Справа № 761/45227/21
Провадження № 1-кс/761/526/2022
07 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій заявник просив зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09 грудня 2021 року.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою заявник посилається на положення ст.303 КПК України та обґрунтовує її тим, що ним 09 грудня 2021 року, через скриньку для звернень, подано до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.
Проте, станом на день звернення до суду з зазначеною скаргою та всупереч вимогам ст.214 КПК України, у встановлений процесуальним законом строк, уповноваженою особою Державного бюро розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, досудове слідство не розпочато, витяг з ЄРДР заявнику не надано, що, на думку ОСОБА_3 , свідчить про порушення вимог КПК України.
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду скарги завчасно та належним чином. Разом з тим, до скарги долучено клопотання ОСОБА_3 , в якому останній просить розгляд скарги проводити без його участі, у зв'язку з карантинними обмеженнями, введеними внаслідок поширення COVID-19.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, до суду не з'явилась, з урахуванням позиції заявника про можливість розгляду скарги у його відсутність, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника ОСОБА_3 .
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, однак згідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність такої особи не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, слідчий суддя при розгляді скарги вважає за необхідне першочергово розглянути питання щодо підсудності даної скарги Шевченківському районному суду м. Києва.
Слідчий суддя приймає до уваги, що фактичним місцем знаходження органу досудового розслідування є м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
Такої позиції щодо підсудності скарг на бездіяльність Державного бюро розслідувань Шевченківському районному суду м. Києва дотримується Київський апеляційний суд (провадження №№ 11-сс/824/1620/2020, 11-сс/824/1195/2020, 11-сс/824/778/2020, 11-сс/824/860/2020, 11-сс/824/771/2020).
Отже, враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає підстав для висновку про непідсудність скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Шевченківському районному суду м. Києва та вважає за можливе розглядати вказану скаргу по суті.
Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, в тому числі, у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 09 грудня 2021 року звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме: надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дій на користь особи, яка таку вигоду надала, з використанням службового становища.
Згідно п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що на думку заявника має місце вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя вбачає, що зміст заяви ОСОБА_3 від 09 грудня 2021 року не містить відомостей про конкретні обставини вчинення, як вважає заявник, кримінальних правопорушень, передбачених ст.369 КК України. При цьому у заяві ОСОБА_3 взагалі не викладено конкретні дії або бездіяльність, вчинені особами, щодо яких подано заяву, натомість міститься лише формальне твердження про те, що такі особи вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст. 369 КК України.
Таким чином, заява ОСОБА_3 від 09 грудня 2021 року не містить виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому не відповідає вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим суддею вживалися усі розумні заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак заявник ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився та не навів переконливих даних щодо обґрунтованості своєї позиції.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи заявника ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1