2020роки.
Запитувану інформацію надано позивачем у повному обсязі та у формі, яка встановлена постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №373 «Про затвердження Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами».
При цьому, зазначення Товариством у витягах з баз даних кол-центру місце приєднання абонента до мережі по лінії 10кВ, а не ТП 10/0,4 кв жодним чином не впливає на якість обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами.
Щодо надання послуги з приєднання гр. ОСОБА_3 та дотримання Позивачем підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а також пунктів 4.3.3 та 4.6.8 глави 4.3 розділу 4 Кодексу систем розподілу.
Судом було встановлено, що до 02.04.2021р., з боку ОСОБА_3 не виконано п.3.2.2 Договору та не надано до позивача на погодження відкориговану в частині організації розрахункового обліку електричної енергії проектну документацію «Установка ТП 10/0,4кВ та прокладка ЛЕП-10кВ для електропостачання дачного будинку гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ».
Лише 02.04.2021 замовник надав на погодження відкориговану в частині організації розрахункового обліку електричної енергії проектну документацію.
Листом від 20.04.2021 №001-37/1450 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило гр. ОСОБА_3 про узгодження проектної документації «Установка ТП 10/0,4кВ та прокладка ЛЕП-10кВ для електропостачання дачного будинку гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ».
Отже, несвоєчасне виконання умов договору відбувається не з вини позивача.
Разом з тим, судом встановлено, що 05.05.2021 на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов лист від гр. ОСОБА_3 , копія якого також надіслано до НКРЕКП, про те що гр. ОСОБА_3 претензій до ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має. Водночас, вказані листи відповідачем не були взяті до уваги.
Судом також встановлено, що керуючись рекомендаціями НКРЕКП, викладені у листі від 18.06.2018р. №5288/17.1.3/7-18, у зв'язку із відсутністю відповідної величини питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на момент укладання договору про нестандартне приєднання з гр. ОСОБА_3 , відповідно пункту 4.2 Договору (За спільною згодою Сторін, може бути встановлений інший порядок оплати шляхом конкретизації умов цього договору), у зв'язку з неможливістю визначення плати за нестандартне приєднання електроустановок Замовника, шляхом укладання додаткової угоди Сторони на підставі ст. 212 Цивільного кодексу України домовились, що права та обов'язки за цим Договором виникають за відкладальною обставиною - встановлення НКРЕКП величини питомої вартості за нестандартне приєднання електроустановок до електричних мереж.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача вищевказаних порушень.
Щодо порушення підпункту 21 пункту 5.1.2 глави 8.4 розділу 5 ПРРЕЕ, згідно з яким оператор системи зобов'язаний, зокрема, проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків судом зазначає наступне..
Судом було встановлено, що контрольний огляд засобів обліку споживачів Товариством проводиться згідно затверджених графіків, але не рідше одного разу на 6 місяців.
Місце розташування лічильників здебільшого, знаходиться у квартирі/у будинку/у гаражі/ в тамбурі, також тимчасово не проживаючі споживачі, тощо, ускладнює виконання 100% контрольного огляду один раз на 6 місяців.
При цьому, одразу після отримання показів споживача проводиться перерахунок (виставлення рахунків) відповідно до отриманих фактичних даних.
Такі посилання позивача, на думку суду, є цілком обґрунтованими, адже відсутність особи споживача за місцем її проживання фактично унеможливлює перевірку електролічильника у визначений графіком день.
Таким чином, враховуючи те, що порушення термінів проведення контрольних оглядів засобів комерційного обліку споживачів в даному випадку мало місце не з вини позивача, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до відповідальності за вказане порушення є необґрунтованим.
Крім того, слід також враховувати, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У даному ж випадку, відповідач не наводить жодних обставин, які б спростовували твердження позивача з приводу безпідставності притягнення ПАТ «Запоріжжяобленерго» до відповідальності за порушення вимог підпункту 21 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Щодо порушення пункту 1 постанови НКРЕКП № 2896 від 17.12.2019 «Про встановлення для оператора системи передачі та операторів систем розподілу граничної нижньої межі обов'язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» та відповідно дотримання підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу елекричної енергії.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідно п.1 постанови НКРЕКП від 17.12.2019р. №2896 здійснювало купівлю електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами в кожному розрахунковому періоді, але в окремі часи попри наявність заявки за максимально допустимою ціною (відповідно до діючих Price Cap), здійснити покупку в розмірі 80 (50% з 21 листопада 2020р. ) відсотків від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами виявилось неможливо (пропозиція була відсутня).
Судом встановлено, що реагуючи на обставини що склалися ПАТ «Запоріжжяобленерго» вийшло на «внутрішньо добовий ринок» з замовленням за максимально допустимою ціною (відповідно до діючих Price Cap), але при відсутності пропозиції.
Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що у вказаних періодах, відсоток відхилення був незначним та складав в середньому лише 4,18%.
Враховуючи вищезазначені об'єктивні причини, а саме відсутність пропозиції на ринку, в діях ПАТ «Запоріжжяобленерго» суд дійшов висновку про відсутність порушення вимог постанови НКРЕКП від 17.12.2019р. №2896 щодо обов'язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами в розмірі 80 відсотків (з 21 листопада 2020р. 50 відсотків, Постанова НКРЕКП від 20.11.20 № 2139) від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її передачу або розподіл електричними мережами в цьому розрахунковому періоді.
Стосовно невідповідності обсягів купленої ПАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергії на ринку «на добу наперед» встановленим граничним обсягам обов'язкової купівлі електричної енергії на РДН за 25.10.2021р., то в даному випадку невідповідність виникла в наслідок помилки при балансуванні нехарактерного дня (зміна часу Літо-Зима) в цілому по енергосистемі.
Стосовно невідповідності обсягів купленої ПАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергії на ринку «на добу наперед» встановленим граничним обсягам обов'язкової купівлі електричної енергії на РДН 15.12.2020, то вказані відхилення виникли з незалежних від позивача причин, а саме станом на 14 грудня 2021 року у ПАТ «Запоріжжяобленерго» були відсутні коштів на банківському рахунку внаслідок систематичної несплати клієнтами за надані послуги з розподілу, вказане не дозволило своєчасно поповнити рахунок ЕСКРОУ та придбати електроенергію в обсязі обов'язкової купівлі на РДН.
Враховуючи вищевикладене, в діях позивача порушення пункту 1 постанови НКРЕКП № 2896 від 17.12.2019 та підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу відсутнє.
Вказане, на переконання суду, свідчить про відсутність в діях ПАТ «Запоріжжяобленерго» вказаних порушень, а з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно накладено на позивача штраф.
Щодо дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» підпункту 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та відповідно, відсутності підстав для надання компенсації у подвійному розмірі за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР.
Судом було встановлено, що під час проведення перевірки членам комісії були надані документи та пояснення, що 15 перерв, однак у пункті 2.8 відзиву НКРЕКП вказує на те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не було надано документального підтвердження невірної класифікації перерв понад 24 години у реєстрах внаслідок форс-мажорних обставин та вини споживачів або інших осіб по 15 перервам.
Під час проведення перевірки Товариством до НКРЕКП на підтвердження обставин щодо перерв в електропостачанні понад 24 години, які виникли внаслідок форс - мажорних обставин, спричинених винятковими погодними умовами (сильний шторм, гроза, ураган), були надані листи Запорізького обласного центру з гідрометеорології з даними спостережень метеорологічних станцій, які також були додані до позовної заяви.
Але, вказані пояснення та підтверджуючі документи були враховані відповідачем частково, а саме щодо 15 перерв (1, 4, 5, 6, 16, 20, 21, 22, 23, 30, 31, 32, 33, 34, 35) НКРЕКП було зобов'язано Товариство здійснити виплату компенсацій в подвійному розмірі 1257 споживачам на загальну суму 502, 80 тис. грн.
При цьому, ані Акт перевірки № 227 від 29.04.2021р., ані Обґрунтування до постанови № 860 не містять будь-яких обґрунтувань з боку НКРЕКП, щодо неприйняття листів Запорізького обласного центру з гідрометеорології (по 15 перервам), в підтвердження поважності причин не відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин з боку.
Разом з тим, відповідно до Акту перевірки № 227, НКРЕКП було враховано лист Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 23.04.2021р. № 999001-815/99903 з даними спостережень метеорологічної станції Мелітополь, зокрема, на підтвердження обґрунтованості не відновлення електропостачання по ММРЕМ ТП117РБ3 (перерва з 04.08.2019 20:28 по 06.08.2019 12:35), а у випадку по ММРЕМ ТП45РБ3 (перерва з 05.08.2019 06:50 по 06.08.2019 16:15) вказаний лист враховано не було.
Також, у випадку по БМРЕМ ТП-148Рб-6 НКРЕКП враховано лист Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 23.04.2021р. № 999 001-831/99903 з даними спостережень метеорологічної станції Бердянськ.
Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює висновки відповідача щодо недотримання позивачем підпункту 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.
Щодо порушення підпункту 42 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та зобов'язання надати до НКРЕКП та Відділу НКРЕКП у Запорізькій області належним чином оформлені звіти щодо фінансування поточних та капітальних ремонтів (Ремонтних програм) на 2018-2020 рок суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що листом від 23.01.2020 №002-13/1289 Товариство надало до НКРЕКП звіт щодо фінансування поточних та капітальних ремонтів за 2019 рік, без додатка №3 «Детальний звіт з виконання аварійно-відновних робіт» тому, що він був з нульовими показниками.
При цьому, на протязі 2019 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» не отримувало від НКРЕКП зауважень стосовно відсутності форми №3 аварійно-відновні роботи.
Доведена НКРЕКП форма Плану фінансування поточних та капітальних ремонтів не передбачала планування аварійно-відновних робіт, а звіт щодо фінансування поточних та капітальних ремонтів ліцензіату з розподілу електричної енергії передбачав лише відображення фізичних обсягів та фінансування робіт та матеріалів.
Таким чином, при відсутності планування аварійно-відновних робіт, не є можливим відобразити виконання аварійно-відновних робіт в частині фінансування.
На протязі трьох кварталів 2020 року звіт по Програмі ремонтів надавався по формам 2019 року.
Лист від НКРЕКП з вимогами до 25.01.2021 надіслати звіт за 4 квартали 2020 року надійшов до Товариства лише в кінці грудня.
Разом з тим, в ході планової перевірки зауваження Товариством було усунуто та листом №002-13/347 від 26.04.2021 направлено звіт щодо фінансування поточних та капітальних ремонтів за 2020рік до НКРЕКП.
Аналогічна ситуація склалась зі звітами за 2020 рік.
Таким чином, суд критично відноситься до висновку відповідача щодо наявності вказаного порушення з боку позивача.
Надаючи оцінку іншим підпунктам пункту 1 оскаржуваної постанови НКРЕКП, суд виходив з такого, що частиною 5 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Однак, всі інші порушення є формальними та такими, що жодним чином не можуть негативно вплинути на права та інтереси учасників ринку.
В оскаржуваній постанові № 860 відповідач жодним чином не обґрунтував, зокрема, як розрахункове значення лічильника з розбіжністю у 3 кіловати, з урахуванням того, що одразу після отримання показів споживача проводиться перерахунок (виставлення рахунків) на основі фактичних даних; зазначення позивачем у витягах з баз даних кол-центру місце приєднання абонента до мережі по лінії 10кВ, замість ТП 10/0,4 кВ, при тому, що з обґрунтувань до постанови відповідач напроти стану виконання кожного заходу щодо ведення електронної бази даних звернень абонентів відмітив «Виконано», відсоток втрачених дзвінків у розмірі 7,6%, зокрема у 2020 році, з урахуванням відсутності скарг або заяв від споживачів; заповнення не в повному обсязі стовпців у звіті про виконання Інвестиційної програми на 2020 рік, тощо, могло негативно відобразитись на інтересах ринку електричної енергії та учасниках ринку та відповідно порушити їх права та інтереси.
Отже, при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Суд звертає увагу, що принцип пропорційності, на відміну від інших загальноправових принципів, спрямований безпосередньо на визначення необхідності втручання державних органів у права та свободи осіб, ступеня такого втручання і має на меті захист прав та свобод від надмірного правообмеження.
Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004, зокрема, зазначив, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
Юридична відповідальність має на меті досягти основних результатів, яких прагне досягти Держава, притягуючи правопорушника до відповідальності.
Метою юридичної відповідальності є, зокрема, охорона правопорядку; захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань; виховання правопорушника, тобто вплив на його свідомість з метою недопущення ним повторного вчинення проступку (злочину); профілактика правопорушень, тобто вплив на інших осіб для запобігання правопорушенням з їхнього боку.
Одним з принципів юридичної відповідальності є її доцільність, що полягає у відповідності міри впливу, яка застосовується до правопорушника, меті юридичної відповідальності. Тобто, міра відповідальності повинна бути такою, щоб вона сприяла виправленню та перевихованню правопорушника. Якщо ж мета юридичної відповідальності досягнута, то доцільність припускає пом'якшення відповідальності або навіть звільнення від неї у випадках малозначності правопорушення, відсутності шкідливих наслідків тощо.
Відповідно до листа Міністерства палива та енергетики України від 15 лютого 2008 року № 02/17-279 принцип «пропорційності порушення та покарання» полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеня тяжкості правопорушення.
У свою чергу, наявність вказаного принципу зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступень тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
Застосування штрафних санкцій не повинно призводити до позбавлення суб'єкта господарювання можливості конкурувати або до неможливості задоволення споживчого попиту.
Оскаржуваною постановою відповідач застосував значний розмір штрафу, при цьому при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчиненні позивачем правопорушення. Однак, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого позивачем правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу.
З огляду на встановлене, НКРЕКП під час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до позивача не керувалася засадами пропорційності, ефективності та розумності. Відповідачем не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів енергопостачальної компанії, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов Суд висновку, що підпункт 1 пункту 2 постанови містить ознаки очевидної протиправності рішення НКРЕКП.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови №860 в межах здійснення заходів державного регулювання Відповідач зобов'язав ПАТ «Запоріжжяобленерго№:
1) урахувати в Інвестиційних програмах на 2021 та 2022 роки статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у 2018 - 2020 роках» без додаткових джерел фінансування на загальну суму 35 941,84 тис. грн (без ПДВ), яка включає: 50 % суми додатково отриманого доходу у 2019 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 4 543,42 тис. грн (без ПДВ), 50 % суми додатково отриманого доходу у 2019 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики в розмірі 3 828,00 тис. грн (без ПДВ), 50 % суми додатково отриманого доходу у 2020 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 2 742,57 тис. грн (без ПДВ), 50 % суми додатково отриманого доходу у 2020 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики в розмірі 9 307,50 тис. грн (без ПДВ).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови у разі невиконання позивачем зазначених дій, Департемент з врегулювання відносин у сфері електроенергетики, зобов'язано підготувати ти винести на засідання НКРЕКП проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл ПАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 35941, 84 тис. грн. (без ПДВ).
Суд дійшов висновку, що підпункт 1 пункту 2 та підпункт 3 пункту 3 постанови містять ознаки протиправності рішення НКРЕКП.
Прийняття п. 2 постанови здійснено на підставі Порядку контролю за дотриманням ліцензіатом, що проводять діяльність у сферах енергетиках та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженими Постановою №428 від 14.06.2018 (дал - Постанов №428) зі змінами та доповненнями, а саме підпунктів 18, 19 пункту 14.4 та пункту 14.12 розділу 14 розділу 13, які були внесені постановою НКРЕКП №601від 10.03.2020 «Про затвердження Змін до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у відповідних сферах та ліцензійних умов» (далі - Постанова № 601).
Проте, 26.05.2021 підпункти 18,19 пункту 14.4 та пункт 14.12 постанови НКРЕКП від 11.03.2020 визнані протиправними та такими, що втратили чинність, згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №320/2762/20. Постановою Верховного Суду від 28.12.2021 у справі №320/2762/20 Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 залишено без змін.
Таким чином, визнання нечинним та протиправним акта суб'єкта владних повноважень означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону «Про Національну комісію, що здійсню державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами та іншими законодавчими актами України, які є чинними на час прийняття окремого рішення.
Тобто, на момент прийняття рішення (26.05.2021), що є предметом судового оскарження, відповідачем було визначено розрахунок сум додатково отриманого доходу у 2019 та 2020 роках на підставі не чинних пунктів постанови, які були визнані протиправними.
Таким чином, відповідачем не прийнято до уваги часових меж дії окремих норм нормативних актів, чим порушено принцип законності діяльності Регулятора, визначений ст. 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійсню державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Крім того, суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не передбачає прав НКРЕКП зобов'язувати суб'єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму із відповідних причин.
Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 встановлює процедуру подання, формування, розгляду, схвалення та виконання планів розвитку систем розподілу (далі - ПРСР) та інвестиційних програм (п.1.1 Порядку № 955).
Інвестиційна програма - план використання коштів для підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів, який містить комплекс зобов'язань ліцензіата на період її виконання щодо розвитку ліцензіата, джерела її фінансування, графік виконання (п. 1.2. Порядку № 955).
Необхідно зазначити, що Порядок № 955 не містить повноважень Регулятора щодо зобов'язань суб'єкта господарювання вчиняти дії щодо врахування в Інвестиційній програмі вимог НКРЕКП, щодо джерел її фінансування та відповідно зменшення тарифів в бік їх зменшення.
Порядок 955 містить норми, які чітко визначають, що саме ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму та визначає джерела її фінансування (п. 1.2, 2.2, 2.3.)
Тобто виключно ліцензіат (Позивач) формує джерела фінансування ІП, в той же час НКРЕКП, поза межами та порядку передбаченому Порядком № 955 зобов'язує Позивача передбачити джерелом фінансування ІП на 2021 та 2022 роки додатковий отриманий дохід за 2018-2020 роках в розмірі 35 941,84 тис. грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи підпункт 1 пункту 2 відповідач діяв поза межами своїх повноважень.
Згідно підпункту 1 пункту 3 Постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:
1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься
у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»
на 2022 - 2024 роки шляхом його зміни в бік зменшення на суму 1 179 420,65 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:
суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів у 2018 році в розмірі 498 022,45 тис. грн (без ПДВ);
суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2019 році в розмірі 327 600,79 тис. грн (без ПДВ);
вартість профінансованих коштів по заходу «переміщення силових трансформаторів» програми ремонтів на 2019 рік у розмірі 416,67 тис. грн (без ПДВ),
суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2020 році в розмірі 352 988,12 тис. грн (без ПДВ),
суму необ'єктивного перевищення вартості заходів інвестиційної програми на 2020 рік понад 10 % у розмірі 111,77 тис. грн (без ПДВ),
суму необ'єктивного перевищення вартості обладнання, придбаного в рамках реалізації заходу Інвестиційної програми на 2020 рік «Технічне переоснащення ПС 35-150 кВ з заміною ТТ ТФЗМ (або аналог)» понад 10 % у розмірі 280,85 тис. грн (без ПДВ);
2) при встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» врахувати величину профіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2018 році у розмірі 293,87 тис. грн (без ПДВ), у 2019 році - у розмірі 8 835,90 тис. грн (без ПДВ) та у 2020 році - у розмірі 28 742,01 тис. грн (без ПДВ);
3) у разі неврахування ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційних програмах на 2021 та 2022 роки суми додатково отриманого доходу за результатами діяльності у 2018, 2019 та 2020 роках, зазначеної у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 35 941,84 тис. грн (без ПДВ).
Як зазначено позивачем у позовній заяві, в періоді, що був предметом перевірки (2018 рік) ПАТ «Запоріжжяобленерго» не здійснювало діяльності із розподілу електроенергії, а тому суд погоджується з позицією позивача, що тариф на розподіл електричної енергії не мав підлягати коригуванню за наслідками ліцензійної діяльності з постачання електричної енергії у 2018 році. Позивачем стверджується, і відповідачем не спростовується, що з 01.01.2019 зі структури тарифу на розподіл було виключено витрати на постачання електричної енергії, тому складова тарифу на розподіл електричної енергії в 2021 році є іншою в порівнянні зі складовою тарифу на постачання електричної енергії в 2018 році.
Таким чином, на думку суду, коригування тарифу на розподіл електричної енергії в 2021 році за підсумками перевірки ліцензійної діяльності з постачання електричної енергії в 2018 році за регульованим тарифом не передбачено жодним нормативно-правовим актом, а отже, НКРЕКП діяла поза межами компетенції, визначеної законодавством.
Суд ставиться критично до позиції позивача, що урахування зі структури тарифу грошових коштів є видом юридичної відповідальності, та застосування такої відповідальності не передбачено ані Законом України «Про ринок електричної енергії», ані Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах електроенергетики та комунальних послуг». Відповідно до п. 7 ст. 4 України № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право за результатами перевірки приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно п. 7.11 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затверджений Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 (далі - Порядок формування тарифів) при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми. При цьому, суд приймає до уваги, що зменшення тарифу як захід державного регулювання є правом, а не обов'язком Регулятора, а право не може використовуватися нерозсудливо та свавільно.
Відповідно до позиції Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі №910/6322/20) дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд має переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, особливо якщо позивач указує на явні та очевидні порушення під час їх ухвалення.
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення про необхідність зменшення тарифу на розподіл на 2022-2024 рік в розмірі 1 179 420, 65 тис. грн. прийнято не пропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Так, відповідачем при прийнятті рішення про необхідність зміни тарифу в бік зменшення не було прийнято до уваги наявність у позивача об'єктивних чинників, не було надано жодної оцінки таким чинникам під час прийняття рішення Регулятора. Відповідач не врахував ознаки критичної неплатоспроможності позивача протягом 2015-2020 років, внаслідок встановлення НКРЕКП протягом зазначених періодів нульового алгоритму перерахувань коштів та сум додаткових щодобових відрахувань з поточних рахунків в період 2015-2018 рр у сумі 1 720 362 тис. грн., що унеможливило виконання в повному обсязі ІП, ремонтних робіт, дотримання структури тарифів. Відповідачем залишено поза увагою, що це призвело до дефіциту обігових коштів та накопиченню заборгованості. Прийнятим рішенням фактично Відповідач позбавив позивача джерел фінансування для виконання Інвестиційної програми, програми ремонтів у 2022-2024 році.
Тобто, здійснення повноваження (права) відповідача, передбаченого п.7.11 Порядку формування тарифів не мало спричиняти негативних наслідків, що б не відповідали цілям які заплановано досягти. Несприятливі наслідки для прав позивача мали б бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла бути завданою за відсутності такого рішення Регулятора.
Вищезазначені обставини підтверджуються доказами поданими у справі, у тому числі висновками ЕКСПЕРТА № 645/646-21 за результатами проведення економічного дослідження по заяві ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Таким чином, на думку суду, підпункт 1 пункту 3 рішення прийнятий відповідачем в результаті необмеженого власного розсуду (неправомірного використання права на зменшення тарифу) та призвело спричинення для позивача негативних наслідків - обмеження джерел для повного виконання інвестиційної програми, ремонтних робіт, дотримання структури тарифу у 2022-2024 роках.
Суд погоджується з позицією позивача, що зменшення тарифу на майбутнє на зазначену суму у 2022-2024 роки, призводить до ризику недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2022-2024 рік, що в подальшому, може стати підставою для застосування вже нових санкцій до позивача з боку НКРЕКП.
Також судом враховано, що при обрахунку спірних сум Регулятор користувався Методичними рекомендаціями щодо визначення сум необґрунтованого недовиконання інвестиційних програм, програм ремонтів енергопостачальних компаній та надлишково отриманого або недовиплаченого доходу від здійснення ліцензованої діяльності, яка затверджена постановою НКРЕКП від 21.03.2017 № 306 (далі - Методичні рекомендації № 306). При цьому, Методичні рекомендації втратили чинність згідно Постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №694.
Суд зазначає, що наведені Методичні рекомендації не є нормативно - правовим актом, тому ними не може бути розширено повноваження Відповідача, в тому числі, щодо повноважень на вилучення зі структури тарифів коштів необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності. Отже, при обрахунку сум недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів за 2018 рік Регулятор користувався формулою (критеріями), що не затверджена жодним нормативно-правовим актом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 та від 06.06.2019 по справі № 804/7661/17.
Суд також визнає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності підпункту 2 пункту 3 постанови, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено процедуру (механізму) зменшення тарифу на майбутні періоди на величину профіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж.
Відсутність визначення такої процедури підтверджується тим, що відповідач в спірному підпункті не визначився з періодом за який буде застосовуватися така санкція в 2022 або інших роках.
При цьому, у такому випадку, в подальшому у позивача будуть відсутні джерела покриття витрат для проведення заходів з приєднання електроустановок замовників.
Відповідне зменшення тарифу призведе у майбутньому до неналежного виконання Позивачем заходів з приєднання, що в свою чергу, буде підставою для застосування до Позивача санкцій з боку замовників послуг з приєднання (пеня, збитки, зменшення плати за приєднання тощо) та санкцій з боку НКРЕКП. Тобто фактично зазначеним пунктом Позивачу може бути завдано значних збитків.
Більш того, позивачем до матеріалів справи приєднані докази, якими підтверджується, що за результатами виконання заходів зі стандартних та нестандартних приєднань електроустановок замовників у ПАТ «Запоріжжяобленерго» у 2018, виходячи з отриманого доходу та понесених витрат, пп. 3.4 та 5.7 Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Постановою НКРЕКП від 18.12.2018 № 1965 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами ліцензійної діяльності з надання послуг з нестандартного приєднання у позивача за 2018 рік був наявний дефіцит коштів в розмірі 550,75 тис. грн, за 2019 рік профіцит в розмірі 8 217, 83 тис грн., за 2020 профіцит в розмірі 25 259,09 тис грн. Зазначені обставини у встановленому законодавством порядку не було спростовано НКРЕКП.
З наведених вище мотивів підпункт 3 пункту 3 постанови також підлягає визнанню протиправним.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішення, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» від 26.05.2021 № 860 НКРЕКП діяла необґрунтовано, не на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, оскаржувані пункти постанови не ґрунтується на приписах чинного законодавства щодо підстав та порядку їх прийняття, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Отже, позов належить задовольнити повністю.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність рішень, що оскаржується.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п.3, п.4 ст. 90 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4540, 00 грн., що документально підтверджується квитанцією.
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у розмірі 4540, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині пунктів №1, підпунктів 2, 3, 5, 6, 8, 9 пункту № 2 резолютивної частини Постанови.
3. Визнати протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.05.2021 р. № 860 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині підпункту 1 пункту 2 та пункт 3 резолютивної частини Постанови.
4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ 39369133) судовий збір у розмірі 4540, 00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 27 січня 2022 року.
Суддя Є.В. Аблов