справа № 752/894/22
провадження №: 2-з/752/80/22
Іменем України
25.01.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
У січні 2022 року, заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1571282080000, номер запису про право власності/довірчої власності: 44094897; заборони її відчуження та розпорядження до ухвалення рішення по даній справі. Також просив заборонити ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам за його дорученням чи в його інтересах вчиняти дії з проведення ремонтних робіт, реконструкції, перепланування, заміни конструкцій та елементів квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1571282080000, номер запису про право власності/довірчої власності: 44094897; заборонити ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам за його дорученням чи в його інтересах здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1571282080000, номер запису про право власності/довірчої власності: 44094897.
Подану заяву представник заявника обґрунтовує тим, що 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маматовою В.В. вчинено виконавчий напис № 299, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на майно, що належить заявнику, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Квартира була передана в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 перед Ігнатьєвим за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маматовою В.В., 16.12.2020, зареєстрованим за № 479.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. 22.09.2021 року складено аккт про реалізацію предмета іпотеки, за яким ОСОБА_4 , як стягувачу у виконавчому провадженні передано майно: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1571282080000, номер запису про право власності/довірчої власності: 44094897 на загальну суму 2859400,00.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які представник заявника посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
З матеріалів, доданих до вказаної заяви вбачається, що 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маматовою В.В. вчинено виконавчий напис № 299, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на майно, що належить заявнику, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Квартира була передана в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 перед Ігнатьєвим за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маматовою В.В., 16.12.2020, зареєстрованим за № 479.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. 22.09.2021 року складено аккт про реалізацію предмета іпотеки, за яким ОСОБА_4 , як стягувачу у виконавчому провадженні передано майно: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1571282080000, номер запису про право власності/довірчої власності: 44094897 на загальну суму 2859400,00.
Після подання заяви про забезпечення позову протягом десяти днів, заявник має намір подати до Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з цим, представник заявника зазначає, що за даних обставин, у разі відчуження ОСОБА_4 вищевказаного нерухомого майна, у випадку задоволення позовних вимог, рішення суду неможливо буде виконати або виникне потреба у зверненні до суду з іншими позовними заявами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Подана заява про забезпечення позову не містить доказів про існування обставин, які унеможливлять виконання рішення суду, у разі невжиття, вказаного в заяві виду забезпечення позову, зокрема, заява не містить обґрунтування ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій направлених на відчуження майна.
В заяві не зазначені обставини та докази, які б стверджували про те, що застосування вказаного заходу забезпечення позову не призведе до дисбалансу прав сторін по справі.
Крім того, як вбачається із матеріалів заяви, заявником не наведено будь-яких підстав необхідності забезпечення позову шляхом забезпечення позову до подання позовної заяви у визначений заявником спосіб та пропозицій щодо зустрічного запебзпечення.
Як вбачається із заяви, представником заявника не надано будь-яких підтверджуючих доказів щодо подання позовної заяви у строк, визначений ч. 4 ст. 152 ЦПК України, після подання заяви про забезпечення позову.
Разом з цим, під час розгляду питання про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасно поданою.
Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи заявника та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Ю.Ю.Мазур