Справа №:755/2268/22
Провадження №: 1-кс/755/505/22
"16" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000475 від 14 лютого 2022 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
16 лютого 2022 року до Дніпровського районного суд м. Києва надійшло клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000475 від 14 лютого 2022 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 14 лютого 2022 року ОСОБА_4 перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.
Того ж дня, о 14 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, проспект А. Навої, 90, ОСОБА_4 була затримана працівниками поліції, які під час особистого обшуку вилучили у неї 70 поліетиленових пакетів, всередині яких знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, які вона зберігала при собі з метою подальшого незаконного збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-22/6919-НЗПРАП від 15.02.2022 року, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 0,87 г.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом особистого обшуку затриманої особи, протоколом обшуку, речовим доказом, висновком експерта, протоколами допитів свідків, рапортом працівників поліції.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрювана заперечила проти задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилалась на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідність доглядати за хворою мамою та запевнила, що буде активно допомагати органу досудового розслідування.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
У той же час, в судовому засіданні суду не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення.
Однак, як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано відносно ОСОБА_4 . Зокрема, як встановлено в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 , раніше не судима, заміжня, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю матір'ю-інвалідом, що потребує цілодобового піклування, тобто підозрювана має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваної ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на неї процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022100040000475 від 14 лютого 2022 року, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом строком на 60 днів, тобто до 16 квітня 2022 року, включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- утриматися від спілкування зі потерпілим, свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: