ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 січня 2022 року м. Київ № 640/24831/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі - позивач або ТОВ «Сільпо-Фуд») з позовом до Київської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.08.2020 №UA1003 80/2020/00078;
- зобов'язати Київську митницю Держмитслужби застосувати преференцію за кодом « 203» до товару - дезінфікуючі засоби (антисептики) для обробки рук і шкіри у вигляді прозорого гелю, розфасовані в індивідуальні пластикові упаковки об'ємом 250 мл, арт.818758 Hand Sanitizer, антисептичний гель для рук; склад: етиловий спирт 62%, деіонізована вода 36,3%, триетаноламін 0,1%, карбомер 1%, гліцерин 0,4%, гель алое вера 0,19%, вітамін Е 0,01%. Виробник: Yiwu JFeel Daily Chemical Co.Ltd, код УКТ ЗЕД 38089490 шляхом оформлення аркуша коригування до митної декларації від 28.08.2020 №UA100380/2020/714751.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією № UA100380/2020/714710 від 28.08.2020, який ввозився на митну територію України, ним було нараховано (визначено) митні платежі з урахуванням тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, згідно з приписами пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Позивач стверджує, що митний орган не врахував наданих позивачем документів, які підтверджують його право на тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість товару, що ввозився позивачем, та безпідставно відмовив йому в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією № UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2020/00078 від 28.08.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/24831/20 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ним під час здійснення контролю правильності нарахування (визначення) позивачем митних платежів за митною декларацією № UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 було встановлено те, що позивач не підтвердив правомірність застосування преференції щодо задекларованого товару, що стало підставою для прийняття митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2020/00078 від 28.08.2020.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
08.11.2017 між NINGBO WEPQRTNER INP.&EXP. CO., LTD компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - постачальник), та ТОВ «Сільпо-Фуд» був укладений контракт №1698 (далі - контракт), відповідно до пунктів 1.1., 5.1, 5.4, 11.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця продукцію в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у виставлених постачальником інвойсах, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставлений товар.
Товар за цим Контрактом поставляється на умовах визначених відповідно до правил Інкотермс 2010 (Incoterms 2010).
Постачальник повинен разом із товаром у місці поставки передати покупцю оригінали таких товарно-супровідних документів: інвойс (6 примірників), сертифікат якості (1 примірник), сертифікат про походження товару (1 примірник), транспортний документ (3 примірники).
16.07.2020 постачальник виставив позивачу до сплати інвойс №WP20A0702291, на загальну суму 38 016,00 долари США, в якому міститься посилання на контракт. Відповідно до інвойса №WP20A0702291 від 16.07.2020 продавець постачає позивачу антисептичний гель для рук.
28.08.2020 позивачем до Київської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA100380/2020/714710, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за інвойсом №WP20A0702291 від 16.07.2020 (далі - товар), а саме: товар №1 дезінфікуючі засоби (антисептики) для обробки рук і шкіри у вигляді прозорого гелю, розфасовані в індивідуальні пластикові упаковки об'ємом 250 мл, арт.818758 Hand Sanitizer, антисептичний гель для рук; склад: етиловий спирт 62%, деіонізована вода 36,3%, триетаноламін 0,1%, карбомер 1%, гліцерин 0,4%, гель алое вера 0,19%, вітамін Е 0,01%. Виробник: Yiwu JFeel Daily Chemical Co.Ltd, код товару згідно з УКТ ЗЕД 38089490.
Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 загальна вартість товару складає 38 016,00 долари США, а його поставка відбувалася на умовах FOB CN NINGBO.
Відповідно до графи 36 митної декларації №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 позивачем задекларовано товар з урахуванням преференції (пільги) по сплаті податку на додану вартість за кодом 203 згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012, тобто пільги, передбаченої пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:
- (0271) пакувальний лист WP20A0702291 від 16.07.2020;
- (0380) рахунок-фактура (інвойс) №WP20A0702291 від 16.07.2020;
- (0730) коносамент №NBLG277747 від 23.07.2020;
- (0730) автотранспортна накладна №044539 від 08.09.2020;
- (0861) сертифікат про походження товару №20С3302A5600/00017 від 05.08.2020;
- (3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 25.08.2020 №UAIM0345120;
- (3530) страховий поліс №26598 від 12.08.2020;
- (m4100) зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1698 від 08.11.2017;
- (m4200) генеральний договір добровільного страхування №101049808 від 15.05.2019;
- (m4301) договір перевезення №1763 від 07.11.2016.
28.08.2020 Київська митниця Держмитслужби, розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 митної вартості товару, нарахованих (визначених) позивачем митних платежів до сплати з урахуванням преференцій (пільг) по їх сплаті, прийняла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1003 80/2020/00078, якою відмовила позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020.
Обґрунтовуючи підстави для прийняття відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA1003 80/2020/00078 від 28.08.2020 митний орган зазначив, що керуючись пунктом 11 статті 264 Митного кодексу України митна декларація не може бути оформлена у зв'язку з порушенням вимог наказу № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.12, постанови Кабінету Міністрів України 224 від 20.03.2020, постанови Кабінету Міністрів України 271 від 08.04.2020, а саме невірно заповнена графа 36 ЕМД в частині застосування преференції, відсутні підтверджуючі документи в графі 44 ЕМД. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржене у порядку встановленому главою 4 Митного кодексу України.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною другою статті 263 Митного кодексу України (далі - МК України), позивач з урахуванням картки відмови відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1003 80/2020/00078 від 28.08.2020 подав нову митну декларацію №UA100380/2020/714751 від 28.08.2020, у якій ним було нараховано (визначено) до сплати податку на додану вартість у розмірі 216 221,91 грн.
28.08.2020 відповідач здійснив митне оформлення митної декларації №UA100380/2020/714751 від 28.08.2020.
Не погоджуючись із карткою відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України № 4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до частин першої та другої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Статтями 292 та 294 МК України визначено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України:
1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;
2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;
3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;
4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.
Об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.
Згідно з положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 та пункту 194.1 статті 194 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу.
Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частини п'ята, шоста, восьма - дванадцята статті 264 МК України).
Відповідно до статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
На виконання вищезазначених положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» №224 від 20.03.2020 (далі - Постанова 224).
Відповідно до примітки 1 Постанови 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.
Згідно з приміткою 3 Постанови 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216); або подано повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Відтак, суб'єкту господарювання, який бажає скористатися тимчасовим звільненням від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), передбаченим пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, необхідно довести на виконання примітки 1 Постанови 224, що назва товару, який ввозиться на митну територію України, відповідає назві товару, передбаченому в переліку товарів, затверджених Постановою 224.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (далі - Постанова 211) в редакції, чинній станом на 10.09.2020, встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.
Водночас, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №760 від 26.08.2020, встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 до 31.10.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого Постановою 211.
Отже, станом на день подання позивачем до Київської митниці Держмитслужби митної декларації №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 він мав право за умови дотримання положень Постанови 224 на тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), передбачене пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
При цьому судом встановлено, що серед переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого Постановою 224, у розділі «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є Дезінфікуючий засіб для обробки рук і шкіри (код згідно з УКТ ЗЕД 3808).
Судом встановлено, що опис спірного товару, наведений позивачем у графі 31 митної декларації №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020, відповідає назві товару та коду УКТ ЗЕД, які зазначені у Постанові 224.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до примітки 3 Постанови 224 саме для товарів, зазначених в розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено додаткові вимоги у вигляді подання декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знаку відповідності технічним регламентам, або подання повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Натомість, як було зазначено судом вище, спірний товар віднесено до розділу «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Тому суд вважає помилковими висновки відповідача, наведені в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020, про те, що позивачем до митного оформлення не надано документи, що підтверджують ввезення медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної інфекції (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS CoV-2, та які звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
З оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за митною декларацією №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією №UA100380/2020/714710 від 28.08.2020 та прийняв оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1003 80/2020/00078 від 28.08.2020.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1003 80/2020/00078 від 28.08.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача застосувати преференцію за кодом «203» до товару - дезінфікуючі засоби (антисептики) для обробки рук і шкіри у вигляді прозорого гелю, розфасовані в індивідуальні пластикові упаковки об'ємом 250 мл, арт.818758 Hand Sanitizer, антисептичний гель для рук; склад: етиловий спирт 62%, деіонізована вода 36,3%, триетаноламін 0,1%, карбомер 1%, гліцерин 0,4%, гель алое вера 0,19%, вітамін Е 0,01%. Виробник: Yiwu JFeel Daily Chemical Co.Ltd, код УКТ ЗЕД 38089490 шляхом оформлення аркуша коригування до митної декларації від 28.08.2020 №UA100380/2020/714751, суд зазначає наступне.
Частиною сьомою статті 269 МК України встановлено, що порядок внесення змін до митних декларацій визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 269 Митного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Порядок №450).
Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012 затверджене Положення про митні декларації (Положення № 450).
За змістом п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Із наведеного убачається, що внаслідок скасування рішення митного органу, за необхідності коригування вартісних показників, митний орган самостійно виправляє відомості, пов'язані з доплатою або поверненням митних платежів.
Приписи Положення № 450 не вимагають ухвалення судового рішення для його застосування.
Відтак суд доходить висновку про передчасність згаданої вимоги, оскільки правовідносини, регламентовані п. 37 Положення № 450 до набрання законної сили рішенням по суті в даній справі між позивачем та відповідачем не виникають, відтак, останнім не вчинено жодних дій, не допущено бездіяльності та не прийнято рішення, яким згаданий порядок може бути порушеним.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 5345,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2020 № 6251068.
Ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 3243,33 грн. (5345,33 (216 221,91 грн. х 1,5% + 2102,00 грн.) грн. - 2102,00 грн.).
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріалайз» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.08.2020 №UA1003 80/2020/00078.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198, зареєстроване місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А) сплачений судовий збір у розмірі 3243,33 (три тисячі двісті сорок три) грн. 33 (тридцять три) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась