Справа № 712/13073/21
Провадження № 2а/712/37/22
21 лютого 2022 р. Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Троян Т.Є., за розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суд м. Черкаси з адміністративним позовом про скасування постанови серії ДП18 №691365 від 19.11.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.11.2021 року старшим інспектором ВБДР управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Старіковим М.Г. відносно позивача ухвалена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Зазначає, що згідно вказаної постанови, позивач 19.11.2021 року близько 11:00 керуючи автомобілем RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_1 , на 57 км.+100 м а/д Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань ОСОБА_1 перевозив небезпечний вантаж - паливо дизельне (UN 1202) в автоцистерні у кількості 9,174 кг, згідно ТТН №00000004303 від 19.111.2021 року, з порушенням спеціальним правил, а саме в транспортному документі (ТТН) відсутня інформація: номер ООН (UN) та клас небезпеки, чим порушив п.22.5 ПДР України, та п.3.4.1.1.1. а), п.5.4.1.1.1.с) Правил ДОПНВ.
Вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Всупереч вимогам ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» позивача не було проінформовано про конкретну причину зупинення інспектором транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
На пояснення позивача про те, що автомобіль обладнаний всіма необхідними знаками щодо вантажу, що перевозиться та протипожежними засобами, вантаж по вазі відповідає нормам, перевозиться в межах області, автомобіль знаходиться в технічно справному стані, а позивач не уповноважений заповнювати ТТН, а йому як водію не відомі пункти, що підлягають заповненню в ТТН, в звязку з чим просив надати можливість скористатися првовою допомогою адвоката, на що інспектор ніяк не відреагував, виніс оскарєувану постанову.
Виходячи з викладеного вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
04.01.2022 у визначений законодавством термін представником відповідача скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, щовідповідно 19.11.2021 року близько 11.00 год. старший інспектор ВБДР управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Старіков М.Г. виконував службові обов'язки із забезпечення публічної безпеки та безпеки дорожнього руху на 57+100м. автодорги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань. У вказаний час інспектор став свідком того, як водій керуючи транспортним засобом - спеціалізованим сідловим тягачем RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом цистерною, які призначені для перевезення небезпечного вантажу, на зовнішній поверхні цистерни були видимі залишки небезпечного вантажу, чим порушив п.22.5 Правил дорожнього руху України та п.п.4.3.2.3.5. правил ДОПНВ.
Зупинивши відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначений транспортний засіб, інспектор згідно із ч.3 ст.18 Закрну України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом транспортного засобу, представивсята проінформував про зазначене порушення ПДР.
Надалі інспектор, згідно п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», п.2.4. ПДР оголосив законні вимоги щодо предявлення посвідчення водія, свідоцтв на реєстрацію транспортних засобів, а також документи, які передбачені п.9 розділу 1 «Правил перевезення небезпечних вантажів», затверджених Наказом МВС №656 від 04.08.2018 року.
Під час перевірки було встановлено, що у товаро-транспортній накладній відсутня інформація: номер ООН (UN) та клас небезпеки, чим порушено п.22.5 ПДР, п.5.4.1.1.1 (а) та п.5.4.1.1.1 (с) Правил ДОПНВ.
За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, інспектором було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 691365 від 19.11.2021, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 та КУпАП.
Вважає, що ним винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, яка встановлюють загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, а також ст. 33 КУпАП. Позивачу була надана можливість користуватися правовою допомогою, він зателефонував юристу ТОВ «НЕОН ГРУП». Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано. Вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №691365 від 19.11.2021 року прийнятою відповідачем, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 19.11.2021 року о близко 11.00 на 57+100м. автодорги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань керуючи автомобілем RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_1 перевозив небезпечний вантаж - паливо дизельне (UN1202) в цистерні у кількості 9,174 кг з порушенням спеціальних правил, а саме: не відповідає вимогам транспортний документ, у товаро-транспортній накладній відсутня інформація: номер ООН (UN) та клас небезпеки, чим порушено п.22.5 ПДР, п.5.4.1.1.1 (а) та п.5.4.1.1.1 (с) Правил ДОПНВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Реалізовуючи свої повноваження, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 2 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органи Національної поліції.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України встановлює "презумпцію невинуватості" та відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, на що суд зазначає наступне.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 222 КУпАП надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП працівниками Органів Національної поліції.
Відповідно ч. III п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема т, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р., далі-ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п.4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №656 від 04.08.2018 року, дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В, до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та вказаних Правил.
Згідно п.4.3.2.3.5 додатку А до ДОПНВ, при перевезенні не допускається наявність залишків завантаженої речовини на зовнішній поверхні цистерни.
Відповідно до п.5.4.1.1.1. додатку А до ДОПНВ транспортний документ на небезпечний вантаж повинен містить наступну інформацію по кожній речовині, матеріалу чи виробу, що перевозиться:
а) номер ООН, якому передують літери «UN»;
b) належне відвантажувальне найменування, визначене відповідно до розділу 3.1.2, доповнене, при необхідності технічним найменуванням, взятим в лапки;
с)для речовини та виробів класу 1: класифікаційний код, зазначений в колонці 3b таблиці А глави 3.2.
якщо в колонці 5 таблиці А глави 3.2. наведені номери зразків знаків небезпеки, що не є номером зразків 1, 1.4, 1.5, 1.6, то ці номери зразків знаків небезпеки повинні вказуватись після класифікаційного кодув дужках.
d) якщо вона визначена, група пакування речовини, якій можуть передувати літери «ГУ» (наприклад «ГУ II») або початкові літери відповідні словам «група пакування».
Тобто, в п.1 таблиці ТТН №00000004303 від 19 листопада 2021 року мало бути вказано «UN 1202 Паливо дизельне ДП 3-К5, F1 (3), III».
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив, що адміністративне правопорушення не вчиняв. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає обставинам справи, вимогам закону, є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, з наданого відповідачем СD диску, додатків до відзиву, зокрема копії ТТН №00000004303 від 19 листопада 2021 року вбачається, що позивачеві було відомо, що ним при перевезенні порушуються правила перевезення нафтопродуктів.
Відповідачем на СD-носії надано документ, який було сфотографовано під час складання постанови відносно ОСОБА_1 , на якому зображено товаро-транспортну накладну без відповідних позначень в п.1 таблиці ТТН №00000004303 від 19 листопада 2021 року.
Тобто, з вищезазначених документів можливо зробити висновки, що документи, які мав при собі позивач при виконанні обов'язків щодо перевезення дизельного пального складені без відповідних позначень в п.1 таблиці ТТН №00000004303 від 19 листопада 2021 року, а отже, саме позивач несе безпосередню відповідальність за достовірність інформації, відповідно якої виконує трудові обов'язки та перевозить небезпечну для навколишнього середовища речовину без зазначення необхідних даних в товаро-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів
Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Інших доказів на підтвердження того, що позивач не порушував ПДР України, останнім не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Матеріалами долученими відповідачем також підтверджено, що позивачу надавався час для звернення за правовою допомогою, отже, в цій частині позовні вимоги також не знайшли свого підтвердження.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 132-1, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 257, 262-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21.02.2022.
Суддя: Т.Є.Троян