21 лютого 2022 р.Справа №160/3881/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, третя особа: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання протиправними та скасування постанов,-
18 лютого 2022 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 17.02.2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, третя особа: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68407101 (з ідентифікатором 91В7ЕА4Г49Б7);
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68407101;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про стягнення з божника основної винагороди у виконавчому провадженні № 68407101;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 68407101;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 14.02.2022 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 68407101.
- стягнути на користь ОСОБА_2 сплачені судові витрати: судовий збір у розмірі 992,40 грн. та витрати на правничу допомогу.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 68407101 винесена з порушенням приписів ст. 24 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження”, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем його проживання, перебування або знаходженням майна з порушенням правил територіальної діяльності, отже, підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Тож, інші постанови, які були прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. є також протиправними та підлягають скасуванню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2022 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Слід зазначити, що одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- зупинити стягнення з ОСОБА_3 на підставі постанов приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68407101;
- зупинити стягнення з ОСОБА_3 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 6840710Ідо набрання законної сили рішенням у справі;
- зупинити стягнення з ОСОБА_3 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 31 січня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 68407101 до набрання законної сили рішенням у справі;
- зупинити стягнення з ОСОБА_3 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 14.02.2022 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 68407101;
- заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенку Юрію Олександровичу вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні № 68407101 до набрання законної сили рішенням у справі;
- допустити ухвалу про забезпечення позову до негайного виконання з дня її постановлення;
- направити ухвалу для виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенку Юрію Олександровичу;
- направити ухвалу державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Заявник, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном. При цьому на даний час приватним виконавцем винесено постанову від 14.02.2022 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 68407101 та здійснюються відповідні заходи щодо виконання вказаної постанови.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням заявника, за обставин прийняття оскаржуваних рішень з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.
Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірних рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
У постанові від 25 березня 2020 року у справі № 240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України.
З урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, суд враховує, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень мають певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що позивачем у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 у справі № 160/3881/22 - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник