Справа № 369/12790/18
Провадження 1-кп/991/115/19
Іменем України
27 жовтня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_8 - захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народженого у с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області, проживає на АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, народженого у м. Донецьку, проживає на АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
1.Зміст заяви і позиції учасників судового провадження
На адресу Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року.
Вимоги заяви мотивовані тим, що, на думку адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів обрала обвинувальний ухил, надаючи перевагу стороні обвинувачення, не маючи наміру об'єктивно та неупереджено розібратися в обставинах кримінального правопорушення. На підтвердження зазначеної позиції адвокат ОСОБА_8 навів наступні доводи: під час дослідження речових доказів сторони обвинувачення, судді самоусунулись від самого процесу дослідження; під час допиту свідків колегією суддів не було поставлено їм запитань; під час допиту свідка член колегії - ОСОБА_3 намагався ввести його в оману, з метою викривлення показів останнього, поставивши свідку відповідне питання, яке в подальшому не було знято головуючою суддею ОСОБА_1 . Правовою підставою для відводу адвокат ОСОБА_8 зазначив п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники заяву про відвід адвоката ОСОБА_8 підтримали та просили суд її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що заява про відвід не містить жодної обставини, яка б могла свідчити про неможливість участі суддів у подальшому розгляді цього провадження, зокрема й передбачених ст. 75 КПК України, у зв'язку з чим, у задоволенні такої заяви слід відмовити.
2.Оцінки та мотиви суду
Суд, розглянувши заяву адвоката ОСОБА_8 про відвід колегії суддів, думку учасників провадження, уважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно п. 1 ст. 6 «Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі ЄКПЛ), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Відповідно до змісту такої засади кримінального провадження як змагальність, ставити питання під час прямого і, відповідно, перехресного допиту свідків повинні, перш за все, сторони кримінального провадження.
Задавати питання свідкам, відповідно до змісту статті 352 КПК України - це право судді, а не його обов'язок, так само, як і право головуючого зняти запитання за протестом сторони кримінального провадження, а тому аргументи адвоката ОСОБА_8 щодо відсутності зі сторони суддів запитань до свідків чи не зняття головуючою суддею запитання за протестом сторони захисту не можуть свідчити про упередженість суду.
Доводи заяви про відвід щодо порядку дослідження доказів зводяться до оцінки показань свідків та відеозапису як доказів у провадженні, надання якої здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку, а не при вирішенні заяви про відвід.
Посилання адвоката ОСОБА_8 на роботу суддів із комп'ютерною технікою під час судового засідання та здійснення ними відповідних записів, як на підставу упередженості колегії, судом відхиляються, оскільки жодним чином не свідчать упередження, яке впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення, не лише з позиції колегії суддів, але й з позиції розумного спостерігача.
Оскільки в заяві про відвід йдеться про обставини, які мали місце під час судового розгляду, щодо якого здійснюється повна технічна фіксація, суд не вважає за необхідне надавати оцінку доданим до заяви відео-та аудіозаписам, оскільки це не передбачено КПК України.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для відводу колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні як за об'єктивним так і суб'єктивним критерієм
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд -
1.У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_8 - захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3