Справа № 755/18622/21
Провадження №: 3/755/9582/21
"09" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Дніпровського районного суду м. Києва від Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві надійшов протокол серії ВАБ № 570623 від 28.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 28.10.2021 року за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що будь-якого насильства щодо своєї дружини не вчиняв, 28.10.2021 року знаходився у хворобливому стані через захворювання на COVID-19, його дружина в той вечір вела себе агресивно, провокувала сварку.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 28.10.2021 у неї з чоловіком ОСОБА_1 дійсно виникла сварка, яку почав її чоловік ОСОБА_1 . Спочатку останній вчиняв психологічне насильство, ображаючи її та дочку, в подальшому штовхнув її та утримуючи із застосуванням фізичної сили вихопив з її руки балончик із сльозогінним газом, який вона мала намір застосувати пізніше, та розпилив їй в обличчя, спричинивши тимчасовий розлад зору та фізичні страждання. В подальшому вказана речовина також потрапила в очі дочці ОСОБА_3 , 2006 року народження, яка намагалася припинити сварку між батьками.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази потерпілої, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Надаючи оцінку характеризуючим матеріалам, які ОСОБА_2 було долучено до матеріалів справи в судовому засіданні, вбачається, що усі вони були складені після складання протоколу про адміністративне правопорушення, проте в них не міститься жодного доказу вчинення ОСОБА_1 28.10.2021 року інкримінованого йому правопорушення.
Все зазначене в сукупності лише підтверджує факт того, що атмосфера взаєморозуміння у цій родині відсутня. Конфлікти для членів сім'ї є буденним явищем.
Наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали не дозволяють однозначно підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що крім протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 570623 від 28.10.2021 року, який сам по собі не може бути беззаперечним підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Тому суд приходить до висновку, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративних правопорушень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 173-2, 251, 254, 256, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А.Дзюба