Справа № 761/41351/21
Провадження № 3/761/410/2022
13 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 02.11.2021 року о 23 год 10 хв., керував транспортним засобом «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Герцена, 14 в м. Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, бліда шкіра обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №045534 від 02.11.21 р., ОСОБА_1 , 02.11.2021 року о 23 год. 07 хв., керуючи транспортним засобом «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. С. Стрільців, 84 в м. Києві, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору і спеціального звукового сигналу, не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування та блокуванням на патрульному автомобілі д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Герцена, 14 в м. Києві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.4, 3.2 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечував щодо обставин, які викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Зазначив, що рухався на СТО, спочатку не бачив автомобіль патрульної поліції, а звернув увагу після того, як ввімкнули проблискові маячки. Стверджував, що після зупинки поліцейські почали неправомірно себе поводити, діставати його з машини, звинувачували у вживанні наркотичних засобів, хоча ознак наркотичного сп'яніння у нього не було. На вимогу поліцейських проїхати для огляду на стан сп'яніння спочатку відмовився, але в подальшому погодився проїхати для огляду. При цьому пропонував їхати на своєму авто, однак поліцейські на його пропозицію не погодились, а він відмовився їхати на автомобілі патрульної поліції. Внаслідок чого, поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення. Стверджує, що не відмовлявся їхати до лікаря-нарколога. Крім того, зауважив, що протягом години після складання поліцейськими патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, він проїхав до наркологічного диспансеру та здав аналіз для встановлення стану сп'яніння, який підтвердив, що наркотичні засоби він не вживав. Крім того, зазначив, що підставою для зупинки його працівниками поліції стало порушення ним ПДР України, а саме: проїзд у полосі громадського транспорту, з яким він погодився та в подальшому сплатив штраф.
Адвокат Швачко О.В. заперечував щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, надав суду довідку, видану КНП «КМНКЛ СОЦІОТЕРАПІЯ» на ім'я ОСОБА_2 . Зауважив, що протоколи складено з порушеннями, а саме: під час складання протоколу не були присутні свідки у кількості 2-х осіб; не було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; термінологія, яка була використана патрульними поліцейськими, не відповідає нормам закону, а саме не було зазначено назву закладу охорони здоров'я, де саме буде проводитись огляд на стан сп'яніння, а тому вважає протокол недопустимим доказом. Зазначив, що відеозапис, долучений до протоколу, не є безперервним. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №045534, ДПР 18 №045533, рапорт інспектора УПП в м. Києві Стеценка О. від 03.11.2021 року, рапорт інспектора УПП в м. Києві Стеценка О. від 03.11.2021 року, переглянувши відеозаписи з DVD-R диску, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові клопотання адвоката Швачка О.В. в інтересах ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, суд вважає, що вищезазначеними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в повному обсязі підтверджується вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням переглянутого відеозапису, який міститься на диску, долученому до протоколу, поведінки ОСОБА_1 під час зупинки працівниками патрульної поліції, суд вважає доводи захисника та ОСОБА_1 щодо наявності в діях працівників поліції порушень, неспроможними, а також те, що наданий в судовому засіданні висновок КНП «СОЦІОТЕРАПІЯ» не є належним доказом на спростування відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Невизнання вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає засобом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, його відношення до скоєного та майновий стан останнього, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, а також сприяння досягненню основної мети - вихованню правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
В той же час, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази щодо порушення ОСОБА_1 п.2.4, 3.2 ПДР України, відповідальність за що передбачена згідно з ч.1 ст.122-2 КУпАП, судом встановлене наступне.
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п.3.2 ПДР України - у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Виходячи з положень ч.1 ст.122-2 КУпАП - адміністративна відповідальність наступає зокрема, за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Водночас, як вбачається з пояснень ОСОБА_2 він рухався в сторону шиномонтажу, автомобіль патрульної поліції не бачив, звернув увагу після того, як патрульні поліції ввімкнули проблискові маячки та відразу ж зупинився.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували обставинипорушення ОСОБА_2 п.2.4, 3.2 ПДР України, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.2.4, 3.2 ПДР України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.23-24, 27, 33-35, 36, 122-2, 130, 268, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження або внесення подання - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя