ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 лютого 2022 року місто Київ № 640/27138/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проГоловного управління Національної поліції в Київській області визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 24.06.2020 №401, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №401 від 24.06.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області" про притягнення слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області анулювати запис у гіослужному списку ОСОБА_1 про накладення дисциплінарного стягнення на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 401 від 24.06.2020 р.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 24.06.2020 №401 в частині притягнення слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та має бути скасований, оскільки при проведенні службового розслідування, за наслідками якого прийнято вказаний наказ, відповідачем не повно та не всебічно досліджено всі обставини розслідування, які мають значення для справи, що призвело до неправильного та передчасного складання висновку службового розслідування та, як наслідок, до незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позивачем наголошено на тому, що доповідна записка, на підставі якої призначено службове розслідування відносно нього, не відповідає року здійснення такої перевірки, про яку зазначено в оскаржуваного наказі. У доповідній записці не зазначено уповноважених осіб працівників поліції, які входили до складу мобільної групи ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області. Щодо відсутності нагрудного знаку під час проведення перевірки позивач зауважив, що оскільки він перебував у вбиральні, з метою забезпечення належного зберігання та запобігання втрати нагрудного знаку, вказаний знак знаходився в кабінеті, який був одягнутий позивачем відразу після повернення із вбиральні. Стосовно використання позивачем ненормативної лексики останній зазначив, що така інформація не підтверджена жодними доказами та є недостовірною.
Крім того, на переконання позивача, працівники ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправно були включені до складу дисциплінарної комісії, адже саме ці посадові особи проводили перевірку і зафіксували ймовірні факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що ставить під великий сумнів об'єктивність та неупередженість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час надання висновків службового розслідування виявлених ними ж фактів. Таким чином, включення до складу дисциплінарної комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які безпосередньо проводили службове розслідування стосовно ОСОБА_1 та готували і затверджували висновок за наслідками такого службового розслідування, відбулося з грубим порушенням вимог частини четвертої статті 15 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та підпункту 4.4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки включення до складу комісії службових осіб, відносно яких існують сумніви у їх незацікавленості у результатах розслідування, заборонено вказаними нормативно-правовим актами.
Разом з тим, позивачем вказано на те, що у доповідній записці, яка стала підставою для проведення службового розслідування відносно позивача містяться відомості, які не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами, а також взагалі відсутні відомості про дані, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку з боку позивача. На думку позивача, ним аргументовано та документально доведено, що дане службове розслідування відносно нього не проводилося на засадах неупередженості та рівності перед законом, а підстави для призначення службового розслідування, які визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, відсутні.
Позивач вважає, що оскаржуваний наказ, який прийнятий відносно нього, є незаконним, протиправним, оскільки його вина у вчиненні будь-якого дисциплінарного проступку доведена не була, службове розслідування проведено з численними порушеннями, необ'єктивно та з упередженим ставленням до нього, у зв'язку з чим його законні права та інтереси грубо порушені, оскільки його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, адже ніякого дисциплінарного проступку позивач не вчиняв, наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято керівництвом позивача передчасно, зокрема, комісія взагалі не розібралася у ситуації, яка склалася, а висновок службового розслідування грунтується лише на сумнівних, не підтверджених жодними доказами та судженнях зацікавлених вищезгаданих членів дисциплінарної комісії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/27138/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 09.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній з позовними вимогами не погоджується, оскільки у діях слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статей 3, 8, 11, 18, 20, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 № 11,79, що виразилося у невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайного інформування про це безпосереднього керівника у частині здачі (передачі) речових доказів (речей), які знаходяться у його службовому кабінеті, вживанні ненормативної лексики під час спілкування із перевіряючими, порушенням Порядку носіння однострою та проявленні нещирості під час проведення службового розслідування.
Таким чином, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на посаді слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.
До керівництва Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла доповідна записка відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУ від 10.04.2020 щодо порушення службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, зокрема, щодо позивача.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.04.2020 №725 призначено службове розслідування щодо порушення службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області. Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 ; членів комісії - старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 ; старшого слідчого організаційно-методичного відділу СУ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 ; інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
За наслідком проведення службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Київській області полковником поліції ОСОБА_6 затверджено Висновок службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідній записці ВІОС УКЗ ГУ щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 01.06.2020, з якого вбачається, що 09.04.2020 мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області, з метою зміцнення службової дисципліни, здійснено перевірку Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.
Так, під час проведення перевірки на 3-му поверсі адміністративної будівлі відділу поліції було виявлено слідчого СВ Чайківського Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в посаді з 15.03.2019, має діюче дисциплінарне стягнення - догана (наказ Києво-Святошинського ВП ГУ НП від 28.05.2020 №168).
Під час перевірки службового приміщення на 3-му поверсі адміністративної будівлі відділу поліції встановлено, що у порушення вимог пунктів 7 та 8 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, у ньому виявлено велику кількість спеціальних пакетів з речовими доказами, які зберігалися не з матеріалами кримінальних проваджень та до зберігання речових доказів здані не були.
У порушення пункту 1 розділу 3 Інструкції з організацій обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 №296, виявлено велику кількість матеріалів кримінальних проваджень, які зберігалися у службовому кабінеті з вільним доступом, до металевих сейфів поміщені не були.
Разом з тим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуваючи у однострої, у порушення вимог статті 20 Закону України «Про Національну поліцію» приховав нагрудний знак.
Під час спілкування з перевіряючими, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вживав ненормативну лексику.
Отже, дисциплінарною комісією за наслідками проведеного службового розслідування встановлено, що у діях слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статей 3, 8, 11, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статті 20 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося у невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайного інформування про це безпосереднього керівника у частині здачі (передачі) речових доказів (речей), які знаходяться у службовому кабінету, вживанні ненормативної лексики під час спілкування із перевіряючими, порушенням Порядку носіння однострою та проявлені нещирості під час проведення службового розслідування.
На підставі Висновку службового розслідування за інформацією, викладеною у допвідній записці ВІОС УКЗ ГУ щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 01.06.2020 Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято Наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" від 24.06.2020 №401, відповідно до пункту 1 якого за порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 8, 11, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статті 20 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося у невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського та негайного інформування про це безпосереднього керівника у частині здачі (передачі) речових доказів (речей), які знаходяться у службовому кабінеті, вживанні ненормативної лексики під час спілкування із перевіряючими, порушенням Порядку носіння однострою та проявлені нещирості під час проведення службового розслідування, слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.
Не погоджуючись з пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №401 від 24.06.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області" в частині притягнення слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
У відповідності до приписів статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Закон № 2337-VIII).
Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Закону № 2337-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 2337-VIII дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Закону №2337-VIII дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
В контексті положень частини третьої статті 13 Закону № 2337-VIII до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями статті 14 Закону № 2337-VIII встановлено наступне.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень статті 16 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Судом встановлено, що службове розслідування, за наслідками якого прийнято оскаржуваний наказ, розпочато на підставі наказу від 30.04.2020 №725, а тому, відповідачем не порушено строків проведення службового розслідування, з огляду на те, що наказ про призначення його проведення прийнято 30.04.2020, тоді як висновок за наслідками його проведення затверджено 01.06.2020, тобто службове розслідування було проведено у межах місячного строку.
Слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено строків, у межах яких має бути призначено службове розслідування після отримання інформації про можливе вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, однак, встановлено строки застосування дисциплінарних стягнень.
Так, відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
При цьому, частиною другою статті 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
В даному випадку ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 01.06.2020 за дії, розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, що були виявлені відповідачем під час проведення службового розслідування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем було дотримано як строк проведення службового розслідування, так і строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Стосовно посилань позивача на ненадання йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування, а також не ознайомлення його з висновком службового розслідування, слід зазначити наступне.
Згідно статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Пунктом 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893) визначено, що письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Таким чином, подання клопотань та ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи. В даному випадку позивачем не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, направлених на реалізацію відповідних прав, в тому числі, доказів подання ним у встановленому порядку відповідних клопотань та доказів відмови відповідача у прийнятті клопотань позивача або відмови у наданні йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування.
З огляду на зазначене, суд вважає, що посилання позивача на порушення його прав в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Варто відзначити, що ні Дисциплінарний статут, ні Порядок №893 не встановлюють обов'язку для дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, відносно якої проводиться службове розслідування, з висновками службового розслідування.
Підпунктом 14 пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №893 встановлено, що голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Таким чином, ознайомлення з висновком службового розслідування також є правом особи, реалізація якого залежить від волевиявлення самої особи, а тому не ознайомлення в даному випадку позивача з висновком службового розслідування до винесення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення такого службового розслідування.
Стосовно правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з пояснень позивача, працівники ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправно були включені до складу дисциплінарної комісії, адже саме ці посадові особи проводили перевірку і зафіксували ймовірні факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що ставить під великий сумнів об'єктивність та неупередженість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час надання висновків службового розслідування виявлених ними ж фактів. Таким чином, включення до складу дисциплінарної комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які безпосередньо проводили службове розслідування стосовно ОСОБА_1 та готували і затверджували висновок за наслідками такого службового розслідування, відбулося з груби порушенням вимог частини четвертої статті 15 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та підпункту 4.4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки включення до складу комісії службових осіб, відносно яких існують сумніви у їх незацікавленості у результатах розслідування, заборонено вказаними нормативно-правовим актами.
Відповідно до Висновку службового розслідування за інформацією, викладеною у допвідній записці ВІОС УКЗ ГУ щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 01.06.2020 до складу дисциплінарної комісії було включено наступних посадових осіб:
- інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 (голова дисциплінарної комісії);
- старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_8 (член дисциплінарної комісії);
- cтаршого слідчого СУ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 (член дисциплінарної комісії);
- інспектора інспекторського відділу УОАЗОР ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Ярослава Суботіна (член дисциплінарної комісії).
Так, відповідно до частини четвертої статті 15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Як вже було зазначено, згідно із частиною другою статті 18 Закону №2337-VIII поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. При цьому, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу від 03.04.2020 №725, пояснень від ОСОБА_1 не надходило, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що члени дисциплінарної комісії були закікавлені у результатах розслідування, або є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування. В даному випадку - стосовно позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарною комісією було встановлено, що на 3-му поверсі адміністративної будівлі відділу поліції було виявлено слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в посаді з 15.03.2019, має діюче дисциплінарне стягнення - догана (наказ Києво-Святошинського ВП ГУ НП від 28.05.2020 №168).
Під час перевірки службового приміщення на 3-му поверсі адміністративної будівлі відділу поліції встановлено, що у порушення вимог пунктів 7 та 8 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, у ньому виявлено велику кількість спеціальних пакетів з речовими доказами, які зберігалися не з матеріалами кримінальних проваджень та до зберігання речових доказів здані не були.
У порушення пункту 1 розділу 3 Інструкції з організацій обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 №296, виявлено велику кількість матеріалів кримінальних проваджень, які зберігалися у службовому кабінеті з вільним доступом, до металевих сейфів поміщені не були.
У висновку службового розслідування від 01.06.2020 зазначено про те, що в кабінетах осіб, щодо яких прийнято оскаржуваний наказ, були виявлені упаковані речові докази, які були із прикріпленими постановами про визнання речовими доказами, а також із квитанціями про здачу їх до камери схову.
ОСОБА_10 зауважила, що вказані речові докази були оглянуті та знаходилися в кабінеті так як до металевого сейфу у зв'язку з великим об'ємом не поміщалися.
Аналогічні порушення виявлені у службових кабінетах інших працівників, зокрема, в кабінеті позивача, що підтверджуються фотокартками, які відображені у доповідній записці про результати перевірки Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 10.04.2020.
При цьому, позивач, заперечуючи проти зазначених порушень, наголосив на тому, що з приводу фотознімків, де начебто вказаний службовий кабінет ОСОБА_1 , на яких видно спеціальні пакети, останній вказав, що вони йому не належать і у вказаному кабінеті він не працює, а його службовий кабінет знаходиться на 4-му поверсі вказаного підрозділу.
Однак, судом встановлено, що опитаний комендант сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області пояснив, що слідчий ОСОБА_1 особисто не звертався та речові докази не здавав, що, в свою чергу, підтверджує висновки відповідача стосовно встановлено порушення.
Разом з тим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуваючи у однострої, у порушення вимог статті 20 Закону України «Про Національну поліцію» приховав нагрудний знак.
Суд звертає увагу, що вказані порушення службової дисципліни зафіксовані відповідачем у Висновку службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідній записці ВІОС УКЗ ГУ щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 01.06.2020.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
При цьому, приймаючи оскаржуваний наказ та застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідачем було враховано наявність відносно ОСОБА_1 наказів від 27.05.2020 та від 28.05.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Києво-Святошинського ВП".
Отже, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на що пункт 1 оскаржуваного наказу винесений відповідачем в межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
При вирішенні спору суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність своїх дій у застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.