ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
02 лютого 2022 року № 826/12290/17
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі:
головуючий суддя Огурцов О.П.,
судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ
ФІНАНС»
до Національного банку України
третя особа Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2017 № 89.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки висновки відповідача щодо порушення позивачем ліцензійних вимог є протиправними, а операцію з продажу іноземної валюти відповідач помилково трактує як зворотній обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових коштів, оскільки клієнт повідомив про належність його до резидентів України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки спірна операція проведена з фізичною особою-нерезидентом без оформлення довідки-certificate за формою № 377, що надає право фізичній особі-нерезиденту на зворотній викуп іноземної валюти в обсязі, що не перевищує суми коштів, отриманої при здійсненні первісної операції.
Третя особа не скористалась правом на надання пояснень щодо позовної заяви або щодо відзиву на позовну заяву.
У закритому судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
Національним банком України у період з 18.04.2017 по 30.05.2017 проведено планову комплексну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС» з питань дотримання вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України за період з 28.08.2013 по 01.04.2017, результати якої оформлено актом від 22.06.2017 № В/25-0015/56936/БТ.
Відповідно до висновку зазначеного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:
- пунктів 5, 7 розділу ІІІ пункту 1 розділу ІV Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502;
- підпункту 3 пункту 6 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386 (яка діяла протягом періоду, що підлягав перевірці) та від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині обмеження продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний день у сумах, що перевищують в еквіваленті 12 000,00 грн.;
та встановлено факти проведення позивачем операцій фізичних осіб з переказу в межах України національної валюти, які можуть свідчити про "дроблення" цих операцій та використання послуг позивача з метою здійснення підприємницької діяльності.
15.08.2017 посадовою особою відділу валютного контролю за діяльністю великих банків управління нагляду Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України складено протокол про порушення валютного законодавства №57 ПР-БТ, відповідно до якого позивачем порушено вимоги статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та пункту 3 розділу І, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV Інструкції № 502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених НБУ, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49.
Перевіркою встановлено, що касою Харківського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС» № 174 здійснено 27.09.2016 продаж іноземної валюти фізичній особі-нерезиденту, громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 кошти у розмірі 350 000,00 російських рублів (еквівалент 145250,00 грн.) згідно квитанції про здійснення валютно-обмінної операції від 27.09.2016 № 19. За даними квитанції від 27.09.2016 № 17 раніше куплено у вказаної фізичної особи-нерезидента 350 000,00 російських рублів (еквівалент 136 500,00 грн.) без оформлення довідки-certificate за формою № 377.
20.09.2017 директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України прийнято постанову №89 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі еквівалентній сумі (вартості) проданих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком України, що діє на 00 годин 27.09.2016 (день здійснення операції): 350 000,00 російських рублів х 0,40376 (офіційний курс) = 141 316,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.
Пунктами 1 та 2 частини другої статті Закону України "Про Національний банк України" до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю віднесено: видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Згідно преамбули Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 цей нормативно-правовий акт установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 13 Декрету № 15-93 Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.
Порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках встановлено Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005.
У пункті 4 Положення №281 надано визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
- купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;
- міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб'єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами;
- обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;
- суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.
Згідно пункту 8 Положення №281 порядок та умови торгівлі готівковою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти та у власних операційних залах банку, фінансової установи визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
Відповідно до розділу 4 пункту 1 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Національного банку України 12.12.2002 № 502 банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати: операції з купівлі у фізичної особи (резидента та нерезидента) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, без пред'явлення документів. Операції з купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред'явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність; операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність і довідки-certificate за формою № 377.
Операції з купівлі у фізичної особи - нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред'явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність.
Відповідно до пунктів 10, 11 Інструкції № 502 касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов'язані з'ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування) та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред'явлення ними довідки-certificate за формою №377.
Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов'язані видати довідку-certificate за формою № 377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою №377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою № 377 не дає підстав для зворотного обміну. Зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою №377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці.
Частина перша статті 6 Декрету № 15-93 визначає, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.
Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:
а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;
б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.
За змістом абзацу четвертого пункту 2 статті 16 Декрету № 15-93 за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення.
Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.200 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.200 за № 209/4430, торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.
Пунктами 8, 17 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено:
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;
- посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
За змістом частини шістнадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, ніж передбачених її частинами 1 - 15, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Виходячи з наведеного єдиним документом, що мав би посвідчувати особу та факт постійного проживання в Україні ОСОБА_1 була б посвідка на постійне проживання.
Оскільки в якості документа, що посвідчує його особу, останній надав паспорт громадянина Російської Федерації, суд вважає, що позивач допустив порушення вимог Інструкції в частині здійснення операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, без довідки-certificate за формою № 377.
З урахуванням вказаного, можна дійти висновку, що Декретом та Інструкцією операції, зокрема, уповноважених фінансових установ від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам не передбачено, однак, позивачем здійснено від свого імені, за свій рахунок операцію з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту, чим порушено порядок й умови торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України.
На підставі вимог Декрету № 15-93 відповідачем за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, до позивача застосовано фінансову відповідальність, а тому позовні вимоги у даному випадку є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Аналогічний правовий висновок у справі між тими самими сторонами та з аналогічним предметом та підставами викладений у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 826/12283/17.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АБСОЛЮТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36-В, код ЄДРПОУ 36060724) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106), третя особа - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко