21 лютого 2022 року Справа 160/3716/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-4772 від 09.09.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-4772 від 09.09.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 2 грудня 2021 року № 1928-IX, визначено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 992,40 грн.
Враховуючи викладене, в межах даної позовної заяви, судовий збір підлягає сплаті за похідні вимоги немайнового характеру у розмірі 992,40 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію №0.0.2360446735.1 від 30.11.2021 року на суму 908,00 грн. та дублікат квитанції № 0.0.2458146227.1 на суму 85,00 грн.
Суддею встановлено та підтверджено довідкою начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського кружного адміністративного суду Тетяни Семенко № 219 від 21.02.2022 року, що платіжне доручення про сплату судового збору від 30.11.2021 року №0.0.2360446735.1 АТ "Приватбанк" на суму 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду станом на 21.02.2022 року прикріплено та обліковується у КП "ДСС" за адміністративною справою № 160/24835/21, яка перебуває в провадженні судді Царікової О.В.
Отже, вказане платіжне доручення позивачем вже було надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом із позовною заявою (адміністративна справа № 160/24835/21).
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 160/24835/21 підлягає поверненню у разі подання відповідної заяви позивачем.
Отже, платіжне доручення від 30.11.2021 року №0.0.2360446735.1 не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, яку зареєстровано судом 16.02.2022 (№160/3716/22).
Суддя зазначає, що Законом України “Про судовий збір” не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 року у справі №809/1092/18.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 907,60 грн. (992,40 грн. - 85,00 грн.).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- докази сплати судового збору у сумі 907,60 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна