Справа №: 653/10/22
Провадження № 2/653/184/22
іменем України
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
15 лютого 2022 року
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Делалова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Генічеської міської ради, треті особи: Українська товарна біржа «Українська товарна біржа», Товарна біржа «Українська» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
У січні 2022р. до Генічеського районного суду Херсонської області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 10.01.2022 року дану позовну заяву залишено без руху, а позивачам надано строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з моменту отримання копії вищезгаданої ухвали суду.
10.02.2022р. на адресу суду надійшла заява позивачів в якості усунення недоліків, відповідно до якої вбачається часткове усунення недоліків, а саме надання доказів відсутності правовстановлюючих документів та у зв'язку з чим неможливість оформлення спадкових прав через нотаріальні органи. В той же час вимога щодо сплати судового збору, позивачами не виконана.
Так, позивачами не зазначена ціна позову. Позовні вимоги позивачів містять як вимогу немайнового характеру, так і вимоги майнового характеру. Посилання позивачів на неможливість визначення ціни позову, виходячи із дійсної вартості майна, на думку суду є нікчемними, та не підтверджені жодними доказами. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Так у п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України чітко зазначено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна. Доказів неможливості встановити точну ціну позову, позивачами суду не надано.
На адресу суду надана квитанція про сплату судового збору позивачем ОСОБА_2 у розмірі 2 724,00 грн. Однак, з чого складається зазначена сума і з чого позивач виходив, визначаючи зазначену суму, суду не надано.
Крім цього, відповідно до п.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Суду надано документ про сплату судового збору лише позивачем ОСОБА_2 , позивачем ОСОБА_1 документ про сплату судового збору не надано. Крім цього, сплачений судовий збір ОСОБА_2 не відповідає дійсній вартості майна.
Додатково слід зазначити, що в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08.01.2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом, у тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідності до вимог ч. 5 та ч. 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 353-355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Генічеської міської ради, треті особи: Українська товарна біржа «Українська товарна біржа», Товарна біржа «Українська» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом вважати неподаною та повернути її позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Херсонського апеляційного суду.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова