ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 754/3288/21
провадження № 4-с/753/73/22
"14" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центральнгго міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Київ) Благовіського Володимира Миколайовича, -
Заявник звернувся до суду із даною скаргою.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.
Вивчивши матеріали, які знаходяться в даному провадженні, вважаю, що скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.
Статтями 175, 177, п.2 ч.8 ст. 43, 447, 448 ЦПК України встановлені вимоги до скарги при її подачі до суду, проте скаржником вони не виконані, а саме: відсутній належний зміст скарги, а з наданого, неможливо встановити підстави звернення особи до суду й особу заявника та заінтересованих осіб, відсутня прохальна частини такої скарги, скарга написана на процесуальних судових документах (текстах рішень, ухвал), інструкціях, на текстах інших звернень до суду тощо, нижня частина аркушів порізана, наявні черкання, незрозумілі для сприйняття позначення тощо, не зазначені заінтересовані особи (сторони виконавчого), на права та обов'язки яких впливають спірні правовідносини, відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 177 ЦПК України - не надано копії скарги та всіх доданих до неї документів для всіх заінтересованих осіб.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них) (п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України).
Заявнику необхідно усунути вказані недоліки у строк, визначений законом.
Так, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центральнгго міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Київ) Благовіського Володимира Миколайовича, - залишити без руху та надати строк для усунунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк останній не виконає вимоги, зазначені у ній, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.