Справа №760/3575/22
1-кс/760/1249/22
17 лютого 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Згурівка Яготинського району Київської області, українки, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України,
у кримінальному провадженні за №42021102090000260 від 24.12.2021 року,
Слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, із альтернативним запобіжним заходом заства у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні зазначали про те, що станом на час звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням зібрано достатньо доказів, щоб стверджувати про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, що надає право, за переконанням сторони обвинувачення, звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування одного із запобіжних заходів.
Також, продовжив прокурор, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, в такій кількості, що не вбачається підстав вести мову про застосування іншого не пов'язаного із триманням під вартою запобіжного заходу.
Так, прокурор впевнений, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Зауважив, що підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі також може змінити своє місце проживання, реєстрації, виїхати за межі території України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується характером вчиненого злочину.
Прокурор переконаний, що більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого, свідків, на розслідування кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 , думку якого підтримала підозрювана в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте забов'язання, посилаючись на те, що його підзахисна має інвалідність загального захворювання (онкологія), що підтверджується випискою з медичної карти, яка міститься в матеріалах клопотання, а тому потребує лікування.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Солом'янським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021102090000260 від 24.12.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що що гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті придбання нерухомості, 23.01.2019 року уклала попередній договір з ОСОБА_8 , від імені якої діяла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі-Договір), предметом якого є укладення в майбутньому договору дарування квартири, що на день підписання зазначеного договору - об'єкт завершеного будівництва та знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_3 розташована на 7 поверсі десятиповерхового будинку та складається з двох житлових кімнат загальною площею 59 квадратних метрів (далі-квартира).
Умовами вищезазначеного договору визначено, що сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити основний договір не пізніше 31 грудня 2019 року за ціною 649 000 гривень.
Так, в період часу з 20.02.2019 року по 27.12.2019 р., ОСОБА_7 , у повному обсязі сплатила суму грошових коштів, які були визначені умовами Договору, проте у зазначений в Договорі строк не було укладено основний договір щодо придбання зазначеної квартири у зв'язку із не введенням в експлуатацію будівлі.
У вересні 2021 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви,з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, вирішила вчинити вимагання відносно ОСОБА_7 з метою отримання грошових коштів, у великих розмірах.
В подальшому, у вересні 2021 року ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, обравши об'єктом злочинного посягання ОСОБА_7 , шляхом пред'явлення останній вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження законних прав, в рішучій формі висловила вимогу ОСОБА_7 передати їй грошові кошти в сумі 318 000 гривень, погрожуючи у разі невиконання її вимог, вчинити дії, спрямовані на неотримання права власності на квартиру, за яку у відповідності до Договору ОСОБА_7 сплатила грошові кошти в повному обсязі ще у 2019 році.
28 січня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_4 відбулась зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під час якої ОСОБА_5 повідомила, що оформлення права власності на Квартиру можливо виключно шляхом надання їй вказаної суми грошових коштів, після чого остання самостійно передасть їх державному реєстратору, з яким у неї налагоджена робота. ОСОБА_7 , сприймаючи погрози щодо не переоформлення квартири реальними, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 незаконно вимагає грошові кошти за вже сплачену квартиру, запропонувала останній надати якісь гарантії, чи привезти грошові кошти до державного реєстратора під час оформлення відповідних документів на право власності, однак ОСОБА_5 у категоричній формі відмовилась та зазначила, що грошові кошти потрібно передати особисто їй та оформлення документів на квартиру може відбуватись виключно так, як зазначила вона.
14 лютого 2022 року, приблизно о 11:00 годимні відбулась телефонна розмова ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , під час якої остання висунула вимогу, щодо надання їй грошових коштів сума яких в доларовому еквіваленті становить 13 175 доларів США для оформлення права власності на Квартиру за ОСОБА_7 .
Так, 15 лютого 2022 року, приблизно о 12:00 годині, за адресою: АДРЕСА_4 відбулась чергова зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_5 передала останній грошові кошти та заздалегідь вручені ОСОБА_7 несправжні (імітаційні) засоби, після чого була затримана працівниками поліції.
Такі дії ОСОБА_5 , органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч.3 ст.189 КК України як вимагання передачі чужого майна, поєднаному з погрозою обмеженням прав, свобод або законних інтересів осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
15 лютого 2022 о 16 годині 04 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
16 лютого 2022 о 12 годині 06 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться у відомостях, які отримані під час заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 22.12.2021; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 12.01.2022; протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 30.12.2021; письмовій згоді на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 21.01.2022; протоколі попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 21.01.2022; протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 04.02.2022; протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 04.02.2022; протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 15.02.2022; протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 15.02.2022; протоколі обшуку від 15.02.2022 р.; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 15.02.2022; постанові про визнання речового доказу від 15.02.2022; протоколі затримання ОСОБА_5 , у порядку ст.208КПК України від 15.02.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, вислухавши пояснення самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
У відповідності до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, його зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_5 хоча і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проте має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві, раніше не судима, згідно копії пенсійного посвідчення має загальне захворювання (онкологія).
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, вищезазначені дані про її особу, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого, - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2022 року включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Звільнити ОСОБА_5 з - під варти негайно в залі суду.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , такі обов'язки:
з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, а її безпосереднє виконання на орган Національної поліції України за місцем проживання (перебування) підозрюваної під домашнім арештом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1