Справа № 752/3543/21
Провадження № 2/752/1876/22
Іменем України
15.02.2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про відшкодування шкоди та матеріальних збитків, заподіяних внаслідок ДТП, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про відшкодування шкоди та матеріальних збитків, заподіяних внаслідок ДТП та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 80 659,09 грн., з яких 51 730,00 грн. прострочена заборгованість страхового відшкодування, 7 630,52 грн. пені, 15 554,41 грн. інфляційні збитки за час прострочення, 5 744,16 грн. 3% річних за час прострочення.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.05.2021р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З відкритого Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стало відомо, що відповідач ПАТ «Страхова компанія «Скайд» знаходиться в стані припинення, 02.09.2021р. до реєстру внесено інформацію про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (рішення Господарського суду міста Києва віл 04.08.2021р. №910/1737/20.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, з урахуванням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, дійшов наступного висновку.
У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020р. прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Страхова компанія «Скайд» (справа №910/17371/20).
Постановою Господарського суду м. Києві від 04.08.2021 Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тищенко О.І.
Отже, відповідач у даній справі перебуває на стадії ліквідації в рамках справи про його банкрутство, а відтак на спірні правовідносини розповсюджується дія частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Нормою пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
За приписами частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу в доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що дана справа відноситься до компетенції Господарського суду міста Києва, який ухвалою від 16.11.2020 порушив провадження у справі №910/17371/20 про визнання банкрутом ПАТ «Страхова компанія «Скайд» за заявою ТОВ «Маркс.Капітал», що, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах, має процесуальним наслідком передання справи на розгляд належному суду.
Керуючись ст.ст. 19, 31, 260, суд, -
1. Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про відшкодування шкоди та матеріальних збитків, заподіяних внаслідок ДТП, передати до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/17371/20 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал».
2. Ухвала суду набирає законної сили з момент її підписання.
3. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Ольшевська