Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022181010000232 від 28.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 29 березня 2022 року без визначення розміру застави.
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без урахування фактичних обставин кримінального провадження і особи підозрюваного. Зазначає, що слідчим та прокурором не наведено вагомих доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також не вказані причини неможливості застосувати до останнього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Вказує, що ризик впливу на свідків є необґрунтованим, оскільки жоден із допитаних по справі свідків не були очевидцями події і нічого не повідомили слідству відносно того, хто вчинив кримінальне правопорушення і за яких обставин.
Наголошує, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч.1,2 ст.331 КПК під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів провадження вбачається, що 28 січня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (а.с.18).
Під час розгляду клопотання слідчого у відповідності до вимог ст.194 КПК України слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного злочину.
Зокрема, така обґрунтованість підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
При розгляді клопотання в суді першої інстанції про продовження запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, неодружений, дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків за місцем проживання, а тому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, існують достатні підстави вважати, що останній може покинути місце свого проживання.
Також прокурором доведено існування того ризику, що підозрюваний може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, який обумовлений тим, що останній підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того, з урахуванням обставин вчинення злочину, в якому ОСОБА_7 та те, що йому відомі особи свідків, апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чинити фізичний чи психологічний тиск задля їх зміни чи відмови від наданих показів з метою зменшення чи ухилення від відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалене слідчим суддею з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Доводи захисника в апеляційній скарзі та підозрюваного в судовому засіданні про те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання беруться до уваги апеляційним судом, однак не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурора з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, які в подальшому були оцінені в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде дієвим і забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2