21.02.22
33/812/65/22
Провадження: № 33/812/65/22 Суддя суду першої інстанції: Кирильчук О. І.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя апеляційного суду: Ямкова О. О.
.
21 лютого 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючого-судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Андрієнко Л. Д.
особи, відносно якої
провадження у справі закрито, ОСОБА_1 ,
захисника Влащука В. М.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 січня 2022 року, якою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №297905, складеного 2 листопада 2021 року, вбачається, що 2 липня 2021 року о 19.00 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAEWOO NEXIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в місті Миколаєві по проспекту Богоявленському, та на регульованому перехресті з вулицею Театральною, не зупинив керований ним автомобіль в зоні дії дорожньої розмітки 1.12 (стоп лінія) додатку ПДР України, виїхав на перехрестя на забороняючий рух (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги пунктів 8.7.3 «ґ», 8.10 ПДР України, та допустив зіткнення з автомобілем «FORD C-MAX», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування потерпілого ОСОБА_2 , який виконував поворот ліворуч у зустрічному йому напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 січня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить поновити йому строк на оскарження, постанову судді скасувати, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення.
Вказував на те, що в постанові судді висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, у зв'язку з чим не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що він, керуючи належним йому автомобілем, рухався по проспекту Богоявленському, де на перехресті з вулицею Театральною мав намір здійснити поворот ліворуч у зустрічному для іншого водія ОСОБА_1 напрямку, внаслідок чого зупинився у лівій смузі руху на сигнал світлофору, що дозволяв йому рух. Попереду нього інших автомобілів не було. Тому коли він побачив, що «зелений» для нього сигнал світлофору закінчував блимати, а автомобіль у лівій смузі у зустрічному для нього напрямку здійснив повну зупинку перед стоп-лінією, потерпілий став рухатися для закінчення свого маневру вже на «жовтий» сигнал світлофору. Рухаючись потерпілий несподівано помітив, що у зустрічному для нього напрямку в правій смузі руху рухався автомобіль «DAEWOO NEXIA», під керуванням ОСОБА_1 , який не зупинився перед стоп-лінією, виїхав на перехрестя на сигнал світлофору, що забороняв йому рух, та здійснив зіткнення з його автомобілем.
Разом з тим суд не заслухав його пояснення, не надав оцінку іншим матеріалам справи, а поклав в основу свого рішення лише пояснення правопорушника та осіб, які не були очевидцями самої події, внаслідок чого прийняв незаконне судове рішення.
Розглянувши заявлене потерпілим клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 , в якості потерпілого, до суду не викликався, лише в якості свідка події, внаслідок чого був повідомлений про дату та час розгляду справи в порушення положень, передбачених статтями 248, 269, 277? КУпАП.
За таких обставин потерпілий не мав можливості довідатись про результат розгляду справи, раніше ніж ним була отримана постанова через особисте звернення до суду, а саме 1 лютого 2022 року. Відтак, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки справа розглянута у відсутність потерпілого, і апеляційна скарга подана в десятиденний строк з моменту отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Влащука В. М., дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга потерпілого підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суддя зазначених вимог закону не дотримався, та вважав, що обставини, які викладені у протоколі, схемі доданої до нього, висновку експерта, протоколах проведення слідчих експериментів, письмових поясненнях осіб, «поза розумним сумнівом» та об'єктивно не доводять, що ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору та не зупинився перед стоп-лінією. Внаслідок цього суддя виклав обставини події всупереч вимогам закону, та на свій погляд, на підставі яких дійшов до висновку, який суперечить наявним у справі доказам та не відповідає встановленим судом апеляційної інстанції обставинам справи.
Так, апеляційним судом встановлено, що 2 липня о 19.00 годині водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FORD C-MAX», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві з боку вулиці Олійника в напрямку вулиці Молодогвардійської, де на регульованому світлофором перехресті з вулицею Театральною зупинився у лівій смузі для здійснення повороту ліворуч в напрямку вулиці Миколаївської. При закінченні сигналу світлофора, який дозволяє рух, та побачивши, що у зустрічному напрямку транспортний засіб зупинився в лівій смузі руху на стоп-лінії, почав здійснювати поворот ліворуч, коли вже сигнал світлофору горів «жовтим» кольором, та одночасно побачив, що автомобіль «DAEWOO NEXIA», який рухався у правій смузі руху у зустрічному напрямку, не зупинився на стоп-лінії, та виїхав на перехрестя на сигнал світлофору, який йому забороняє рух. Внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
Встановлені обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини його вчинення, а також даними, які відображені у протоколі огляді місця події, у схемі, що додана до протоколу огляду місця ДТП від 2.07.2022, на якій зафіксовано розташування автомобілів після зіткнення та отримані пошкодження автомобілів, висновками автотехнічної та інженерно-транспортної експертиз, протоколами слідчих експериментів, проведених разом зі свідками для відтворення обставин події, а також письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , постановою про закриття кримінального провадження, та іншими письмовими матеріалами справи.
Пояснення водія ОСОБА_1 свідчать про те, що він рухався у лівій смузі руху, та перед перехрестям побачив перешкоду та перестроївся у праву, з якої і виїхав на нього. При цьому його пояснення стосовно виїзду на перехрестя на сигнал світлофору, що дозволяв рух, суперечать усім доказам, що є у матеріалах справи, та вказують лише на те, що здійснивши перестроювання, водій не впевнився у подальшій безпеці свого руху, не зупинився на стоп-лінії, та виїхав на сигнал світлофору, який йому вже забороняв рух.
Саме до такого висновку дійшов експерт, вказавши, що дії водія «DAEWOO NEXIA» ОСОБА_1 не відповідали, з технічної точки зору, вимогам пунктів 8.7.3 «ґ», 8.10 ПДР України та в даному випадку знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Допитані за клопотанням правопорушника в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у суді першої інстанції не лише не підтверджують пояснення водія ОСОБА_1 в частині дотримання ним ПДР України при виїзді на перехрестя, а ще і викликають сумніви в належності таких пояснень в якості доказу по справі.
Наявність технічних даних стосовно того, що світлофорний об'єкт у напрямку руху ОСОБА_1 дозволяє рух на перехресті на 3 секунди менше, ніж рух у зустрічному напрямку, в якому рухався потерплий, лише підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України.
Так, за пунктом 8.7.3 «ґ» ПДР України жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів світлофору.
Пунктом 8.10 ПДР України визначено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Отже, за матеріалами справи слідує, що водій ОСОБА_1 при русі по проїзній частині до регульованого перехрестя, не зупинив транспортний засіб перед стоп-лінією та здійснив виїзд безпосередньо на перехрестя на сигнал світлофору, що забороняв йому рух (жовтий), та допустив зіткнення з автомобілем, під керуванням ОСОБА_2 , заподіявши його та своєму автомобілю механічні ушкодження.
Тому проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що вказівка судді суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є безпідставною, так як ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, порушив вимоги пунктів 8.7.3 «ґ», 8.10 Правил дорожнього руху України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, у цьому разі, доведена працівниками поліції без виникнення жодних сумнівів, а саме за визначеним стандартом доказування «поза розумним сумнівом», так як сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом його розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього правопорушення.
Переконливих доводів, які свідчили б про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять, а за такого є усі підстави для визнання його винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином постанова суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Враховуючи, що правопорушення вчинено 2 липня 2021 року, а постанова про закриття кримінального провадження прийнята 27 жовтня 2021 року, то на момент апеляційного перегляду справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинене правопорушення не може бути накладено, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення або не пізніше як через місяць, після закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 247, п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуюча О.О. Ямкова