Справа № 761/44194/21
Провадження № 1-кс/761/449/2022
21 січня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про встановлення розумного строку для прийняття прокурором процесуального рішення передбаченого ст.283 КПК України у кримінальному провадженні№ 2202000000000089 від 27.04.2020,
09.12.2021 в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , яке подане у кримінальному провадженні №22020000000000089 від 27.04.2020, про встановлення розумного строку для прийняття прокурором процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.
Адвокат вказує на те, що повідомлення про підозру від 23.04.2020 у кримінальному провадженні №42017010000000074 (дата внесення відомостей до ЄРДР - 30.05.2017) було вручено його підзахисному, про що прокурору було достеменно відомо, а 27.04.2020 матеріали були виділені в окреме провадження №2202000000000089, про що прямо вказано у постанові прокурора.
Також, слідчому та прокурору було достеменно відомо про те, що у період часу з 23.04.2020 (вручення підозри) до 10.06.2020 (зупинення досудового слідства у кримінальному провадженні №2202000000000089 від 27.04.2020) стороною обвинувачення було вчинено та/або ініційовано цілу низку слідчих та процесуальних дій, спрямованих як на кримінальне переслідування, так і на обмеження громадянських прав та свобод ОСОБА_6 , саме як підозрюваного у кримінальному провадженні №2202000000000089 від 27.04.2020: оголошення у розшук 28.04.202; арешт майна за ухвалою від 29.04.2020 у справі №761/11979/20; одержання санкції слідчого судді на затримання з метою примусового приводу до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ухвалою від 30.04.2020 у справі №761/12413/20.
Правомірність вручення такої підозри саме 23.04.2020 перевірялась слідчими суддями неодноразово під час її оскарження стороною захисту, так і розгляду інших процедурних питань у межах кримінального провадження №2202000000000089.
Натомість, прокурор у кримінальному провадженні розраховує строк досудового розслідування з 11.11.2020 та продукує штучні підстави для продовження досудового розслідування, в т.ч. щодо прийняття інших процесуальних рішень: повторного оголошення мого підзахисного у розшук; повторного зупинення строків досудового розслідування.
Сторона обвинувачення у межах кримінального провадження №2202000000000089 обчислює та відраховує строк досудового розслідування, що встановлений ст. 219 КПК України, з 11.11.2020, у той час як сторона захисту,з котрою погоджуються і слідчі судді, з 23.04.2020.
Зважаючи на те, що є більше ніж обґрунтованими твердження про порушення принципу розумних строків, як наслідок, є всі правові підстави встановити прокурору строк для вчинення тих чи інших дій в межах кримінального провадження, адвокат просить слідчого суддю встановити прокурору розумний строк у 24 години для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання, просив відмовити.
Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши пояснення заявника та прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з ч. 6 ст. 28 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно зі ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Положення цієї статті носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Пункт 4 частини 2 статті 36 КПК України надає прокурору повноваження доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них. При цьому прокурор самостійно визначає строки їх проведення з урахуванням обставин відповідного кримінального провадження та доцільності невідкладного проведення слідчих (розшукових) або інших процесуальних дій.
Дискреційні повноваження слідчого судді з цього приводу розповсюджуються на визначення строків застосування запобіжних заходів, вчинення слідчих дій, дозвіл на проведення яких надається слідчим суддею, тощо. Так, наприклад, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них слідчий суддя зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами (ч. 10 ст. 290 КПК).
Недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування, на що посилається особа, яка подала клопотання, оскаржується прокурору вищого рівня у порядку ст. 308 КПК України.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя вправі припинити тільки таку бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК). Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК). Слідчий суддя суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.
Відповідно до положень п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Отже, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування може бути оскаржено слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимог поданого клопотання, в зв'язку з чим не вбачає підстав для його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 28, 36, 113, 114, 303, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про встановлення розумного строку для прийняття прокурором процесуального рішення передбаченого ст.283 КПК України у кримінальному провадженні № 2202000000000089 від 27.04.2020р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1