2-з/754/71/22
Справа № 755/49/22
Іменем України
21 лютого 2022 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
17.02.2022 заявниця ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що 28 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, строком на 90 (дев'яносто) днів, за яким заявницею передано, а відповідачем отримано кошти у розмірі 19 000,00 (дев'ятнадцять тисяч доларів США), про що відповідач написала особисто розписку. За умовами договору позики відповідач повинна була повернути заявнику кошти протягом 90 днів, як це передбачено договором позики, однак боржник прострочив і не приступив до виконання зобов'язання. На даний час відповідач не сплатила борг і взагалі уникає спілкування із заявницею. Тому заявниця просить суд забезпечити позов, а саме: шляхом накладення арешту на особистий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а також накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме нежитлове приміщення, приміщення першого поверху: №1 -18 (група приміщень № 2) (літера А), об'єкт нежитлової нерухомості: ні. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 780074280000.Опис об'єкта: загальна площа (кв.м.) 286, 2, опис: відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта № КВ143161961964 від 14.07.2016 та технічного паспорта виданого ТОВ «Благобудконсалт» 12.07.2016 загальна площа об'єкта в результаті реконструкції зменшилась та складає 286, 2 кв.м. адреса: АДРЕСА_1 , в межах суми боргу.
З урахуванням заявлених вимог, матеріалів справи та вимог закону суд вважає за необхідне відмовити в забезпеченні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, з - поміж іншого, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, відповідачем не долучено до заяви належних доказів на підтвердження того, що станом на час подання та розгляду заяви про забезпечення позову в суді рахунок НОМЕР_1 дійсно належить ОСОБА_2 , за також аявником не надано доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Разом з тим, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог вказаної заяви.
Керуючись ст.ст.149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: