Справа № 758/16249/21
18 січня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Лещенко О.В., при секретарі Конончуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Гладченка Володимира Олексійовича, Головного управління національної поліції в Київські області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
17.11.2021 року до суду поступила позовна заява ОСОБА_1 до Гладченка В.О. , Головного управління національної поліції в Київські області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову БАВ №386655 від 10.11.2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді 425,00 грн. штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно нього.
В обґрунтування внесеного позову посилається на те, що вищевказаною постановою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності незаконно та у зв'язку із здійсненням ним своєї професійної адвокатської діяльності, оскільки він здійснює захист ОСОБА_3 , яка проживає АДРЕСА_1 . По суті справи повідомляє, що він на момент складення постанови не керував транспортним засобом, а був змушений залишити його через те, що невідомі особи протиправно заблокували його автомобіль біля самовільно влаштованого шлагбауму на під'їзді до будинку на АДРЕСА_1 . Також вказує, що повертаюсь до машини, був оточений двома озброєними працівниками поліції, діяльність яких скеровувались невідомим чоловіком, що насторожило його, оскільки вони почали погрожувати йому викраденням автомобіля, кримінальною та адміністративною відповідальністю, у зв'язку з чим він викликав поліцію за номером «102» та набрав гарячу лінію ДБР. Після цього він дізнався, що на нього складено оскаржувану постанову, яку отримав 15.11.2021 року після того, як самостійно звернувся до Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Вважає, що постанова не була складена в час, коли він був в с. Романків, оскільки йому ніхто не надав її для ознайомлення та одержання. Просить позов задоволити та скасувати постанову.
Ухвалою від 22.11.202 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.01.2022 року.
До судового засідання позивач подав клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити. Повідомив суд, що з відзивом відповідача ознайомлений, заперечень не надає. Додатково повідомив суд, що Другим слідчим відділом ТУ ДБР в м. Києві відкрите кримінальне провадження від 30.11.2021 року, відомості про яке внесені до ЄДРД за №62021100020000467 за ч.1 ст.365 КК України щодо неправомірних дій працівників Обухівського РУП ГУНП в Київській області, які виразились в висловленні погроз вилучення автомобіля та складення відносно нього адміністративного протоколу.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.
13.01.2022 року інспектор Обухівського РУП ГУНП в Київській області Гладченко В.О. подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що 10.11.2021 року о 14.40 год. до чергової частини Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення ОСОБА_4 про те, що за адресою: Обухівський район, с. Романків по вул. Лісова ЖК «Сонячна долина» невідомий чоловік заблокував в'їзд на територію ЖК автомобілем «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 чорного кольору. По прибуттю на місце пригоди працівники поліції опитали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також виявили водія вищевказаного автомобіля, якому було запропоновано від'їхати та звільнити проїзд, однак ОСОБА_1 відмовився, також відмовився надати документи на право керування та реєстраційні документи на автомобіль. У зв'язку із наведеним була винесена оскаржувана постанова, з якою ОСОБА_1 відмовився ознайомитись та її отримати.
В судове засідання відповідачі не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачів.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, БАВ № 386655 від 10.11.2021, складену інспектором ВРПП Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київські області Гладченком В.О. незаконною, у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова не відповідає дійсності, не ґрунтується на жодному доказі, винесена з порушенням вимог, передбачених ст. 283, 284 КУпАП та порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 286 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що інспектор ВРПП Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київські області Гладченко В.О. 10.11.2021 року виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАВ № 386655, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 15.10д та 2.4а Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 425 гривень.
Відповідно до вказаної постанови, 10.11.2021 року о 14.55 год. у с. Романків в ЖК «Сонячна долина» по вул. Лісова, 625 водій ОСОБА_1 1983 року народження, керуючи автомобілем здійснив стоянку автомобіля на в'їзді контрольно-пропускного пункту до ЖК «Сонячна долина», чим заважав іншим учасникам дорожнього руху. Під час перевірки не надав документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи, чим порушив п.п.15.10д, 2.4а Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.15.10д Правил дорожнього руху України, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Згідно п.2.4а Правил дорожнього руху України, На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1
Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи не є доказом не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Як вбачається із відзиву відповідача, коли він прибув на місце пригоди, ОСОБА_1 знаходився поблизу автомобіля, отже не здійснював керування транспортним засобом.
Відповідачем до матеріалів справи було долучено фотографію із місця пригоди, із якої вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 стояв перед закритим шлагбаумом, який створив перешкоду руху автомобілю позивача по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності громадянці ОСОБА_3 . Позивачем було долучено до матеріалів справи копію договору про правову допомогу від 08.04.2021 року, згідно положень якого адвокатом ОСОБА_1. надається правова допомога ОСОБА_3 , а на виконання її доручень, остання надає ОСОБА_1 право безперешкодного доступу до її земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Таким чином, у матеріалах справи наявні докази того, що позивач не здійснював керування транспортним засобом та не був зупинений співробітником поліції. Водночас у матеріалах справи відсутні докази факту порушення позивачем правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом.
У своєму рішенні від 15.03.2019 року Верховний Суд у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У ст. 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був позбавлений права на отримання правової допомоги, збір і надання доказів.
Відповідачами не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду, такі дії інспектора порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачами не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 15.10д та 2.4а Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови інспектора ВРПП Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київські області Гладченка В.О. серії БАВ № 386655 від 10.11.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та такими, що підлягають задоволенню.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів (ст. 280 КУпАП).
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Отже, відповідач правомірність свого рішення та обставини, які б спростовували доводи позивача не довів.
Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2021 серії БАВ № 386655 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Гладченка Володимира Олексійовича, Головного управління національної поліції в Київські області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАВ №386655 від 10.11.2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді 425,00 грн. штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.10.2008 року, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Гладченко Володимир Олексійович, капітан поліції, інспектор ВРПП Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області, адреса: 08687, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 22;
відповідач - Головне управління національної поліції в Київській області, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.15, код ЄДРПОУ 40108616.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лещенко О.В.