ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
02 лютого 2022 року № 826/2108/17
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючий суддя Огурцов О.П., судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А., розглянувши питання щодо поновлення провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до треті особиМіністерства юстиції України 1) Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області 2) Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області 3) Національна асоціація адвокатів України 4) Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради 5) Координаційний центр з надання правової допомоги
провизнання незаконним та скасування наказу від 22.12.2016 № 3753/5,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області, Національна асоціація адвокатів України, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Координаційний центр з надання правової допомоги про визнання незаконним та скасування наказу від 22.12.2016 №3753/5.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний наказ прийнято відповідачем з грубим порушенням положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу», оскільки він зачіпає права та законні інтереси системи безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій та Донецькій областях відповідно. Крім того, спірним наказом унеможливлюється виконання норм Закону щодо подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також знівельовано обов'язкову умову створення центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Від третьої особи 1 - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, надійшов лист, згідно якого третя особа проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без її участі.
Від третьої особи 3 - Національної асоціації адвокатів України, надійшли пояснення, з яких вбачається, що третя особа просить задовольнити позовні вимоги, оскільки спірний наказ прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства, без належного обґрунтування щодо ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.
Від третьої особи 5 - Координаційний центр з надання правової допомоги, надійшли заперечення, з яких вбачається, що третя особа 5 вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обставинами, що зумовили прийняття відповідного наказу стали, зокрема, зменшення навантаження на Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області, вимушеним переміщенням його до м. Маріуполь, зменшення показників діяльності, відсутністю адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, суміжність територій Донецької та Запорізької області, скорочення адміністративних видатків.
Позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення по суті позову з додатками та заяву про розгляд справи без її участі.
Від третьої особи 2 - Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області, надійшов лист про розгляд справи без його участі.
Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, з яких вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає, що спірний наказ прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та відповідними законами України.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2016 №3753/5 «Питання оптимізації системи безоплатної вторинної правової допомоги» відповідно до ст.16 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з метою підвищення ефективності управління системою надання безоплатної вторинної правової допомоги та оптимізації відповідних видатків державного бюджету:
1) утворено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях;
2) ліквідовано: Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області;
3) Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що ліквідуються згідно з цим наказом, продовжують виконувати свої завдання та здійснювати повноваження, визначені положеннями про зазначені центри, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з їх ліквідацією;
4) Координаційному центру з надання правової допомоги (Вишневський А.В.) забезпечити: затвердження Положення про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, визначивши його територіальну юрисдикцію та підпорядкування; утворення комісій з ліквідації регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що ліквідуються згідно з цим наказом, та затвердження їх голів; вжиття інших організаційних заходів, пов'язаних із виконанням цього наказу; розроблення пропозицій щодо подальшої оптимізації системи безоплатної вторинної правової допомоги;
5) головам комісій з ліквідації центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що ліквідуються згідно з цим наказом: затвердити персональний склад комісій; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що ліквідуються відповідно з цим наказом; інформувати Координаційний центр з надання правової допомоги про результати проведеної роботи щомісячно до завершення здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією;
6) контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Гецадзе Г.Г.
З наявної у матеріалах справи копії спірного наказу вбачається, що на Запорізьку та Донецьку області діє один регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
24 січня 2017 року ОСОБА_1 - директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області у зв'язку з ліквідацією Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області персонально письмово попереджено про наступне вивільнення із займаної посади.
Не погоджуючись з винесеним наказом від 22.12.2016 №3753/5 «Питання оптимізації системи безоплатної вторинної правової допомоги», позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно положень частини першої статті 16, частин другої та третьої 3 статті 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
Тобто, утворення центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги належить до повноважень Міністерства юстиції України. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2014 № 504, Координаційний центр є державною установою та належить до сфери управління Мін'юсту, що суперечить твердженню позивача про незаконне втручання в діяльність Координаційного центру з надання правової допомоги.
З тексту оскаржуваного наказу вбачається, що шляхом його видання ліквідується два регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та створюється один.
Згідно з пп.30-3 п.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №395/2011, Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань: утворює центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та контролює їх діяльність.
Відповідно до п. 1, 3 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 №967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2015 №329/5), Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції за пропозицією Координаційного центру з надання правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги і є його територіальними відділеннями.
Діяльність центрів поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць).
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що його видано із метою підвищення ефективності управління системою надання безоплатної вторинної правової допомоги та оптимізації відповідних видатків державного бюджету.
Відповідач зазначає, що обставинами, які зумовили прийняття оскаржуваного наказу стали: незручне розташування Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області через тимчасову окупацію; суміжність територій Донецької та Запорізької областей; скорочення адміністративних видатків на функціонування безоплатної вторинної правової допомоги.
З системного аналізу обставин справи вбачається, що під час здійснення повноважень щодо утворення регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Міністерство юстиції України вправі на власний розсуд обирати форму та порядок таких установ. Зазначені повноваження є дискреційними, у зв'язку з чим суд не має права втручатися у такі повноваження за умови, якщо такі повноваження здійснюються органом державної влади у встановленому законодавством порядку.
Позивач не оскаржує процедуру прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу, у той час як підставами позову є твердження позивача, що обрана відповідачем форма утворення центру надання правової допомоги, повноваження якої розповсюджуються не декілька адміністративно-територіальних одиниць є помилковою, оскільки у разі такої організації роботи центру порушується принцип недискримінації та надання рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
У даному випадку, наслідком об'єднання Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області не створює жодних перешкод для доступу осіб до правосуддя, зокрема, до отримання правової допомоги, оскільки утворення центру, повноваження якого розповсюджуються на декілька областей не мають наслідком те, що особі, якій необхідно отримати правову допомогу необхідно буде їхати до відповідного центру в іншу область.
Так, регіональному центру з надання безоплатної правової допомоги підпорядковується місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які знаходяться у великих містах кожної з областей. У свою чергу, місцевому центру підпорядковуються бюро правової допомоги, які знаходяться у кожному районному центрі, а тому твердження позивача, що оскаржуваний наказ якимось чином створює умови для дискримінації осіб, яким необхідна правова допомога, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до положень статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справ щодо оскарження нормативно-правових актів суд повинен перевіряти законність та відповідність таких актів правовим актам вищої юридичної сили.
Під час розгляду цієї справи було встановлено, що приймаючи наказ від 22.12.2016 №3753/5, Міністерство юстиції України користувалося власними дискреційними повноваженнями щодо утворення регіональних центрів з надання вторинної правової допомоги з метою оптимізації системи органів державної влади та державних установ, а відтак діяло у межах наданих повноважень відповідно до встановленого законодавством порядку. Доводи позивача стосовно невідповідності спірного наказу актам вищої юридичної сили не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При цьому, доводами позивача є суб'єктивна незгода з обставинами ліквідації державної установи, яка викликана подальшим звільненням з посади у ліквідованому органі. Втім, такі доводи не є належним обґрунтуванням протиправності дій Міністерства юстиції України щодо прийняття оскаржуваної постанови.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 2, 19, 77, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області, Національна асоціація адвокатів України, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Координаційний центр з надання правової допомоги про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко