Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1777/22
10.02.2022 місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
До слідчого судді Подільського районного суду міста Києва звернувся захисник ОСОБА_4 із клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи подане клопотання захисник зазначив, що у матеріалах кримінального провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року відсутні будь-які докази, які б підтверджували та свідчили про те, що ОСОБА_3 вступив у попередню змову з особами, з якими розробили злочинний план, відповідно до якого 02.01.2022 року він з іншими особами, під приводом вирішення неприязних відносин, проникнув в квартиру потерпілих, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де користуючись своєю перевагою у фізичній силі та кількості, застосовуючи до потерпілих фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, подолавши тим самим їх волю до опору, відкрито викрали цінне майно з вище вказаного помешкання. Оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні підозрюваний і його захисник клопотання підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор та слідчий проти задоволення клопотання заперечували.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У провадженні СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
03.01.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру.
05.01.2022 року Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 діб без визначення застави.
Згідно із ст. ст. 21, 22 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
У відповідності до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Частиною 5 ст. 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64 Основного Закону України); встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Статтею 29 Конституції України визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Право на свободу є невід'ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; це право означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно із ст. 201 КПК України підозрюваний до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчий суддя, враховує позиції сторін у судовому засіданні, обставини, визначені ст. 178 КПК України, те, що ОСОБА_3 на даний час підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також процесуальну поведінку підозрюваного протягом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин який інкримінують йому є тяжким та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує може в будь-який момент покинути територію України; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, в тому числі і кваліфікація дій підозрюваного.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи можуть бути достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, а заявлені стороною захисту обставини про особу підозрюваного можуть слугувати підставами для зміни йому запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку, тримання під вартою в цьому провадженні щодо інкримінованого ОСОБА_3 злочину, накладатиме на підозрюваного надмірний тягар, який не відповідає ні особі підозрюваного, ні обставинам даного провадження в їх сукупності.
Тяжкість злочину і суворість можливого покарання самі по собі не можуть бути обґрунтуванням такого запобіжного заходу в конкретних обставинах даного провадження.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем свого проживання, офіційно працевлаштований.
Також, підозрюваний ОСОБА_3 має сталі соціальні зв'язки, проживає разом із дружиною, на утриманні має хворого батька, раніше не судимий.
Тому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і не буде надмірним тягарем для нього і хоча домашній арешт накладає на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, він усе-одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ.
Відтак, враховуючи все вище перелічене, наведені у клопотанні ризики, а також тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення і його наслідки, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України задовольнити частково і обрати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду та з покладенням на нього обов'язків: прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи навчання; утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 22, 26, 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000009 від 02.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити частково;
Змінити запобіжний захід з тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати адресу: АДРЕСА_2 ;
Підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти в залі суду;
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно прибути за адресою: АДРЕСА_2 ;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд та в'їзд за межі України;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем знаходження підозрюваного;
Ухвала підлягає негайному виконанню;
Строк тримання під цілодобовим домашнім арештом та строк дії обов'язків визначити до 03.03.2022 року включно;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7