ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2943/22
провадження № 2-о/753/163/22
"18" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Мицик Ю.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної установи «Київський слідчий ізолятор», третя особа: Київська міська державна адміністрація, про оголошення особи померлою,
14.12.2022 адвокат Пахолок Тарас Павлович звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної установи «Київський слідчий ізолятор», третя особа: Київська міська державна адміністрація, про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статей 175, 177ЦПК України.
Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід визначитись з суб'єктним складом учасників спору, оскільки позовна заява не містить жодного обґрунтування зв'язку кожного з відповідачів з предметом спору.
До того ж, суд звертає увагу позивача, що заяви про оголошення особи померлою розглядаються в порядку окремого провадження, що прямо передбачено нормами чинного законодавства.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.09.2018 у справі № 494/601/16-ц, провадження № 61-20499св18.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час подання заяви складає 922,40 грн.
Проте позивачем не долучено до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити 922,40 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру за реквізитами, що зазначені на сайті Дарницького районного суду м. Києва та надати докази на підтвердження сплати судового збору.
Згідно зіст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху.
Способом усунення недоліків позовної заяви є надання до суду уточненої позовної заяви, в якій позивачу слід визначитися із належним колом відповідачів, обґрунтувати звернення з позовом саме до Дарницького районного суду м. Києва, з урахуванням того, що жоден із відповідачів не знаходиться в Дарницькому районі м. Києва, надати квитанцію про сплату судового збору.
Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, а також визначаючи підсудність різних категорій справ, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної установи «Київський слідчий ізолятор», третя особа: Київська міська державна адміністрація, про оголошення особи померлою, залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: