про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
21 лютого 2022 р. Справа № 127/1227/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (заступника начальника відділу обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області) про зобов'язання вчинити дії,
14.02.2022 з Вінницького міського суду Вінницької області на адресу Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа № 127/1227/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (заступника начальника відділу обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області) про зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно визначення, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, із вищевикладеного слід дійти висновку, що відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.
Обов'язкове зазначення відповідача у справі та його основних реквізитів передбачено п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, де зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Так, позивач у вступній частині позовної заяви визначає відповідачем - " ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України м. Вінниця у Вінницькій обл.", водночас позовні вимоги спрямовані до посадової особи - Шайдаюк Ірини Валеріївни заступника начальника відділу обслуговування громадян №3 Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області. Із цього слідує, що позивачем чітко не визначено правильне найменування відповідача, до якого пред'явлено вимоги.
Отже, наведене свідчить про невідповідність змісту позовних вимог до суб'єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом. А відтак позивачу слід конкретизувати та вказати правильне найменування особи відповідача, з зазначенням про неї усіх необхідних реквізитів відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
2. Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив у прийняті заяви щодо запиту на інформацію.
Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач не просить суд визнати такі дії відповідача протиправними, а лише заявляє вимогу: "визначити дії відповідача, при зверненні громадянкою України ОСОБА_1 , згідно Конституції України, Законом України "Про звернення громадян", Закону України від 09.07.2003 за № 1058-ІV "Про пенсійне забезпечення"".
Втім, дана вимога не містить жодного зобов'язального характеру для відповідача, а саме по собі формулювання "визначити дії відповідача" незрозуміло на що спрямовано, позаяк такий спосіб захисту порушених прав не узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України.
Тобто, з прохальної частини позовної заяви слідує, що заявлена позивачем позовна вимога є не конкретизованою та не розкриває змісту заявленого позову, оскільки позивачем не вказано, які саме дії зобов'язального характеру слід вчинити відповідачу для захисту порушеного, на думку позивача, права.
Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити позовні вимоги шляхом викладення позовної заяви (її прохальної частини) в новій редакції.
3. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлено в розмірі 2481,00 гривні.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач фактично заявив вимогу немайнового характеру.
Відтак, при зверненні до суду позивач мала би сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Проте, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Натомість, у тексті позовної заяви позивач вважає себе звільненою від сплати судового збору на підставі положень п. 7 ст. 5 Закону № 3674-VI.
Однак з таким твердженням позивача суд не погоджується.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються лише ті громадяни, які звернулись із заявою до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, і лише у випадках, передбачених законом.
Так, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки закон не звільняє від судових витрат представників, які діють на підставі довіреності та звертаються в інтересах інших осіб.
Даний адміністративний позов підписаний позивачем як особисто так і її представником за довіреністю.
Втім, як уже наголошено судом вище, Закон не відносить представників за довіреністю, які звертаються в інтересах інших осіб, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Будь яких інших доказів про те, що позивач має право на пільги від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону № 3674-VI до позовної заяви не надано.
Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 992,40 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (заступника начальника відділу обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області) про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович