21 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6366/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №380 від 13 вересня 2021 року П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яким ОСОБА_1 визнана такою, що не пройшла атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №1048-к від 21 жовтня 2021 року, яким ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 23 жовтня 2021 року;
- поновити ОСОБА_1 на роботі в органах Чернівецької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області;
- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що спірними рішеннями позивача звільнено з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 23 жовтня 2021 року у зв'язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, як таку що не успішно пройшов атестацію у зв'язку з не набранням прохідного балу для складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички. Вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позиція відповідачів суперечить Конституції України, та іншим нормативно-правовим актам, які врегульовують діяльність органів прокуратури. При цьому позивач вказала, що організацію її тестування на загальні здібності та навички і саме тестування проводила Перша кадрова комісія, а не П'ятнадцята. Отже, комісії, яка прийняла рішення про неуспішне проходження нею атестації, не було достеменно відомо про хід такого тестування. Поряд з цим позивач вказувала, що під час складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички 06 листопада 2020 року постійно відбувались збої в роботі комп'ютерної техніки. Про цю обставину позивач повідомила членів комісії, однак, документувати факт технічних несправностей вони відмовились. Після завершення тестування позивач подала письмову заяву членам Кадрової комісії №1, у якій повідомила про технічні проблеми під час тестування, а отже вважала її іспит таким, що не відбувся та просила призначити мені іншу дату іспиту. Зазначила, що згідно Протоколу Першої кадрової комісії № 12 від 20 листопада 2020 року позивачу задоволено заяву та вирішено призначити нову дату складання іспиту, про дату та час проведення якого повідомлять відповідно до Порядку. Однак, 13 вересня 2021 року П'ятнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення № 380 про неуспішне проходження прокурором (позивачем) атестації, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Позивач зазначала, що правонаступництво п'ятнадцятої кадрової комісії після припинення діяльності першої кадрової комісії нормативними актами не передбачено, а тому вважає, що фактично п'ятнадцята кадрова комісія вийшла за межі своїх повноважень. Крім того, жодною нормою Закону №113-ІХ, Порядку проходження прокурорами атестації та Порядку роботи кадрових комісій, не наділено кадрові комісії повноваженнями переглядати, змінювати чи скасовувати рішення інших кадрових комісій, в тому числі й тих, діяльність яких припинена. Також позивач наголошувала, що Рішення першої кадрової комісії є актом індивідуальної дії, не має зворотної дії у часі, і вичерпується його реалізацією. Отже, позивач вважає, наказ виконувача обов'язків керівника Чернівецької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №1048-к про звільнення її з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" не відповідає вимогам Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законам України "Про прокуратуру", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на роботі зі сплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Офіс Генерального прокурора, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Вказав, що позивачем на виконання пункту 10 Порядку №221, Генеральному прокурору подано заяву про переведення на посаду прокурора в прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв'язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. Відтак, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено відповідно до вимог п. п. 2 п. 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ. Також зазначив, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивач набрала 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Ці результати відображенні у спеціальних відомостях, з яким остання ознайомилася під підпис. Звертав увагу суду на те, що позивач подала до першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур заяву про повторне проходження тестування з підстав некоректної роботи комп'ютерної техніки, на якій проводилось тестування. Разом з тим, сам факт звернення прокурора із заявою технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Відтак, підстав для повторного проходження позивачем тестування Комісією №15 не встановлено. Крім того, зазначив, що відповідно до акту позапланової перевірки роботи інструменту "PSYMETRICS" та локального сервера від 04.11.2020 року збоїв, в тому числі часових затримок, у подачі питань, обробці запитань та інших технічних проблем у роботі програми не виявлено. На думку відповідача, не ґрунтуються на нормах матеріального права доводи позивача щодо неправомірності наказу виконувача обов'язків керівника Чернівецької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №1048-к.
Чернівецька обласна прокуратура також подала до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Посилаючись на вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, зазначено, що позивач за результатами іспиту другого етапу атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, набрала менше прохідного балу для успішного складання іспиту, тому відповідно до положень Закону №113-ІХ зазначене слугувало підставою для прийняття спірного наказу про звільнення з посади прокурора. Щодо доводів позивача з приводу рішення першої кадрової комісії про призначення позивачеві нового часу та дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, то відповідач зазначив, що Офісом Генерального прокурора до Чернівецької обласної прокуратури таке рішення не направлялось. Також відповідач звертав увагу суду на те, що тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів з метою з'ясування загального рівня їх здібностей та компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності. Відтак, положення розділу ІІІ Порядку кореспондується із приписами п. 16 Прикінцевих положень Закону № 113-ІХ. Крім того, відповідач вважає, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства вимоги позивача щодо поновлення на посаді в органах прокуратури, оскільки поновлення позивача, який не успішно пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури всупереч конституційному принципу рівності громадян надають останньому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. Заперечуючи проти позову зазначив, що оскільки звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог законодавства, то підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Ухвалою суду від 11 січня 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
15 лютого 2022 року представником позивача подано заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, відносно чого представник відповідачів не заперечував.
Так, згідно частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач працювала в органах прокуратури на прокурорських посадах з 09 грудня 2008 року по 23 жовтня 2021 року.
Згідно наказу прокурора Чернівецької області від 14 грудня 2015 року № 1237-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області.
04 жовтня 2019 року позивачем подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Відповідно до змісту цієї заяви позивач підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, її буде звільнено з посади прокурора.
06 листопада 2020 року за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрала 88 балів (вербальний блок 93 балів, абстрактно-логічний 83 балів), що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, який становить 93, і є наслідком недопущення до проходження наступного етапу атестації.
Ці результати відображені у відповідній відомості, у якій позивач поставила власний підпис.
06 листопада 2020 року позивач подала до Першої кадрової комісії заяву з проханням надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Протоколом №12 засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20 листопада 2020 року прийнято рішення, згідно якого (в тому числі і стосовно позивача) вирішили: "Заяви в тому числі повторні задовольнити, внести її до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки".
Протоколом №1 від 09 серпня 2021 року оформлено засідання П'ятнадцятої кадрової комісії, на якому розглядалось питання організації проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в рамках атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), оскільки першою-четвертою кадровими комісіями, діяльність яких припинено, прийнято рішення стосовно 479 прокурорів - про призначення нового часу (дати) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відповідно до вказаного протоколу комісією фактично прийнято рішення про витребування в кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора матеріалів атестації прокурорів, стосовно яких прийнято рішення про призначення нової дати складання іспиту.
Протоколом №5 від 20 серпня 2021 року оформлено засідання П'ятнадцятої кадрової комісії, на якому розглядалось питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивача (пункт 7).
Рішення про включення позивача до плану графіку не прийнято, оскільки проти проголосувало 4 особи.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії №380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації" ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди та припинено її участь в атестації, оскільки за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички вона набрала 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 не успішно пройшла атестацію.
На підставі указаного рішення №380 від 13 вересня 2021 року, наказом виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури №1048-к від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" з 23 жовтня 2021 року.
За таких обставин, вважаючи незаконним звільнення з публічної служби, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року, №1697-VII (далі - Закон №1697).
Згідно положень пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктами 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тесту завдання оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Отже, Закон №113 містить бланкетну норму, яка уможливлює запровадження інших етапів атестації (не передбачених в самому законі), які можуть бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором.
Водночас, суд звертає увагу на законодавчу техніку, яка застосовується у цьому законі. Зокрема наявність слова "можуть" свідчить про те, що згідно положень Закону №113 неуспішне проходження інших етапів атестації (непередбачених Законом №113) не є обов'язковою підставою для звільнення такого прокурора, у даному разі законодавець надав право розсуду (дискреційні повноваження) роботодавцю.
Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Наказом Генерального прокурора, затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (наказ Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 року №221 (далі - Порядок №221).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур (пункт 2 Порядку №221).
Згідно пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Таким чином, Порядком №221 надано більш ширші повноваження комісіям, а саме Порядок №221 порівняно з Законом №113 збільшив кількість етапів атестації до трьох (додано складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки), а також надав право кадровій комісії призначати новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Згідно пункту 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Аналогічне положення містить пункт 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, відповідно до якого кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Пунктом 9 розділу І Порядку №221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Згідно пункту 10 розділу І Порядку №221 передбачено, що заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Відповідно до змісту цієї заяви позивач підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, її буде звільнено з посади прокурора. За змістом та формою наведена заява відповідає положенню Порядку №221.
Розділом ІІІ Порядку №221 визначено порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Згідно матеріалів справи, оскільки позивач успішно склала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, то вона була допущена до тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту, а згідно пункту 5 цього ж розділу Порядку №221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Наказом Генерального прокурора №474 від 07.10.2020 р. "Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту" встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів - 93 бали.
Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Судом встановлено, що позивач за наслідками тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки отримала 88 балів, що є меншим ніж встановлено Генеральним прокурором, а тому вона на підставі пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 не була допущена до співбесіди, внаслідок чого П'ятнадцятою кадровою комісією ухвалено рішення №380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації".
Надаючи оцінку вказаному оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Так, дійсно 06 листопада 2020 року позивач складала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за наслідками якого набрала 88 балів, що є меншим ніж встановлено Генеральним прокурором.
Водночас 06 листопада 2020 року позивач подала до Першої кадрової комісії заяву з проханням надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Протоколом №12 засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20 листопада 2020 року прийнято рішення, згідно якого (в тому числі і стосовно ОСОБА_1 ), вирішили: "Заяви в тому числі повторні задовольнити, внести її до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки".
Також комісією «відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку проходження атестації призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для позивача».
Вказане рішення є чинним, оскільки не оскаржувалось та не скасовувалось в подальшому.
Отже, Перша кадрова комісія визнала наявність відносно позивача причин, які могли негативно вплинути на об'єктивний результат її тестування.
Разом з цим, після припинення діяльності Першої кадрової комісії П'ятнадцята кадрова комісія всупереч принципу юридичної визначеності суб'єкта владних повноважень, повторно розглянула заяву позивача про перездачу іспиту, за результатами чого прийняла протилежне рішення про не включення позивача до плану графіку та про неуспішне проходження нею атестації, на підставі чого у подальшому прийнято оскаржуване рішення № 380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації".
Таким чином, різними кадровими комісіями одного і того ж органу прийнято два відмінних за змістом та правовими наслідками рішення.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що наведені вище органи здійснюють (здійснювали) свою діяльність як суб'єкти владних повноважень, а, отже, їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що, зокрема, слідує з принципу належного урядування.
Суд зазначає, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права - потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
Відповідно до приписів статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частин першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У цій справі має місце факт, коли уповноважений орган - Перша кадрова комісія вбачає підстави для перездачі позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, тоді як інша - П'ятнадцята кадрова комісія не вбачає таких підстав, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка невід'ємної складової верховенства права.
Саме Перша кадрова комісія унормувала право позивача на законні очікування щодо передачі іспиту, тоді як П'ятнадцята кадрова комісія, не скасовуючи попередні рішення Першої кадрової комісії, такі очікування нівелювала, проявила не послідовність та не передбачуваність, що не властиве за своєю правовою природою суб'єктам публічної адміністрації.
Таким чином, аналізуючи наведене вище, варто прийти до висновку, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії № 380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації" є протиправним та підлягає скасуванню.
На переконання суду, приймаючи указане рішення суб'єкт владних повноважень діяв:
- не на підставі закону;
- необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень;
- нерозсудливо;
- без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте ним рішення.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення №380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації" підлягають задоволенню.
Щодо правомірності оскаржуваного наказу Чернівецької обласної прокуратури №1048-к від 21 жовтня 2021 року, варто зазначити наступне.
Як вбачається з обставин справи, оскаржувані акти індивідуальної дії в силу нормативного урегулювання питань проходження атестації прокурорами є взаємопов'язаними.
Так, наявність спірного наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури №1048-к від 21 жовтня 2021 року обумовлено наявністю рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації".
Таким чином, визнання протиправним останнього має наслідком визнання протиправним першого (в силу принципу "незаконне не може породжувати законне".
Отже, оскільки судом визнається протиправним рішення №380 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурорами атестації", то протиправним і таким, що підлягає скасуванню є й наказ №1048-к від 21 жовтня 2021 року.
Тому, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині оскарження названого акту індивідуальної дії.
Щодо позовних вимог про поновлення на роботі в органах Чернівецької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області, суд зазначає таке.
В силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №807/211/17, згідно з якою під час вирішення справ щодо звільнення публічних службовців, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Так, у разі не врегулювання спеціальним нормативно-правовим актом (в даному випадку Законами №1697, №113) правовідносин щодо проходження особою публічної служби, застосовуються субсидіарно (додатково) положення трудового законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначеного в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України.
Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 804/958/16 зазначив, що з аналізу статті 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення незаконного звільнення суд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.
Отже, оскільки позивач наказом від 21 жовтня 2021 року №1048-к була незаконно звільнена з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області з 23 жовтня 2021 року, то вона підлягає поновленню саме на указаній посаді з 24 жовтня 2021 року.
При цьому суд погоджується з позицією відповідачів, згідно якої суд не може перебирати невластиві повноваження і своїм рішенням поновлювати на іншій посаді особу-позивача в обхід процедури і порядку, визначених Законом №113 та Порядком №221, за відсутності рішення кадрової комісії про успішне проходження атестації, яке є обов'язковим для обіймання посади в окружній прокуратурі.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині поновлення на роботі підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то такі підлягають задоволенню, оскільки, по суті, є похідними від попередніх.
Так, Законами №1697 та №113 не врегульовані питання поновлення особи на посаді за рішенням суду та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим суд застосовує положення законодавства про працю (субсидіарно).
Згідно частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Згідно абз. 3 пункту 2 указаного Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно довідки, наданої Чернівецькою обласною прокуратурою, середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували звільненню, складає 8553,93 грн, а середньоденна - 356,41 грн.
Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу позивача, який становить з 24 жовтня 2021 року по 21 лютого 2022 року, складає 83 робочих дні.
Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 29582 грн 03 коп. (356,41 грн х 83 роб. дні).
Вирішуючи позов в указаній частині судом також взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-511цс16, відповідно до якої виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довела незаконність звільнення з публічної служби, натомість доводи відповідачів є необґрунтованими.
Згідно положень частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Щодо розподілу судових витрат.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. При цьому такий сплачено фактично за позовну вимогу щодо оскарження рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №380 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яким ОСОБА_1 визнана такою, що не пройшла атестацію.
Оскільки позовні вимоги в указаній частині підлягають задоволенню, то на користь позивача з відповідача Офісу Генерального прокурора підлягає стягненню 908,00 грн.
Від сплати судового збору за іншу частину позовних вимог позивач звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №380 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яким ОСОБА_1 визнана такою, що не пройшла атестацію.
Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №1048-к від 21 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 23 жовтня 2021 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області з 24 жовтня 2021 року.
Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 29582 грн 03 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 908 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 лютого 2022 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 02910120); відповідач - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051).
Суддя О.П. Лелюк