Справа № 755/1672/22
"21" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100040000057 від 06.01.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який офіційно не працює, з середньою технічною освітою, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 приблизно о 06 годин 00 хвилин 05.01.2022 року перебував на території стоянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 36, неподалік від ТЦ «Епіцентр», куди приїхав на власному авто ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , де побачив автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , попередньо знаючи, що в багажнику останнього автомобіля знаходяться інструменти.
В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке зберігається в багажному відділенні автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , яке є сховищем для нього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, підійшов до припаркованого автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , салон, багажне відділення, двері та вікна, якого були зачинені, що об'єктивно обмежувало та перешкоджало вільному доступу та незаконному потраплянню сторонніх осіб до майна, що знаходилось в багажнику автомобіля, а отже доступ до сховища, яке є володінням ОСОБА_5 , та за допомогою ключа від власного автомобіля відкрив багажник вищезазначеного автомобіля, чим здійснив незаконне проникнення до сховища потерпілого.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в автомобіль, ОСОБА_3 взяв з багажнику інструменти, а саме: шуруповерт Grand ДА-18DFR, вартістю 1300 гривень; пушку газову Vitals GН-501, вартістю 3400 гривень, шуруповерт «Дніпро-М» 7МТ051809, вартістю 2300 гривень, перфоратор «ЗЕНИТ» профи, ЗПП-1200, вартістю 1800 гривень, що належить ОСОБА_5 та поклав в багажник свого автомобіля.
Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, поїхавши з території автостоянки, а викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме перфоратором «ЗЕНИТ» профи, ЗПП-1200 та пушкою газовою «Vitals GН-501», заклав до ломбардного відділення «Скарбниця», офіційна назва ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД», яке розташоване за адресою: м. Київ, Перова б-р, 34\2, а шуруповерт «Grand» ДА-18ОЕК та шуруповерт «Дніпро-М» 7МТ051809 залишив в себе, чим завдав майнової шкоди ОСОБА_5 на суму 8 800 грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся показавши, що 06 годин 00 хвилин 05.01.2022 , у АДРЕСА_3 ,за допомогою ключа від власного автомобіля відкрив багажникпроник до автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 . В подальшому викрав із даного автомобіля будівельний інструмент.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненій повторно, яке поєднане з проникненням у інше сховищета кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Призначаючи міру покарання, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, зареєстрований та має постійне місце проживання, раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, думку державного обвинувача, особи винуватого.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, та застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази, які передані власнику, залишити в користуванні власника.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1