09 лютого 2022 року Справа № 160/21030/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі судового засідання Кручина Ю.Д.
за участю:
представника позивача Дєлова В.В.
представника відповідача Головня Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, -
03 листопада 2021 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b від 23.10.2021 щодо зобов'язання здійснити Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заходи по усуненню виявлених порушень в установленому законодавством порядку, а саме припинити зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 червня 2021 року Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради було оголошено процедуру закупівлі «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b від 23.10.2021) та оприлюднено тендерну документацію. За результатами проведеної процедури закупівлі обрано переможця тендеру - Товариство з обмеженою відповідальністю «НКП «Дніпро», з яким позивач уклав договір поставки № 321Т. Поряд із цим, Північно-східним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури вказаної закупівлі. За результатами проведення моніторингу відповідачем встановлено порушення, що відображено у Висновку про результати моніторингу закупівель, який опубліковано в електронній системи закупівель 23.10.2021 та в якому встановлена невідповідність учасника- ТОВ «НКП «Дніпро» кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, чим порушено абзац другий пункту 1 частини першої статті 31 Закону «Про публічні закупівлі». КП «Дніпроводоканал» вважає прийнятий Висновок про результати моніторингу закупівель (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-Ь) необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у Північно-східного офісу Держаудитслужби відсутні повноваження на здійснення моніторингу процедури закупівлі на території Дніпропетровської області. Також, позивач вказав, що у Замовника - КП «Дніпроводоканал» не було підстав для відхилення тендерної пропозиції Учасника ТОВ «НКП Дніпро» з підстав, викладених у Висновку відповідача.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.12.2021 о 10:00 год.
14 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Північно-східний офіс Держаудитслужби здійснював моніторинг закупівлі UA-2021-06-04-004688-Ь на підставі доручення Державної аудиторської служби України, тобто, у відповідача були наявні повноваження на здійснення моніторингу закупівель на території Дніпропетровської області. В ході проведення моніторингу було встановлено, що позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі - ТОВ «НКП «Дніпро» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, та прийняв рішення про визначення учасника переможцем, чим порушив вимоги абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». На підставі викладеного відповідач вважає, що при проведенні моніторингу закупівлі діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги з боку позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 20.12.2021 оголошено перерву до 05.01.2022 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 20.12.2021 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Харківському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 05.01.2022 року о 10:00 год., за участю представників сторін.
У судовому засіданні 05.01.2022 оголошено перерву до 12.01.2022 о 12:00 год.
05 січня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача та вказує, що Північно-східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» поза межами наданих йому повноважень, що є незаконним та порушує права замовника. В ході здійснення процедури закупівлі Учасник ТОВ «НКП «ДНІПРО» в складі тендерної пропозиції надав Довідку в довільній формі про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання товару за предметом закупівлі, чим виконав вимоги Тендерної документації. Таким чином, зазначені у відзиві Північно-східного офісу Держаудитслужби доводи ніяким чином не спростовують позицію КП «Дніпроводоканал» щодо незаконності виявленого порушення за результатом проведення моніторингу процедури закупівлі.
05 січня 2022 року на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (оригінал до суду надійшов 11.01.2022), в яких викладені доводи, аналогічні наведеним у відзиві на позов. Також зазначено, що висновок за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків чи обов'язків для позивача, а тому не має ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 06.01.2022 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Харківському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2022 року о 12:00 год., за участю представників сторін.
У зв'язку з перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці, адміністративна справа, призначена до судового розгляду на 12.01.2022 о 12:00 год., була знята з розгляду та призначена до судового розгляду у судовому засіданні 26 січня 2022 року о 12:00 год.
Ухвалою суду від 13.01.2022 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Харківському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 26.01.2022 року о 12:00 год., за участю представників сторін.
У судовому засіданні 26.01.2022 оголошена перерва до 09 лютого 2022 року до 11:00 год.
Ухвалою суду від 26.01.2022 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Харківському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 09.02.2022 року об 11:00 год., за участю представників сторін.
09 лютого 2022 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
04 червня 2021 року в електронній системі закупівлі Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, як Замовник розмістило оголошення про проведення закупівлі щодо об'єкта: «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-04-004688-b) (а.с.134-136, т.1) та оприлюднило тендерну документацію (а.с.137-141, т.1).
Учасниками вищезазначеної тендерної закупівлі стали: Приватне підприємство «Інтердеталь», Товариство з обмеженою відповідальністю «НКП «Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимал Трейдинг», Приватне підприємство «Патар».
Протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-06-04-004688-b від 03.08.2021 визначено, що учасник - ТОВ «НКП «Дніпро» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з Протоколом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради від 04.08.2021 за результатами аукціону електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною пропозицією було визнано тендерну пропозицію, подану ТОВ «НКП ДНІПРО», у зв'язку з чим вирішено обрати ТОВ «НКП ДНІПРО» переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» та прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВ «НКП ДНІПРО» на закупівлю «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)».
На електронному майданчику prozorro 04.08.2021 було опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-06-04-004688-b та в подальшому 16.08.2021 між КП «Дніпроводоканал» та ТОВ «НКП «Дніпро» був підписаний Договір поставки № 321Т.
На підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби №430 від 30.09.2021 «Про початок моніторингу закупівель» відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, прийнято рішення про моніторинг закупівель, зокрема, UA-2021-06-04-004688-b.
23.10.2021 Північно-східним офісом Держаудитслужби опубліковано Висновок про результати моніторингу закупівлі, в якому зазначено, що моніторингом питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що учасник ТОВ «НКП Дніпро» не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, а саме: відповідно до Додатку 3 до тендерної документації учасникам необхідно надати довідку у довільній формі про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для постачання товару за предметом закупівлі. Також згідно з п.п.3.2 п.3 договору поставки від 16.08.2021 № 321Т, зважування товару, навантаження, розвантаження товару, поставка товару на адресу покупця здійснюється транспортом постачальника. Однак, наданою у складі тендерної пропозиції довідкою про наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій від 01.07.2021 № 0107/21-12 наявність в учасника-переможця ТОВ «НКП Дніпро» автомобіля для перевезення пожежних гідрантів не підтверджена. Таким чином, відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону. Однак, на порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив пропозицію учасника ТОВ «НКП Дніпро» та визначив його переможцем процедури закупівлі. За результатами моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов'язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
За змістом статті 2 Закон № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (стаття 5 Закону № 2939-XII).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
У відповідності до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) закріплено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
З аналізу наведених приписів вбачається, що Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, відповідно до пункту 1 якого (зі змінами, внесеними Наказом Державної аудиторської служби № 242 від 27.08.2020) Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Відповідно до доручення Держаудитслужби України, направленого листом від 28.09.2021 №003100-18/123132-2021 (а.с.121, т.1) на адреси Офісів Держаудитслужби та їх управлінням в областях, зокрема, і на адресу відповідача, Державна аудиторська служба України доручила провести до 30.10.2021 моніторинги процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку.
Відповідно до додатку до вказаного доручення, Північно-східному офісу Держаудитслужби доручено проведення моніторингу закупівлі: UA-2021-06-04-004688-b (а.с.123, т.1).
Тобто, Наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 30.09.2021 за №430 «Про початок моніторингу закупівель» був виданий у відповідності до Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, на підставі доручення Держаудитслужби України.
Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у відповідача повноважень на проведення моніторингу позивача, є спростованими зазначеним вище.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону № 922-VIII закріплено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
В свою чергу, частинами 1-3 статті 16 Закону № 922-VIII визначено, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Нормою статті 22 Закону № 922-VIII визначено обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII , тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Як випливає зі змісту наведених норм Закону № 922-VIII , замовник під час розроблення та затвердження тендерної документації зобов'язаний врахувати вимоги статей 16, 17 Закону № 922-VIII, а також замовник має визначити спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, положення яких обов'язково мають бути викладені у змісті тендерної документації.
Відповідно до висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.10.2021, спірним є не відхилення тендерної пропозиції одного з учасників переможця процедури закупівлі, який у складі тендерної пропозиції не підтвердив наявність транспортного засобу для перевезення пожежних гідрантів.
Судом встановлено, що відповідно до Додатку 3 Тендерної документації (а.с.46-49, т.1; а.с.141, т.1) при закупівлі «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИМ)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b) Замовником була передбачена вимога, серед іншого, щодо надання документів, що вимагаються від учасників для підтвердження інформації про відповідність їх кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України № 922-VIII, а саме: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
У складі тендерної пропозиції ТОВ «НКП «Дніпро» надано позивачу Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій № 0107/21-12 від 01.07.2021 (а.с.57, т.1; а.с.142, т.1), зі змісту якої слідує, що учасник ТОВ «НКП Дніпро» має у своїй власності устаткування, обладнання та матеріально-технічну базу, необхідну для постачання товару за предметом закупівлі, що свідчить про виконання вимоги тендерної документації.
При цьому, як вбачається з умов тендерної документації, подання інших додаткових документів щодо підтвердження наявності в учасника транспортних засобів для перевезення пожежних гідрантів не вимагалось, а тому твердження відповідача про протиправну відсутність поданих у складі пропозиції документів, що підтверджує наявність в учасника автомобіля, є необґрунтованими.
Разом з тим, суд відмічає, що замовником не встановлено окремих вимог щодо заповнення Додатку 3, як і не встановлено кваліфікаційних критеріїв щодо необхідності зазначення транспортних засобів щодо доставки. Дані про зазначені показники мають виключно інформаційний характер, що не впливає на зміст тендерної пропозиції учасника та не є підставою для її відхилення.
Посилання відповідача на пункт 3.2 Договору поставки від 16.08.2021 № 321Т суд також вважає безпідставним з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 3.2 Договору поставки №321Т від 16.08.2021, укладеного між КП «Дніпроводоканал» та ТОВ «НКП «Дніпро» (а.с.58-59, т.1), сплата податків, зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, зважування Товару, навантаження, розвантаження Товару, поставка Товару на адресу Покупця транспортом Постачальника, вартість тари, інші витрати, передбачені чинним законодавством для товару даного виду, здійснюються за рахунок Постачальника та включені у ціну Товару.
Суд зауважує, що статус постачальника Учасник набирає після визначення його переможцем закупівлі та після укладання відповідного договору, а тому, саме після укладання Договору про закупівлю постачальник повинен забезпечити належне виконання його умов, у тому числі забезпечення виконання пункту 3.2 договору.
Таким чином, вимога щодо поставки Товару на адресу Покупця транспортом Постачальника міститься саме в Договорі та стосується виключно виконання умов договору і повинна виконуватись саме постачальником після укладання Договору про закупівлю.
З огляду на викладені обставини, у Замовника закупівлі були відсутні підстави для відхилення згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» тендерної пропозиції учасника - ТОВ «НКП «ДНІПРО» як такої, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, а відтак, висновок за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції про порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення закупівлі (ідентифікатор UA-2021-06-04-004688-b) є таким, що не відповідає змісту Закону України «Про публічні закупівлі».
Також, суд не погоджується із доводами відповідача про те, що висновок контролюючого органу за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РІЗНЕ (ГІДРАНТ ПОЖЕЖНИЙ)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b від 23.10.2021, відповідач поклав на Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради обов'язок здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов'язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому може бути перевірений судом на відповідність частини 2 статті 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція щодо юридичної природи висновку про результати моніторингу закупівлі викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача про відсутність порушеного права з огляду на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року по справі № 260/319/20, оскільки у цій справі Верховним Судом досліджувалось питання щодо права на оскарження висновку моніторингу учасником процедури публічної закупівлі, а не замовником публічної закупівлі. При цьому, в мотивувальній частині постанови зазначено про право замовника оскаржити такий висновок. Таким чином, висновок про результати моніторингу закупівлі як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується прав та законних інтересів замовника публічної закупівлі і саме замовнику надано право у випадку незгоди з інформацією, викладеною у висновку, оскаржити такий висновок до суду.
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, суд також вважає безпідставними, оскільки правовідносини, які виникли у даній справі, є відмінними від правовідносин, правову оцінку яким надано судом касаційної інстанції у вказаному судовому рішенні.
З огляду на викладене, Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, який є предметом оскарження, за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і зазначає, що проаналізовані обставини щодо невідповідності спірного висновку вимогам частини 2 статті 2 КАС України є самостійною обставиною для його скасування.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №89166876 від 27.10.2021.
Отже, сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 9000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ТАЛІОН» укладено договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 381Т від 29.10.2021, відповідно до розділу 1 якого предметом цього Договору є надання Виконавцем Послуг з адвокатської діяльності (Код ДК 021:2015 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), а Замовник зобов'язується приймати Послуги правової допомоги та сплачувати їх вартість відповідно до умов цього Договору. За надання Послуг за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, на умовах та у строки, встановлені в цьому Договорі. Обсяг надання Послуг: 320 годин. Ціна за одиницю (без ПДВ)- 3000,00 грн. Загальна вартість (без ПДВ) 960000,00 грн. Обсяги закупівлі Послуг можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.
Згідно з пунктом 4.2 вказаного договору, винагорода за Послуги правової допомоги за кожний розрахунковий період (календарний місяць) сторонами визначається в Акті здачі-приймання наданих послуг. Сума цього Договору складає: 960 000,00 грн.
Однак, позивачем не надано жодних документів, що свідчать про реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), підтвердження критерію розумності їхнього розміру (розрахунок обсягу правової допомоги за кожний вид допомоги з урахуванням часу наданої допомоги), доказів оплати гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо).
Отже, з огляду на відсутність доказів документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд вважає, що вимога позивача про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (вул. Троїцька, буд. 21-А, м. Дніпро, 49101; код ЄДРПОУ 03341305) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-04-004688-b) «КОД ДК 021:2015 44480000-8 - Протипожежне обладнання різне (гідрант пожежний)» від 23.10.2021 (ID моніторингу: UA-M-2021-09-30-000023).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року.
Суддя І.В. Тулянцева