26 листопада 2021 року Справа № 160/14845/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОзерянської С.І.
за участі секретаря судового засіданняНатхи В.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Дєлова В.В Гуржія К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,
27.08.2021 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.08.2021 року №10 про накладення стягнень, згідно якої до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради застосовано штраф у розмірі 43641 (сорок три тисячі шістсот сорок одна) грн. 93 коп., винесеної на підставі акту перевірки від 20.07.2021 року № 003049 та акту перевірки від 26.12.2019 №002069; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.08.2021 року № 11 про накладення стягнень, згідно якої до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради застосовано штраф у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп., винесеної на підставі акту перевірки від 20.07.2021 року № 003049 та акту перевірки від 26.12.2019 №002069.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, оформленої актом від 26.12.2019 №002069, на підставі яких складено припис, є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Станом на теперішній час оскарження припису Головного управління Держпродспоживслужби триває.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14845/21 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби про визнання протиправними та скасування рішень. Розглядати справу увалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року призначено розгляд справи з викликом сторін.
10.11.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволені позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, зокрема, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері прав споживачів посадовими особами Головного управління встановлено факт порушення КП "Дніпроводоканал" п. 9, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (у подальшому Постанова 630) та ч. 4 п. 19 Договору про надання послуг, складеного відповідно до типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою 630. За результатами перевірки складено акт від 26.12.2019 року №002069, яким зафіксовано що відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Позивачу було надано припис про усунення порушень. На підставі направлення № 2105 від 15 липня 2021 року Головне управління здійснило перевірку виконання суб'єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу. Під час перевірки встановлено, що вимоги припису до акту від 26.12.2019 №002069 не усунуто, а тому КП "Дніпроводоканал" має понести відповідальність відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
19.11.2021 року позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримав позицію зазначену в позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні 26.11.2021 року представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні 26.11.2021 року представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради 14.08.2003р. зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд.21-А, за видами господарської діяльності КВЕД-2010 здійснює, зокрема, забір очищення та постачання води.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 20.12.2019 року по 26.12.2019 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів відповідачем було складено акт від 26.12.2019 року №002069, яким зафіксовано порушення позивачем п.9. п.32 Правил надання послуг за постановою №630, ч.4 п.19 договору про надання послуг.
Так, у ході перевірки встановлено, що 11.11.2010 року у помешканні гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було знято з абонентського обліку квартирний засіб обліку води та з даного часу нарахування за послуги водопостачання здійснювались за нормами споживання у зв'язку із закінченням строку повірки приладу обліку води. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних питань, а саме : на 2010 рік) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж) приладів обліку здійснюється за рахунок підприємств, що здійснюють надання послуг. Зазначені положення щодо повірки ЗВТ за рахунок виконавця послуг також викладені у п.9 Правил надання послуг за постановою №630. Відповідно до п.32 Правил виконавець зобов'язаний контролювати міжповірочні інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у т.ч. демонтаж, транспортування, монтаж. Обов'язок виконавця проводити періодичну повірку також встановлений ч.4 п.19 типового договору (затв. Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р.) на підставі якого відповідно до п.9 Правил мають надаватись послуги. У зв'язку із невиконанням вищезазначених норм законодавства споживачу було безпідставно здійснено нарахування за нормами споживання без урахування показань приладу обліку.
На підставі акту від 26.12.2019 року №002069 позивачеві винесено припис про усунення зазначенених у акті порушень, а саме зобовязано привести нарахування у відповідність до об'ємів, визначених приладом обліку.
Позивачем було оскаржено припис від 26.12.2019 № 002069 в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року в адміністративній справі № 160/1217/20 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису від 26.12.2019 року відмовлено повністю.
У вказаному рішенні, суд дійшов висновків, що оспорюваний припис органу державного контролю від 26.12.2019 р., яким зобов'язано позивача усунути порушення правил надання послуг водопостачання та водовідведення, що мали місце при нарахуванні позивачем оплати за використання води гр. ОСОБА_1 за нормативами (нормами) споживання без урахувань показань водолічильника з 2010 р. є правомірним та таким, що відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства та Конституції України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 160/1217/20 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року в адміністративній справі № 160/1217/20 залишено без змін.
В свою чергу відповідачем у період з 19.07.2021 року по 20.07.2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якого складено акт від 20.07.2021 року №003049.
Згідно висновків вказаного акту в ході позапланового заходу встановлено, що вимоги припису до акту від 26.12.2019 № 002069 не виконано, нарахування до об'ємів, визначених приладом обліку не приведено, порушення умов договору та законодавства, викладені в акті від 26.12.2019 № 002069 не усунені за що передбачена відповідальність за п. 9 ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів"
12.08.2021 року відповідачем винесено постанову № 10 про накладання стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою на позивача накладено штраф у розмірі 43 641, 93 грн., оскільки при реалізації послуг КП "Дніпровоканал" ДМР порушено умови ч.4 п. 19 договору про надання послуг з централізованого опалення, укладеного із споживачем на підставі типового договору затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005№ 630: виконавець не здійснив періодичну перевірку лічильників води, що призвело до неправомірних нарахувань за послуги згідно з нормами споживання, що є порушенням прав споживача.
12.08.2021 року відповідачем винесено постанову № 11 про накладання стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. за невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів, виданого до акту перевірки від 26.12.2019 року № 002069.
Незгода позивача з прийнятими відносно нього постановами про застосування штрафних санкцій стала підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
При цьому, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ (далі - Закон №1023-ХІІ), який також і встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 цього Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №1023-ХІІ у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом та зазначалося вище, відповідачем на підставі акту перевірки від 26.12.2019 № 002069 винесено припис.
Відповідачем при проведенні позапланового заходу було встановлено невиконання вимог припису від 26.12.2019 року, що не заперечується позивачем.
Отже, враховуючи невиконання вимог припису від 26.12.2019 року, відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
При цьому, оскарження припису в судовому порядку не звільняє позивача від обов'язку такий припис виконати.
В свою чергу, судом встановлено, що станом на день прийняття оскаржуваних постанов 12.08.2021 року, рішення суду від 13.07.2020 року в адміністративній справі №160/1217/20, яким відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні припису від 26.12.2019 року, набрало законної сили.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №11 від 12.08.2021 року, прийнята на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно у суду відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
Окрім того, пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №1023-ХІІ передбачено відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом та зазначалось вище, позивачем було оскаржено припис від 26.12.2019 року та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року в адміністративній справі №160/1217/20, яке набрало законної сили, в задоволенні позовної заяви було відмовлено.
При цьому, суд при розгляді справи №160/1217/20 зробив висновок, що враховуючи те, що позивачем жодних доказів несправності квартирного засобу обліку, встановленого у гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 з 11.11.2010р. суду не надано, позивачем як виконавцем з надання послуг з періодичної повірки квартирних засобів обліку води на якого покладено обов'язок проведення такої періодичної повірки, у тому числі демонтаж таких засобів обліку, їх транспортування та монтаж після повірки не проведено таку періодичну повірку водолічильника гр. ОСОБА_1 у період з 11.11.2010р. по теперішній час, суд приходить до висновку, що нарахування КП «Дніпроводоканал» споживачу гр. ОСОБА_1 плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно з нормативами (нормами) споживання з 12.11.2010р. після спливу терміну повірки приладу обліку води та без урахування показань такого лічильника є неправомірним та таким, що суперечить вищенаведеним нормам наведеного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.
Враховуючи вимоги статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає доведеними підстави для застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №1023-ХІІ у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), що становить 43 641,93 грн. та обрахована на підставі наданих позивачем 20.07.2021 року відповідачу відомостей за період з 12.11.2010 року по 26.12.2019 року.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №10 від 12.08.2021 року, прийнята на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно у суду відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
Частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про відповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовної заяви Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 грудня 2021 року.
Суддя С.І. Озерянська