16 лютого 2022 року Справа № 160/16254/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засідання Алєксєєнко К.С.,
за участі: представника позивача: відповідача: не прибув Соловйової М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
10 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 713 462,67 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 на даний час має податковий борг у сумі 713 462,67 грн. Позивач вказує, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, що з урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
ОСОБА_1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначила, що вимога контролюючого органу надати нову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік без наявності первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності щодо контрольованої операції пов'язаних із списанням останній, стороні контрольованої операції ОСОБА_1 , суми 2927826,3 боргу за кредитним договором (іпотекою) в іноземній валюті, укладеного між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» 10.10.2008 р. № 014/153511/3147/74, протизаконна та порушує порядок підтвердження даних у податковій звітності, передбачений нормою абз. 1 п.п. 44.1 статті 44 ПКУ. Перевірка проводилася з 25.09.2018 р. до 27.09.2018 р. за період з 01.01.2017 р. до 31.12.2017 р. щодо нарахування доходів фізичній особі ОСОБА_1 . Перевірку проведено з порушенням Порядку підтвердження даних податкової звітності, передбаченого нормою п.п. 44.1 статті 44 ПКУ, та лише на підставі інформації з відомостей ЦБД Державного реєстру, листа до банку, листа з банку, службової записки від 04.07.2018 р. № 8429/04-36-13-20-19, відомостей про моє проживання (лист від 10.04.2018 р.), листа ДФС у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 від 08.02.2018 р. № 5985, декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2017 рік (вх. № 2779 від 17.01.2018 р.) що у розрахунках взято за основу декларацію за 2017 рік від 17.01.2018 р. вх. № 2779 із сумою доходу 2927826,31 грн. у вигляді додаткового блага з ознакою доходу «126», яку ОСОБА_1 , ніколи не отримувала, не підписувала та не здавала у такому вигляді за 2017 рік до Нікопольської ОДПІ.
На думку позивача, їй, стороні контрольованої операції при списанні боргу за кредитним договором (іпотекою) в іноземній валюті у вигляді доходу «додаткове благо» у сумі 2927826,31 грн. з ознакою доходу «126» просто нав'язані сфальшовані розрахунки податкових зобов'язань та штрафних санкцій з ПДФО та військового збору у сум і 713462,67 грн., без наявності в них достовірних даних первинного документа податкового обліку. Позивачу за кредитним договором (іпотекою) в іноземній валюті було свідомо нав'язане «додаткове благо» у вигляді доходу у сумі 2927826,31 грн. з ознакою доходу «126» та були сфальсифіковані Розрахунки податкових зобов'язань та штрафних санкцій з ПДФО та військового збору на суму 713462,67 грн., без наявності в них достовірних даних первинного документа податкового обліку.
В Інтегральній картці фізичної особи ОСОБА_1 - платника військового збору виключено суму боргу на суму 43905,39 грн. за датою запису 17.04.2019 р., виконаним на підставі рішення ДФС України № 4950/6/99-99-11-05-01-25 від 31.01.2019 р., і одночасно незаконно та протиправно вносяться наступні записи: за датою 17.04.2019 р. з'явилося збільшення боргу (недоїмка) у розмірі 43 905,39 гри. без жодної вказівки на документ, що аргументує це збільшення; за датою 17.04.2019 р. з'явилося збільшення штрафних санкцій за скасованим податковим повідомленням - рішенням від 22.11.2018 р. № 0563321304 у сумі 10976,35 грн. до недоїмки у сумі 43905,39 грн.; за датою 17.04.2019 р. з'явилася недоїмка у сумі 54881,74 грн. за скасованим податковим повідомленням - рішенням від 22.11.2018 р. № 0563321304; за датою 17.04.2019 р. нараховано пеню за скасованим Податковим повідомленням - рішенням від 22.11.2018 р. № 0563321304 у сумі 4774,26 грн, до суми недоїмки у розмірі 54881,74 грн. Борг за цим записом недоїмки разом із пенею вказано у сумі 59656 грн. Раніше за датою 28.12.2018 р. посадові особи контролюючого органу протиправно без законного обґрунтування внесли дані відомості за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2018 р. № 0563291304, № 0563321304 в інтегральні картки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо сплати ПДФО у сумі 526864,74 грн. та щодо сплати військового збору у сумі 43906,39 грн.
Свідомо хибне офіційне відкриття інтегральних карток з ПДФО та військового збору суб'єкту господарювання ОСОБА_1 та свідомо неправдиві записи у цих картках про наявність податкового боргу у сумі 713462,67 грн. дозволили посадовим особам контролюючого органу провести протиправні дії у вигляді: внесення запису про борг з ПДФО у сумі 570624,08 грн. та з військового збору у сумі 249864,03 грн. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників податків фізичних осіб - підприємців; оформлення податкової вимоги (форма Ф) від 05.06.2019 р. № 59624-58 з ПДФО у сумі 760832,10 грн. та з військового збору у сумі 59656,00 грн.; прийняття рішення № 59624-58 від 05.06.2019 р. про опис майна у податкову заставу (у справі є); видання наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код 44118658) від 14.04.2021 р. № 421 про призначення ОСОБА_2 податковим керуючим; складання акта № 22 опису майна від 21.05.2021 р. податковим керуючим ОСОБА_2 ; внесення запису від 25.05.2021 р. о 9 годині 56 хвилин за № 28904923 до Державного реєстру обтяжень; опублікування станом на 01.10.2021 р. за№ 95138 відомостей про борг суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з ПДФО у сумі 570624,08 грн. та з військового збору у сумі 249864,03 грн. на сайті центрального органу ДПС України у розділі «Інформація про суб'єктів господарювання».
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подано відповідь на відзив щодо позовної заяви, в якому позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів ОСОБА_1 , які викладені останньою у відзиві на позовну заяву.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 року зазначена вище справа розподілена та 13.09.2021 року передана судді Пруднику С.В.
14.09.2021 року судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
11.10.2021 року надійшла відповідь, згідно якої адресою про реєстрацію місця проживання/перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , яка аналогічна адресі зазначеній Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/16254/21 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю.
У судове засідання 16.02.2022 року прибув відповідач.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, які наведені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 19-1.1. п. 19.1 ст.19-1 ст.1-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75. п.п.78. 1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 4452-п від 06.08.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » начальником відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.201 7 по 31.12.2017.
В ході здійснення аналізу податкової інформації та відповідно п. 74.1. п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями) встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у періоді з 01.01.2017 по 31.03.2017 банківською установою АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) нараховано дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 2 927 826,31 грн.
Копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №4452-п від 06.08.2018 «Про проведення документальної позапланової невивізної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №1745 від 06.08.2018 надіслані на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному СТ.42 Податкового Кодексу України.
Перевірка проводилась з 25.09.2018 по 27.09.2018.
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за ведення обліку доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, з метою виконання обов'язку щодо подання податкової декларації, є платник податків - фізична особа ОСОБА_1 .
Перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору проведена відповідно до Конституції України; Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI; Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV; Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV.
Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 має податковий номер НОМЕР_1 .
Адреса місця проживання фізичної особи - платника податків: АДРЕСА_2 .
Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків фізична особа ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 отримала дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909).
ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу громадянки ОСОБА_1 надіслано лист з рекомендованим повідомленням про вручення від 08.02.2018 №5985/04-36-13-20-07 щодо подання нової звітної декларації за 2017 рік та декларування доходу у вигляді додаткового блага, отриманого від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) за період 01.01.2017 по 31.12.2017.
На дату складання акту документальної позапланової перевірки фізичною особою ОСОБА_1 до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нову звітну декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік не надано та не задекларовано доходи у вигляді додаткового блага у розмірі 2 927 823,31 грн.
При перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних ІС «Податковий блок», центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Відповідно до наявної податкової інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримувала доходи, які згідно з нормами Податкового кодексу України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Так, згідно з відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримала дохід від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код СДРПОУ 14305909) в розмірі 2 927 826,31 грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), який згідно абз. «д» пп. 164.2.1 7 п. 164.2 ст.164 ПКУ підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли таке подання є обов'язковим) податкової декларації встановлено, що податкову декларація про майновий стан фізичною особою ОСОБА_1 до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надана 17.01.2018 за № 2779, але в декларації не відображено дохід, отриманий у вигляді додаткового блага від АТ «Райфайзен Банк Аваль» та не нараховано податок з доходів фізичних та військовий збір.
На запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2018 №11298/10/04-36-13-20-07 надійшов лист від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) від 29.03.2018 №4-2/287 (вхідний №7287/10 від 03.04.2018, в додаток до листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав Договір від 29.03.2017р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10 жовтня 2008р.
Вказаний договір укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - «Кредитор» та фізичною особою ОСОБА_1 - «Позичальник».
Відповідно до Договору від 29 березня 2.017р. Про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10 жовтня 2008р., мовою оригіналу:
«...Сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на 29 березня 2017р. складе 214 355,42 (двісті чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять дол. США 42 цента) доларів США та пені 58278 735,67 (п'ятдесят вісім мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 67 копійок) гривень, що складає еквівалент 64092197,21 (шістдесят чотири мільйони дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто сім грн. 21 копійка) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору (далі -«Боргові зобов'язання»), в тому числі:
- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 107955,55(сто сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять дол. США 55 центів) доларів США, що складає еквівалент 2927826,31 (два мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч вісімсот двадцять шість гри. 31 копійка) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору...»
«...5. З підписанням цього Договору Позичальник вважається повідомленим, відповідно до підпункту 164.2.17. «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п. 1 Договору, та проте, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено).
Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу Кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позичальника за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
При цьому на Позичальника відповідно до Податкового кодексу України покладається обовязок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації......
АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) здійснило списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 на загальну суму 2 927 826,31 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст. 164 ПКУ, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника шляхом укладення Договору від 29.03.2017р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10.10.2008р.
Сума 2 297 826,31 грн. була включена АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 1 квартал 2017 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо).
Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від АТ «Райффайзен Банк Аваль»» у розмірі 2 927 826,31грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
Документальною позаплановою перевіркою фізичної особи ОСОБА_1 встановлені порушення:
1) абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, ст. 164, п. 167.1 ст. 167 з урахуванням норм п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 413 464,74 грн.;
2) п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку із отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2017 рік в розмірі 34 455,39 грн.
З матеріалів справи убачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.10.2018 № 58523/04-86-13-01/ НОМЕР_1 винесені податкові повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0563291304 та №0563321304.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом повідомленням про вручення (№ 4930006894498) на податкову адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . Податкові повідомлення-рішення вручені адресату 28.11.2018.
Платник не погодився з висновками акту перевірки та оскаржив податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2018 № 0563291304 та № 0563321304 в. адміністративному порядку (скарга від 05.12.2018 б/н (вх. ДФС № 13874/ФОП від 10.12.2018).
ДФС України рішенням від 31.01.2019 №4950/6/99-99-11-05-01-25, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2018 № 0563291304, № 0563321304 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Рішення направлено 31.01.2019 поштою рекомендованим листом, з повідомленням про вручення (№ 0405341059453) на податкову адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . З відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання: законвертований лист повернувся до контролюючого органу 27.02.2019.
Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 713 462,67 грн., а саме:
по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 658 580,93 грн.
- згідно податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 року №0563291304 в сумі 658 580,93 грн.;
військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код бюджетної класифікації 11011001 в сумі 54 881,74 грн.
- згідно податкового повідомлення- рішення від 22.11.2018 року № 0563321304 в сумі 54 881,74 грн.;
Вищевказані податкові повідомлення - рішення відповідачем залишаються несплаченими та не оскаржувались ним ні, в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, податковий борг по вказаним податковим повідомленням- рішенням є узгодженим.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, в зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по сформована податкова вимога від 05.06.2019 року № 59624-58, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та яку отримано особисто 12.06.2020р.
Посилаючись на наведені обставини, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
У зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов'язань".
Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Верховний Суд висловлював правову позицію щодо правильності застосування наведених положень законодавства у постановах від 15.05.2018 (справа № 821/1594/17), від 19.07.2019 (справа №826/4240/18), від 14.11.2019 (справа №520/10880/18), від 25.11.2019 (справа №500/2252/18), від 04.06.2020 (справа 826/7305/17) вказав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв'язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов'язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Щодо подання декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
При цьому, пунктом 179.1 статті179 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Так як судом встановлено отримання позивачем додаткового блага, відповідно у позивача виникає обов'язок щодо подачі декларації.
Cтосовно достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом, отриманого від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909).
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли таке подання є обов'язковим) податкової декларації встановлено, що податкову декларація про майновий стан фізичною особою ОСОБА_1 до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надана 17.01.2018 за № 2779, але в декларації не відображено дохід, отриманий у вигляді додаткового блага від АТ «Райфайзен Банк Аваль» та не нараховано податок з доходів фізичних та військовий збір.
На запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2018 №11298/10/04-36-13-20-07 надійшов лист від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) від 29.03.2018 №4-2/287 (вхідний №7287/10 від 03.04.2018, в додаток до листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав Договір від 29.03.2017р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10 жовтня 2008р.
Вказаний договір укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - «Кредитор» та фізичною особою ОСОБА_1 - «Позичальник».
Відповідно до Договору від 29 березня 2.017р. Про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10 жовтня 2008р., мовою оригіналу:
«...Сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на 29 березня 2017р. екчаде 214 355,42 (двісті чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять дол. США 42 цента) доларів США та пені 58278 735,67 (п'ятдесят вісім мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять п'ять гри. 67 копійок) гривень, що складає еквівалент 64092197,21 (шістдесят чотири мільйони дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто сім грн. 21 копійка) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору (далі -«Боргові зобов'язання»), в тому числі:
- сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 107955,55(сто сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять дол. США 55 центів) доларів США, що складає еквівалент 2927826,31 (два мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч вісімсот двадцять шість гри. 31 копійка) гривень по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору...»
«...5. З підписанням цього Договору Позичальник вважається повідомленим, відповідно до підпункту 164.2.17. «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п. 1 Договору, та проте, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощен о).
Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу Кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позичальника за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
При цьому на Позичальника відповідно до Податкового кодексу України покладається обовязок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації......
АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) здійснило списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 на загальну суму 2 927 826,31 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст. 164 ПКУ, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника шляхом укладення Договору від 29.03.2017р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/153511/3147/74 від 10.10.2008р.
Сума 2 297 826,31 грн. була включена АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 1 квартал 2017 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо).
Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від АТ «Райффайзен Банк Аваль»» у розмірі 2 927 826,31грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
Відповідно до п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 ПКУ сума анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у разі якщо вона перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у розрахунку на 2017 рік - 800,00 грн.) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, якщо Кредитор повідомив платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Водночас, підпунктом 165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімально' заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію ;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Згідно до п. 167.1 ст. 167 ГІКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області у листі від 08.02.2018 за № 5985/10/4-36-13-20- 07 звертало увагу фізичної особи необхідність надання нової звітної декларації за 2017 рік у зв'язку з недекларуванням у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік наданої до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, отриманого доходу, у вигляді додаткового блага (анулювання кредиторської заборгованості).
Відтак, в порушення п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 та з урахуванням п.п,165.1.5 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 ПКУ за наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням нею у 1 кварталі 2017 року доходу у сумі 2 297 826,31грн. як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прошеної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 413 464.74грн., а саме: 2 927 826,31 - 800,00 - 2 297 026. 31грн. 2 927 026,31 х 18 % - 413 464,74 грн.
Щодо нарахування військового збору.
З 03.08.2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014р. дій 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №1621-VІІ), яким на період до 01.01.2015р. запроваджено військовий збір. Відповідно до пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ № 2755 з урахуванням змін, внесених Законом №1621-VІІ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об'єктом оподаткування збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ №2755).
Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015р., до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ. а саме: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, гак і іноземні доходи; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти (п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема:
- для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
- для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до гі.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164 ПКУ «Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу ».
Відповідно до п. 164.2 Кодексу «До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
...164.2.17 дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього ПКУ) у вигляді:
...(д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прошеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звіт ного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів ті відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених ним цим підпунктом».
Підпунктом 165.1.55 п.165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеною (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у су мі що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на і січня звітного податкового року.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16.1підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплат (перерахування) збору це бюджету здійснються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
Відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ:
«а) податковий - агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим віл обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що для фізичної особи ОСОБА_1 була визначена наступна база оподаткований військовим збором: дохід у вигляді анулювання (прощення ) заборгованості за кредитом, який нараховано банківською установою АТ «Райффайзен Банк Аваль» у березні місяці 2017 року з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України в розмірі 2 267 026,31грн.
Враховуючи викладене, військовий збір., донарахований за результатами перевірки становить 34 455,39 грн. (2 297 026,31 грн. * 1,5%).
Таким чином, фізичною особою ОСОБА_1 , порушено п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в результаті чого донараховано суму військового збору, яка піддягає сплаті до бюджету у розмірі 34 455 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що податковий борг, який заявлено до стягнення виник на підставі зазначених вище податкових повідомлень-рішень та пені.
Контролюючим органом складено та направлено на адресу платника податків податкову вимогу від 05.06.2019 №59624-58 на суму 820 488,10 грн.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Оскільки матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків, податкові повідомлення-рішення є не відкликаними.
Відповідно до п.14.1.152. ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Матеріали справи не містять документів на підтвердження зменшення боргу відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16 лютого 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 21 лютого 2022 року.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 713 462,67 грн.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2022 року.
Суддя С. В. Прудник