Справа № 587/2303/21
16 лютого 2022 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Мошко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рибалки Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом посилаючись на те, що згідно постанови про накладання на нього адміністративного стягнення 27.10.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн, за ч.1 ст.140 КУпАП за те, що в м.Суми по вул.Ковпака в районі перехрестя з вул.Веретенівська не вчинив своєчасних заходів щодо ліквідації вибоїни, глибина якої більше 10 см, чим порушив п.1.5 ПДР України, п.3.1.1 ДСТУ 3587-97 п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97. Просив скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.
В судове засідання позивач не з*явився, від представника позивача надійшла письмова заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи в суді. У відзиві на позовну заяву від 21.12.2021 року просив залишити без змін постанову БАА № 139152 від 27.10.2021 року , а позовну заяву ОСОБА_2 без задоволення.
Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
Згідно ч.1 ст.140 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Відповідно п.1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97 Покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1.
Примітка. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.
Відповідно до п.3.1.2 ДСТУ 3587-97 Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.280КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.7 Закону України «Про автомобільні дороги України» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Закону України «Про автомобільні дороги» суб'єктами адміністративного правопорушення заст.140 КУпАП в частині незабезпечення приведення у відповідність до діючих норм і стандартів доріг загального користування є посадові особи балансоутримувача автомобільних доріг, розпорядників бюджетних коштів у сфері закупівлі підрядних робіт на здійснення поточного ремонту та експлуатаційного утримання. При цьому відповідальність вони несуть лише за наявності необхідного фінансування.
Посадові особи підрядника в таких випадках взагалі не є суб'єктами адміністративного правопорушення, оскільки несуть відповідальність виключно за невиконання або неналежне виконання робіт у межах виділених замовником коштів.
Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне право-порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1ст.72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Згідно змісту оскарженої постанови, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він, будучи відповідальною особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць. Однак відповідачем не спростовано твердження та посилання позивача про те, що саме директор Департаменту є відповідальною особою за безпеку дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що саме позивач допустив вибоїну на проїжджій частині та не відновив безпечні умови для руху.
Крім того, щодо наданих до постанови відповідачем акту обстеження, схеми, фото з місця події, суд відноситься критично, оскільки позивач з жодним з перелічених документів не був ознайомлений.
За таких обставин, суд вважає, що постанова серія БАА № 125283 від 12 лютого 2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч. 1 ст. 140 КУпАП є протиправною
При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст.140 ч.1, 251, 268 КУпАП, ст. 72, ч.1,2 ст.77, 242 КАС України,
Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції серії БАА № 139152 від 27.10.2021.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко