Справа № 159/2743/20 Провадження № 22-з/802/15/22 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.
Категорія: 19 Доповідач: Осіпук В. В.
11 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В. ,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Люблинецької селищної територіальної громади, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з участю третіх осіб, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Мороз Людмили Костянтинівни про визнання незаконним рішення Мощенської сільської ради, про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності, договору дарування земельної ділянки та про скасування державної реєстрації прав власності, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року,
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.
03 лютого 2022 року до Волинського апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі, переглянутій апеляційним судом, щодо відшкодування їй за рахунок позивачки витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.
Розгляд зазначеної заяви відповідача проведено без виклику сторін спору.
Дослідивши зміст заяви відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та приєднаних до неї письмових доказів, які підтверджують факт понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу зробила заяву про відшкодування їй понесених судових витрат, докази щодо яких зобов'язувалась надати протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Із заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до апеляційного суду 03 лютого 2022 року від відповідач ОСОБА_1 , вбачається, що нею на професійну правничу допомогу адвоката понесено витрати в сумі 5000 грн, і ця обставина підтверджується наданими і приєднаними до матеріалів справи письмовими доказами: договором про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року; актом прийому-передачі виконаних робіт згідно договору від 01 листопада 2021 року; та квитанцією № 0.0.1999418088.1 від 31 січня 2022 року на суму 5000 грн.
Зважаючи на складність справи та виконаних адвокатом робіт, час витрачений ним на їх виконання, обсяг наданих ним послуг під час слухання справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
За таких обставин, на думку колегії суддів, витрати понесені відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 5000 грн, як такі, що відповідають складності цієї справи, та критеріям реальності і розумності.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити та ухвалити у справі додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного її тексту.
Головуючий
Судді