Справа № 420/3873/22
21 лютого 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді його клопотання від 22.02.2021 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, безоплатно, у власність для ведення особистого селянського господарства - площею 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Успенівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів)
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії №157-VIII від 31.05.2021 року Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на землях Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області» в частині фактичної відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - площею 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів).
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії №375-VIII від 23.12.2021 року Успенівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на землях Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - площею 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Успенівської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів).
- зобов'язати Успенівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області протягом місячного терміну з моменту набрання даним рішенням чинності надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно, у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Успенівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області (за межами населених пунктів), відповідно до клопотання від 20 грудня 2021 року, поданого до Успенівської сільської Білгород- Дністровського району Одеської області ради.
Частиною 1 ст.171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивач надав до позову копії документів, які є ксерокопіями засвідчених ним раніше копій документів паспорту, РНОКПП, що не відповідає вимогам ст.94 КАС України. Не зазначена дата засвідчення цих копій.
На ксерокопії довідки про РНОКПП номер наведений власноруч.
Позивач зазначив своє місце проживання - АДРЕСА_1 , проте надає копію паспорту з реєстрацією у 1998 році у с. Успенівка без визначення вулиці та будинку. Крім того, після вказаного штампу наявний в паспорті наступний штам розпливчатий невідомого змісту.
Враховуючи викладене позивачу необхідно надати належні докази реєстрації його місця проживання. Належним чином засвідченні копії паспорту та РНОКПП.
Крім того, до позову надані ксерокопії належним чином засвідчених копій рішень, протоколів, що не відповідає вимогам ст.94 КАС України.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Саме у зв'язку з вищевикладеним згідно зі ст.5 позовні вимоги викладаються шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Проте сам позивач вказує, що відповідач прийняв рішення за його клопотання від 22.02.2021 року - рішення сесії №157-VIII від 31.05.2021 року. При таких обставинах вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача не є зрозумілими та чіткими з огляду на спосіб захисту порушених прав, якій у даному випадку позивачем не визначений.
Крім того, бездіяльність відповідача має свій початок (не вчинення дій у строк, в якій зобов'язаний вчинити ці дії). Позивач вказує, що відповідач повинен був прийняти рішення за його клопотанням у місячний термін. Таким чином, початок порушення прав позивача має місце з 23.03.2021 року. У позови позивач зазначає, що тільки після особистого звернення 13.12.2021 року він отримав копію рішення від 31.05.2021 року, згідно з якою йому (та іншим 389 громадянам) наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою на 0,70га.
Позивач вказує, що ним не пропущений строк звернення до суду , оскільки копія рішення ним отримана лише 13.12.2021 року при його зверненні до відповідача. Проте згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що клопотання позивача повинно було бути розглянуто у місячний термін, позивач не висвітлює обставин щодо причин необізнаності щодо розгляду (не розгляду) його клопотання у місячний термін, та причини необізнаності про прийняте рішення 31.05.2021 року, оскільки позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з часу прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду щодо оскарження вказаного рішення від 31.05.2021 року, оскільки позов надійшов до суду 17.02.2022 року.
Відповідно до ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відповідно залишає позову без руху.
Крім того, позивач не висвітлює наявність законодавчо встановлених підстав на звернення з клопотанням 20.12.2021 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000га при наявності рішення сільради про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7га.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі, надання документу про сплату судового збору.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст.ст. 77, 132, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В.Катаєва