21 лютого 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12954/21
Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/597/22
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
розглянувши заяву судді Онищенко Олени Іванівни про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року у справі за позовом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,
У листопаді 2021 року Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_1 завдану внаслідок незаконного звільнення працівника матеріальну шкоду в сумі 54430 грн. 26 коп.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року у задоволені позову Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області 14 лютого 2022 року, згідно штампу суду, подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області завдану внаслідок незаконного звільнення працівника матеріальну шкоду у сумі 54 430,26 грн. та понесені нею судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року було визначено склад колегії суддів: Онищенко О.І. (головуючий суддя), Висоцька Н.В., Мамонова О.Є.
На запит Чернігівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року вказана справа надійшла з Деснянського районного суду м. Чернігова 18 лютого 2022 року.
21 лютого 2022 року суддя Мамонова О.Є. подала заяву про самовідвід. Заява мотивована тим, що в неї наявні дружні позаслужбові стосунків з відповідачем у справі - ОСОБА_1 , що є обставинами, які можуть викликати потенційний конфлікт інтересів.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно ч. 2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, № 33949/02, §49-52, ЄСПЛ, від 09.11.2006 року).
Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, і є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та доступ до правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на справедливий суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення Європейського суду «Веттштайн проти Швейцарії»).
Обговоривши доводи заяви судді Мамонової О.Є. про самовідвід, апеляційний суд приходить до висновку, що з метою дотримання вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заява судді Мамонової О.Є. про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України,
Заяву судді Мамонової Олени Євгеніївни про самовідвід задовольнити.
Цивільну справу за апеляційною скаргою Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року у справі за позовом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, передати до канцелярії Чернігівського апеляційного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: