21 лютого 2022 року Справа № 160/22793/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 26.10.2021 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах:
- період роботи на ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» з 13.05.2002року по 01.02.2004 року та з 02.02.2004 року по 31.08.2004 року;
- період роботи на ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» з 21.06.2005 року по
05.08.2005 року учнем машиніста підземних установок;
- періоду роботи на ВАТ «Укрвуглебуд» з 23.08.2005 року по 10.03.2006 року та з 06.05.2006 року по 12.07.2006 року;
- період роботи на ТОВ «Вуглетехнік» з 20.03.2007 року по 03.08.2007 року та з 03.08.2007 року по 02.11.2007 року;
- період роботи на ТОВ «Краснолиманське» з 12.11.2007 року по 14.09.2008 року;
- період роботи на ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» з 27.10.2008 року по 10.09.2012 року;
- період роботи на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 14.04.2014 року по 26.06.2014 року та з 26.06.2014 року по теперішній час;
- період безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в період з 01.07.2015 року по 15.04.2016 року; з 11.05.2016 року по 23.10.2016 року; з 15.11.2016 року по 20.01.2017 року; з 05.02.2017 року по 11.06.2017 року; з 27.06.2017 року по 29.04.2018 року із розрахунку - один місяць служби за три місяці;
- період безпосередньої участі в операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях з 10.05.2018 року по 31.05.2018 року; з 02.07.20218 року по 03.03.2019 року; з 20.04.2019 року по 12.05.2019 року; 15.05.2019 року по 20.05.2019 року; з 25.05.2019 року по 31.08.2019 року; з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року; з 02.06.2020 року по 19.07.2020 року, з 25.07.2020 року по 04.02.2021 року, з 20.03.2021 року по 27.08.2021 року брав участь в проведенні операції об'єднаних сил з розрахунку - один місяць служби за три місяці та з урахуванням вищезазначених пільгових періодів повторний розгляд заяви про призначення пенсії проводити із розрахунку наявного стажу не менше 20 років роботи на провідних професіях.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак своїм листом від 26.10.2021 року пенсійний орган повідомив про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
За поясненням позивача під час обчислення пільгового стажу відповідачем не зараховано участь в антитерористичній операції та операції об'єднаних сил у кратному розмірі, а також період роботи на підприємствах вугледобувної галузі.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та зазначає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 22.11.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсійний орган своїм рішенням від 26.10.2021 року повідомив про відмову в призначенні пенсії за недостатністю пільгового стажу.
Відповідач посилається на те, що чинним законодавством не передбачено зарахування періоду участі в антитеррористичній операції та періоду безпосередньої участі в операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у кратному розмірі.
Щодо зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача, то відповідач зазначає зазначені періоди вже зараховані до пільгового стажу, що підтверджується відповідним розрахунком, але у ОСОБА_1 відсутні підстави для призначення пільгової пенсії через недостатність необхідного стажу роботи.
Також відповідач звернув увагу на ту обставину, що механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби для здійснення відповідних видатків.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що трудова книжка ОСОБА_1 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містять наступні записи, зокрема:
- з 13.05.2002 року по 01.02.2004 року - працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська»;
- з 02.02.2004 року по 31.08.2004 року - працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська»;
- з 21.06.2005 року по 05.08.2005 року - працював учнем машиніста підземних установок на ДП «Вугільна компанія Краснолиманська»;
- з 23.08.2005 року по 10.03.2006 року - працював машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем в шахті на ВАТ «Укрвуглебуд»;
- з 10.03.2006 року - переведений учнем горноробочого очисного вибою підземного з повним робочим днем в шахті на ВАТ «Укрвуглебуд»;
- з 06.05.2006 року по 12.07.2006 року - переведений горноробочим підземним очисного вибою з повним робочим днем в шахті на ВАТ «Укрвуглебуд»;
- з 20.03.2007 року по 03.08.2007 року - працював машиністом підземної установки з повним підземним робочим днем на ТОВ «Вуглетехнік»;
- з 03.08.2007 року по 02.11.2007 року - працював гірничомонтажником підземним з повним підземним робочим днем на ТОВ «Вуглетехнік»;
- з 12.11.2007 року по 14.09.2008 року - працював машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті ТОВ «Краснолиманське»;
- з 27.10.2008 року по 10.09.2012 року - працював горноробочим очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1»;
- з 14.04.2014 року по 26.06.2014 року - працював учнем горноробочого очисного вибою підземного з повним робочим днем в шахті ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;
- з 26.06.2014 року по теперішній час - працює горноробочим очисного вибою підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Крім цього, судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.02.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Так, згідно довідки Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.08.2021 року № 04/1215, копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, а саме:
- участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у період з 01.07.2015 по 15.04.2016 року; з 11.05.2016 по 23.10.2016 року; з 15.11.2016 по 20.01.2017 року; з 05.02.2017 по 11.06.2017 року; з 27.06.2017 по 29.04.2018 року;
- участь в Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей у період з 10.05.2018 по 31.05.2018 року; з 02.07.2018 по 03.03.2019 року; з 20.04.2019 по 12.05.2019 року; з 15.05.2019 по 20.05.2019 року; з 25.05.2019 по 31.08.2019 року; з 01.10.2019 по 30.04.2020 року; з 02.06.2020 по 19.07.2020 року; з 25.07.2020 по 04.02.2021 року; з 20.03.2021 року по 27.08.2021 року.
Судом встановлено, що 20.10.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 26.10.2021 року позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії та зазначено про те, що ОСОБА_1 недостатньо необхідного пільгового стажу
Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, встановлено, що основним документом що підтверджує стаж роботи - є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
З огляду на викладене слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності - на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством на якому працювала особа.
Відповідно до ст. 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року
№ 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статтей 1 та 2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII визначає пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Вказана правова позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач брав участь в антитерористичній операції, а саме, з 01.07.2015 року по 15.04.2016 року; з 11.05.2016 року по 23.10.2016 року; з 15.11.2016 року по 20.01.2017 року; з 05.02.2017 року по 11.06.2017 року; з 27.06.2017 року по 29.04.2018 року, а також в операції об'єднаних сил з 10.05.2018 року по 31.05.2018 року; з 02.07.20218 року по 03.03.2019 року; з 20.04.2019 року по 12.05.2019 року; 15.05.2019 року по 20.05.2019 року; з 25.05.2019 року по 31.08.2019 року; з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року; з 02.06.2020 року по 19.07.2020 року, з 25.07.2020 року по 04.02.2021 року, з 20.03.2021 року по 27.08.2021 року, а тому, означені періоди мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три.
Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення пенсійним органом вимог наведених норм законодавства.
Щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача, то суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, періоди роботи ОСОБА_1 , а саме, на ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» з 13.05.2002року по 01.02.2004 року та з 02.02.2004 року по 31.08.2004 року; на ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» з 21.06.2005 року по 05.08.2005 року учнем машиніста підземних установок; на ВАТ «Укрвуглебуд» з 23.08.2005 року по 10.03.2006 року та з 06.05.2006 року по 12.07.2006 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 20.03.2007 року по 03.08.2007 року та з 03.08.2007 року по 02.11.2007 року; на ТОВ «Краснолиманське» з 12.11.2007 року по 14.09.2008 року; на ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» з 27.10.2008 року по 10.09.2012 року; на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 14.04.2014 року по 26.06.2014 року та з 26.06.2014 року пенсійним органом вже зараховані до пільгового стажу позивача. Тому, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пільговий стаж роботи та участь позивача в антитерористичній операції і в операції об'єднаних сил із застосуванням кратності складає понад 20 років.
Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення, суд зазначає таке.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Частиною 2 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Так, позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 26.10.2021 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах періоду роботи на ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» з 13.05.2002 року по 01.02.2004 року та з 02.02.2004 року по 31.08.2004 року; періоду роботи на ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» з 21.06.2005 року по 05.08.2005 року учнем машиніста підземних установок; періоду роботи на ВАТ «Укрвуглебуд» з 23.08.2005 року по 10.03.2006 року та з 06.05.2006 року по 12.07.2006 року; періоду роботи на ТОВ «Вуглетехнік» з 20.03.2007 року по 03.08.2007 року та з 03.08.2007 року по 02.11.2007 року; періоду роботи на ТОВ «Краснолиманське» з 12.11.2007 року по 14.09.2008 року; періоду роботи на ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» з 27.10.2008 року по 10.09.2012 року; період роботи на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 14.04.2014 року по 26.06.2014 року та з 26.06.2014 року по теперішній час; періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в період з 01.07.2015 року по 15.04.2016 року; з 11.05.2016 року по 23.10.2016 року; з 15.11.2016 року по 20.01.2017 року; з 05.02.2017 року по 11.06.2017 року; з 27.06.2017 року по 29.04.2018 року із розрахунку - один місяць служби за три місяці; періоду безпосередньої участі в операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях 10.05.2018 року по 31.05.2018 року; з 02.07.20218 року по 03.03.2019 року; з 20.04.2019 року по 12.05.2019 року; 15.05.2019 року по 20.05.2019 року; з 25.05.2019 року по 31.08.2019 року; з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року; з 02.06.2020 року по 19.07.2020 року, з 25.07.2020 року по 04.02.2021 року, з 20.03.2021 року по 27.08.2021 року брав участь в проведенні операції об'єднаних сил з розрахунку - один місяць служби за три місяці та з урахуванням вищезазначених пільгових періодів повторний розгляд заяви про призначення пенсії проводити із розрахунку наявного стажу не менше 20 років роботи на провідних професіях.
З огляду на те, що суд не наділений повноваженнями щодо розрахунку стажу, що є виключною компетенцією пенсійного органу, виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить застосувати такі способи захисту як визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 26.10.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 пенсійному органу належить врахувати, що позивач має право на зарахування до страхового стажу та до спеціального (пільгового) стажу періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 01.07.2015 року по 15.04.2016 року; з 11.05.2016 року по 23.10.2016 року; з 15.11.2016 року по 20.01.2017 року; з 05.02.2017 року по 11.06.2017 року; з 27.06.2017 року по 29.04.2018 року та періоду безпосередньої участі в операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях з 10.05.2018 року по 31.05.2018 року; з 02.07.20218 року по 03.03.2019 року; з 20.04.2019 року по 12.05.2019 року; 15.05.2019 року по 20.05.2019 року; з 25.05.2019 року по 31.08.2019 року; з 01.10.2019 року по 30.04.2020 року; з 02.06.2020 року по 19.07.2020 року, з 25.07.2020 року по 04.02.2021 року, з 20.03.2021 року по 27.08.2021 року із розрахунку - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору. Це підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 , дата видачі 12.02.2016 року.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 26.10.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21.02.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька