Справа № 710/100/22 Провадження № 3/710/162/22
21.02.2022 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , інші відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 164 КУпАП, суду не відомі,
В протоколі зазначено, що 15.01.2022 близько 13 години 40 хвилин в АДРЕСА_1 в приміщенні магазину ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольної продукції (пива) без ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, чим порушила Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», та п. 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилась, вину не визнала та надала пояснення, що вона не здійснює продажу алкогольної продукції. Наявність пива не свідчить про здійснення його реалізації.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких мотивів.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, вказаною нормою передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Посадовою особою в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольної продукції (пива) без ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, чим порушила Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», та п. 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 « Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Предметом доказування у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164 КУпАП, крім, відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на провадження певного виду господарської діяльності є провадження господарської діяльності, пов'язаної із реалізацією продукції, яка має на меті отримання прибутку та містить ознаки підприємницької, тобто безпосередньої, самостійної, систематичної (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
У якості доказів на підтвердження вчинення ФОП ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, судді надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ 512647 від 15.01.2022, письмові пояснення ОСОБА_1 , які вона заперечувала в судовому засіданні, копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, копія свідоцтва платника єдиного податку, фото.
Вказівка в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ 512647 від 15.01.2022 на те, що 15.01.2022 ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність (роздрібної торгівлі алкогольною продукцією) без придбання/отримання відповідної ліцензії та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення ФОП ОСОБА_1 , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.04.2018 (справа №338/1/17).
Відсутність ліцензії на здійснення господарської діяльності з продажу алкогольних напоїв не заперечувалось особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Проте, здійснення такої діяльності, встановлення факту продажу алкогольних напоїв не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
Доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, які б вказували про факт продажу (реалізації, збуту) алкогольних виробів, відсутні належні докази кому саме здійснювався продаж алкогольних виробів, а також не надано доказів на підтвердження того, що дії ФОП ОСОБА_1 , які передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП носили систематичний характер, а продаж алкогольних виробів ним здійснювався з певною тривалістю та регулярністю (систематичністю), та був спрямований на отримання прибутку, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Лучанінова проти України» п. 39, «Тарасов проти України» п.п. 24, 25, «Надточій проти України» п. 20-22) справи про адміністративні правопорушення в Україні традиційно кваліфікуються Європейським судом як кримінальне обвинувачення, а отже на такі справи розповсюджуються гарантії права на справедливий судовий розгляд, гарантовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, належні та допустимі докази, які б вказували на наявність факту роздрібної торгівлі алкогольною продукцією та наявність в діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ст. 40-1КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, то судовий збір не підлягає стягненню.
Згідно вимог ч. 6ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Статтею 265 КУпАП передбачено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Оскільки судом не встановлено складу адміністративного правопорушення, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ВПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області повернути ОСОБА_1 вилучені речі.
На підставі вищевикладеного, керуючись 62,129 Конституції України, ст.ст.7,245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251,256,278, 265,280,283,304 КУпАП, суддя
Справу за ч. 1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1.ч.1ст. 247 КУпАП.
Вилучені у ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, повернути ОСОБА_1
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя С.С. Сивокінь