Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
21 лютого 2022 року Справа №200/1531/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника ОСОБА_2 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2021 року № 963/24 про відмову позивачу в наданні довідки про вартість неотриманого речового майна, що належало до видачі станом на 28 січня 2019 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна, що належало до видачі станом на 28 січня 2019 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно, що належало до видачі станом на 28 січня 2019 року, та виплати позивачу компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 28 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із наявністю недоліків позовної заяви; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем при звільненні речове майно та про зобов'язання виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно - із обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Ухвала про залишення адміністративного позову без руху набрала законної сили у день її прийняття.
14 лютого 2022 року судом отримано від позивача заяву, в якій у прохальній її частині позивач просить суд визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду та поновити цей строк, при цьому у його мотивувальній частині позивач вказує, що він звернувся із даним позовом в шестимісячний строк з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.
Зазначає, що 28 січня 2019 року його було звільнено з військової служби, 6 серпня 2021 року позивач надіслав заяву до відповідача із проханням надати довідку про вартість речового майна, що належить йому до видачі та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Відповідачем дану довідку не надано, компенсацію не виплачено.
Посилається на при цьому на практику Верховного Суду у справах № 2040/7697/18 (постанова від 23 серпня 2019 року).
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом (фактично - заяву щодо констатації факту не пропущення ним цього строку), суд зазначає наступне.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою ст. 122 КАС України.
Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 визначено правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно та строки її виплати. Судова палата, проаналізувавши наведені законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла до наступного.
«…Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
…Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
…Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні ст. 116 КЗпП України.
Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Такий правовий висновок Суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, в постанові від 26 травня 2021 року у справі № 380/5093/20…».
Як вбачається з доданих до позову матеріалів, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28 січня 2019 року № 23, яким позивача у зв'язку зі звільненням наказом від 26 січня 2019 року № 13-РС, з 28 січня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення - з 29 січня 2019 року.
Також у наказі зазначено, що:
- грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік, передбачену наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260, не виплачено;
- матеріальну допомогу за 2019 рік для вирішення соціально-побутових потреб, передбачену наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260, - не виплачено;
- виплатити винагороду за безпосередню участь в операції об'єднаних сил з 01 січня по 28 січня 2019 року, з розрахунку 10 000,00 грн на місяць.
Отже, про не виплату йому компенсації за речове майно та про можливе у зв'язку із цим порушення його прав позивачу стало відомо (могло бути відомо) в січні 2019 року.
Як вбачається з відмітки на позові, позивач звернувся до суду із даним позовом 26 січня 2022 року.
Таким чином, позивач звернувся до суду із даним позовом в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем при звільненні речове майно та про зобов'язання виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно із пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Згідно усталеної судової практики причини пропуску строку визнаються поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
На зазначеному наголошував і Верховний Суд України у рішенні від 13 вересня 2006 року по справі № 6-26370кс04 та постанові від 30 вересня 2015 року по справі № 21-2231а15,
Зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску цього строку є неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 серпня 2021 року у справі 520/7668/2020.
Відповідного до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Волгіна