18 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/16165/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 17.05.2021 за № UA102000/2021/000023/2 та скасування його.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ним було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації, а рішення про коригування митної вартості товару є протиправним і підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Чернігівською митницею, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у зв'язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, приймаючи до уваги те, що покупець та продавець пов'язані між собою, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, використані декларантом відомості не підтверджені документально та не є достовірними, враховуючи вимоги частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у митного органу були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості автомобіля самостійно. 17.05.2021 митницею прийнято рішення № UA102000/2021/000023/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та митну вартість транспортного засобу «HONDA» модель «JAZZ», кузов номер НОМЕР_1 » скориговано відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу mobile.de за резервним методом з урахуванням вимог ст. 64 Митного кодексу України та п. 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, фактичного технічного стану, комплектації, пробігу, наявних пошкоджень та ознак експлуатації транспортного засобу вказаних в актах про проведення митного огляду від 25.07.2019 № UA205010/2019/300618 та 30.04.2021 № UA102030/2021/634160 за ціною продажу КТЗ в провідних країнах-експортерах на рівні 776,25 EUR, як наслідок оскаржуване рішення є обґрунтованим та винесеним без порушень чинного законодавства. Разом з відзивом подано клопотання про заміну сторони у справі, в якому митний орган просить здійснити заміну неналежного відповідача - Північну митницю Держмитслужби у справі № 620/16165/21 на належного відповідача - Чернігівську митницю.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.
Частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до ч.5 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (далі - постанова № 895) реорганізовано територіальні органи Державної митної служби України за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
На виконання вказаної постанови № 895 наказом Державної митної служби України від 27.10.2020 № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» (із змінами) розпочата реорганізація територіальних органів Державної митної служби України шляхом їх приєднання до Державної митної служби України, в тому числі і Північної митниці Держмитслужби.
Абзацом 2 пункту 2 постанови № 895 передбачено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і
функцій територіальних органів, що реорганізуються.
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 утворено територіальні органи Державної митної служби України як відокремлені підрозділи, в тому числі Чернігівську митницю.
Враховуючи реорганізацію територіальних органів Держмитслужби та утворення територіальних органів як відокремлених підрозділів Держмитслужби та відсутності заперечень позивача щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про заміну сторони по справі, та як наслідок заміни неналежного відповідача на належного відповідача - Чернігівську митницю (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581) (далі - відповідач).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у клопотанні представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Відповідачем подані заперечення, в яких останній зазначає аналогічні обставини, викладені у відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
30.04.2021 позивачем подано до відділу митного оформлення № 2 митного посту “Чернігів-центральний” митниці (далі - ПМО) митну декларацію № UA102030/2021/634160 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару “легковий автомобіль: марка HONDA, модель JAZZ, кузов № НОМЕР_1 , що був у вжитку, календарний рік виготовлення - 2002, модельний рік виготовлення - 2002, тип двигуна - бензиновий, об'єм двигуна - 1246 см 3, потужність - 57 кВт, тип кузова - ХЕТЧБЕК, кількість місць, включаючи водія - 5, колісна формула 4x2. Призначений для пересування по дорогах загального користування категорія ТЗ - МІ. Виробник: HONDA, JP. Торговельна марка: HONDA”, відповідно до обраного митного режиму імпорту з пакетом електронних копій паперових документів до неї (далі - ЕМД).
Згідно інформації АСМО “Інспектор” 30.04.2021 о 16 год. 50 хв. зазначену ЕМД отримано посадовою особою ПМО, зареєстровано за № UA102030/2021/634160 та прийнято для митного оформлення.
30.04.2021 о 17 год 09 хв. посадовою особою ПМО направлено декларанту повідомлення про необхідність надання всіх документів (оригіналів або належним чином засвідчених копій), зазначених у графі 44 МД та надати документи, що підтверджують повноваження декларанта. Також в повідомленні зазначалось про необхідність проведення митного огляду транспортного засобу відповідно до ст. 338 Митного кодексу України.
Відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 18.06.2020 №107/06-19 особою, уповноваженою на декларування, фактурну та митну вартість автомобіля було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 300 EUR.
Так, за результатами проведеного аналізу документів, поданих разом з МД № UA102030/2021/634160 декларанту 30.04.2021 о 19 год. 28 хв. направлено посадовою особою ПМО запит щодо надання додаткових документів.
Як слідує з матеріалів справи 05.05.2021 о 13 год. 51 хв. митницею отримано лист - відповідь декларанта, в якому зазначено про нерозуміння змісту даної вимоги та прохання надати роз'яснення, після чого декларант готовий до негайного реагування.
05.05.2021 о 14 год. 54 хв. посадовою особою ПМО направлено декларанту уточнення щодо попереднього повідомлення та запропоновано надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару - «легкового автомобіля марки HONDA, модель JAZZ, кузов № НОМЕР_1 », підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
06.05.2021 о 13 год. 50 хв. митницею отримано лист від декларанта, в якому зазначено, що останнім направлено до митниці запитання щодо змісту рішення про витребування додаткових документів, однак відповідей він не отримав, тому просить повторно надати відповіді на всі поставлені запитання щодо змісту вимог у першому рішенні про витребування додаткових документів.
Декларантом протягом 10 календарних днів додаткових документів надано не було.
В свою чергу, 17.05.2021 митницею прийнято рішення № UA102000/2021/000023/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та митну вартість транспортного засобу «HONDA» модель «JAZZ», кузов номер НОМЕР_1 » скориговано відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу mobile.de за резервним методом з урахуванням вимог ст. 64 Митного кодексу України та п. 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, фактичного технічного стану, комплектації, пробігу, наявних пошкоджень та ознак експлуатації транспортного засобу вказаних в актах про проведення митного огляду від 25.07.2019 № UA205010/2019/300618 та 30.04.2021 № UA102030/2021/634160 за ціною продажу КТЗ в провідних країнах-експортерах на рівні 776,25 EUR (а.с.12-13).
Вартість транспортного засобу визначалась згідно п. 7.53 Методики за ціною продажу КТЗ в провідних країнах-експортерах за середніми цінами їх продажу в провідних країнах-експортерах: (950 EUR+ 1300 EUR)/2 та враховувався коефіцієнт коригування за величиною пробігу -25% та процент додаткового коригування, що залежить від умов його догляду, зберігання, використання - 8%.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В силу прямої дії ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 4 та 5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.1 та ч.2 ст.52 Митного кодексу України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Вищезазначена норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Водночас законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм слідує, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які ідентифікували товар та піддавалися обчисленню, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Однак, під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів відповідачем витребувано у ОСОБА_1 додаткові документи, надіславши відповідний запит.
Однак, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст. 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і ст. 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Водночас підставою для корегування відповідачем показника митної вартості товару, стала цінова інформація інтернет-ресурсів autoscout24.com.
Суд критично ставиться до такої інформації, оскільки відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку відомостей вказаних інтернет-ресурсі, і такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та в силу ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України використовуватися для визначення митної вартості.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору (контракту), а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Таким чином зазначене вище в сукупності вказує на необґрунтоване та формальне прийняття відповідачем рішення від 17.05.2021 про коригування митної вартості товарів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності свого рішення, у зв'язку з чим та на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2021 за № UA102000/2021/000023/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 17.05.2021 № UA102000/2021/000023/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ).
Відповідач: Чернігівська митниця (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581).
Повний текст рішення складений 18.02.2022.
Суддя О.М. Тихоненко