ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 листопада 2011 року № 2а-13579/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1
до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації
провизнання протиправним та скасування розпорядження
за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача Дрига Н.І.
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд : «Визнати дії Шевченківської Київської районної у м. Києві державної адміністрації, якими мені відмовлено у призначенні опікуном, що порушили моє Конституційне право є незаконними. Зобов'язати відповідача розглянути мою заяву від 05.09.2011р. і прийняти рішення по моєму зверненню по суті.»
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка виявилася в тому, що відповідачем не було прийнято рішення за заявою позивача про встановлення опіки. При цьому позивач стверджує, що відповідач безпідставно відмовився розглядати заяву позивача через його інвалідність.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було додано до заяви від 06.09.11р. всіх документів, необхідних для розгляду заяви, а раніше подана заява не розглядалася відповідачем з огляду на висновки спеціалістів Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
З огляду на те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. N 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей», служба у справах дітей Шевченківської Київської районної у м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом відповідача і не має статусу юридичної особи, вказана служба в якості окремого відповідача не залучалась.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
25 листопада 2010 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з заявою про направлення позивача на курси для проходження навчання для кандидата в опікуни.
Як вбачається з подання на проведення навчання кандидатів в опікуни, надісланого службою у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації директору міського центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді 07.12.2010р., до вказаної заяви позивачем було подано документи, передбачені п. 40 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», зокрема : довідку про доходи за останні шість місяців; документ, що підтверджує право користування житловим приміщенням; копію паспорта; висновок про стан здоров'я заявника, складений за формою згідно з додатком 5; довідки від нарколога та психіатра, довідку про відсутність судимості, письмову згоду особи, що проживає разом з позивачем.
Отримання всіх вище перелічених документів під час звернення у листопаді 2010 року представником відповідача не спростовується. Копії зазначених документів були залучені до матеріалів справи представником відповідача з супровідним листом від 20.10.2011р. Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем документів, поданих позивачем.
Крім того, 06.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення опіки, на яку відповідачем надіслано відповідь від 13.09.2011р., за змістом якої було повідомлено позивача про неможливість поставити позивача на облік потенційних опікунів. Підставою відмови відповідачем зазначено висновки Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Київським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було видано довідку про проходження навчання кандидатів в опікуни № 10/0035 від 22.02.2011р, згідно з якою позивач не рекомендована для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів.
Відповідно до рекомендації Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 09.03.2011 року №10/0048, житлові та матеріальні умови, стан здоров'я позивача згідно з наданими нею документами та за результатами обстеження відповідають вимогам чинного законодавства, проте співбесіди, навчання показали, що кандидатка не спроможна забезпечити належні умови для життя та розвитку дитини у сім'ї.
Відповідач стверджує, що на підставі вказаних довідки та рекомендації всі документи було повернуто позивачу без розгляду. Суд з правомірністю вказаних дій не погоджується з нижчевикладених мотивів.
Згідно зі статтями 11 та 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. (ст. 11).
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом. (стаття 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).
Відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання у центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: приймає документи, зазначені у пункті 40 цього Порядку; реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6; вносить відомості про осіб до єдиного банку даних; протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов згідно з додатком 9, який додається до документів; готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.
Згідно з пунктом 4.2 затвердженого наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25 вересня 2009 р. N 3385 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2009 р. за N 972/16988 Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, районні, міські, районні у містах служби у справах дітей приймають документи потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів та реєструють їх у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; забезпечують за участю фахівця центру здійснення взаємодобору сім'ї до дитини; готують проекти угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу та договору про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання з урахуванням пропозицій центрів; готують висновок про можливість встановлення опіки, піклування над дитиною для розгляду на комісії з питань захисту прав дитини; готують висновок про можливість утворення прийомної сім'ї або про наявність умов для створення дитячого будинку сімейного типу з урахуванням рекомендації центрів; готують проект рішення (розпорядження) про встановлення опіки, піклування над дитиною, створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу.
Суд доходить висновків, що згідно з вищезазначеними нормативними актами, зокрема, згідно з пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866, служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації мала підготувати висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини, тобто прийняти рішення, оскільки саме такий обов'язок покладено на службу.
При цьому судом не приймаються посилання відповідача на довідку про проходження навчання кандидатів в опікуни № 10/0035 від 22.02.2011р, згідно з якою позивач не рекомендована для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів, як на підставу бездіяльності, оскільки нормами постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 не передбачено характеру довідки (наявність чи відсутність рекомендації), натомість, передбачено наявність такої довідки. Крім того, вищезазначеною постановою №866 прямо передбачено можливість підготування службою висновку про недоцільність, тобто прийняття негативного рішення.
Натомість, служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації допустила бездіяльність, не підготувавши жодного висновку, тобто не виконала обов'язку, покладеного на неї прямою нормою постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866.
Згідно з пунктами 42 та 44 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. (п.42), рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку( п.44).
Судом вбачається, що зазначені норми не обмежують відповідача прийняти рішення про відмову у встановленні опіки, натомість передбачають обов'язковість прийняття такого рішення.
Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивач просить про відновлення його права, суд вбачає за доцільне вийти за межі позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1 .Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2.Визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.09.11р.
3.Зобов'язати службу у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації підготувати висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність його інтересам дитини за заявою позивача, поданої 06.09.2011р., та документами, поданими ОСОБА_1 .
4.Зобов'язати Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію прийняти рішення щодо встановлення опіки за заявою ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян