Справа № 559/1253/19
Провадження № 2/559/13/2022
02 лютого 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Протас Ю.В.,
за участю представника позивача - адвоката Гай І.М.,
представника відповідача - адвоката Альонової М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03 червня 2018 року, о 13 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вулиці Мирогощанська м. Дубно зі сторони вул. Сурмичі в напрямку с. Рачин Дубенського району Рівненської області. В цей час, за вказаним автомобілем, в попутному напрямку рухався автомобіль "AUDI А6", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Коли автомобілі перебували в районі автобусної зупинки "Статистика" і автомобіль "AUDI А6" наблизився до автомобіля "Renault Fluence", то водій ОСОБА_3 став виконувати маневр обгону автомобіля "Renault Fluence". В процесі здійснення обгону, коли автомобіль "AUDI А6" повністю знаходився на смузі руху зустрічного транспорту, то водій ОСОБА_2 , без виконання попереджувальних сигналів та дотримання бокової дистанції також виїхав на смугу руху зустрічних автомобілів, де і відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
09 липня 2018 року працівниками Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області відносно ОСОБА_2 , за вчинення вказаного порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна за недотримання вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Протиправність дій водія ОСОБА_4 та його винність у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 03 червня 2018 року підтверджується постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, яка вступила в законну силу, відповідно до змісту якої подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП мала місце та скоїв його ОСОБА_2 , проте, відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП провадження у справі було закрите в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "AUDI А6", реєстраційний номер НОМЕР_2 належав ОСОБА_1 на праві приватної власності і був ним знятий з обліку в Територіальному сервісному центрі 5642 для реалізації.
Під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено його автомобіль AUDI А6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно висновку експерта №3.3-70/18 від 27.07.2018 року судової автотоварознавчої експертизи, яка проведена експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, матеріальний збиток, заподіяний власнику транспортного засобу марки AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (рами) НОМЕР_3 , 2011 року випуску, станом на 03 червня 2018 року складав 712 168,78 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019 року за результатами автотоварознавчого дослідження з визначення вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані, ринкова вартість колісного транспортного засобу "AUDI А6", тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_4 в пошкодженому стані, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце на вул. Мирогощанська м. Дубно Рівненської області, станом на 03 червня 2018 року складала 193 070, 51 грн.
Таким чином, внаслідок пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 03 червня 2019 року транспортного засобу - автомобіля "AUDI А6", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 було заподіяно майнову шкоду в розмірі 519098,27 грн. (712168,78-193070,51).
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння дорожньо- транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ТАС" і на виконання своїх зобов'язань за договором №АК/9767607 16.05.2019 року Страховик сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 99 050,00 грн., що підтверджується випискою з мого особового рахунку в АБ "Укргазбанк".
Таким чином, на даний час залишилась невідшкодованою матеріальна шкода, яка була заподіяна позивачу ОСОБА_2 під час ДТП, що мала місце 03.06.2018 року на вул. Мирогощанська м. Дубно в розмірі 420 048,47 грн.
Крім того, в ході підготовки матеріалів для звернення до суду з позовом він поніс витрати в сумі 1025,20 грн., які полягають в оплаті висновку експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019.
Також, внаслідок порушення прав, позивачу було завдано непоправиму моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях та переживаннях, також життєвих незручностях, причиною яких було пошкодження його автомобіля. Вказаний транспортний засіб він мав намір продати, а виручені кошти від продажу, використати для завершення будівництва свого житлового будинку. Однак, у зв'язку із пошкодженням автомобіля, не зміг його продати за реальною ринковою ціною і тому не зміг закінчити будівництво будинку, що кардинально змінило його плани, пов'язані із переїздом сім'ї з будинку батьків у власний будинок. Ці обставини проявились на стані його здоров'я, оскільки постійно нервувався, перестав спокійно спати. Йому не хотілось ні з ким спілкуватись, оскільки він не знав, як організувати своє життя, відчував тривогу за своє майбутнє. Крім того, був вимушений докладати додаткові зусилля до організації свого життя, звернення до суду за захистом свого права. Також внаслідок цього між ним та дружиною стали відбуватись сварки, тому в зв'язку із відсутністю коштів для завершення будівництва, він змушений був продати незавершене будівництво своєму татові - ОСОБА_5 . Зважаючи на викладене, завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 50 000,00 грн.
Його неодноразові усні звернення до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди ним були проігноровані, у зв'язку із цим він змушений звернутись до суду для захисту порушених прав.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 05.07.2019 відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.
Представником відповідача - адвокатом Іваницькою Н.О. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.
12.11.2018 у справі № 559/1512/18 по висновку суду був встановлений факт події адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП та що скоїв його ОСОБА_2 , проте його безпосередню винуватість у його вчиненні судом встановлено не було. Крім того, дана справа взагалі була закрита у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Висновок судової автотоварознавчої експертизи №3.3.-70/18 від 27.07.2018 та зроблений на її підставі висновок експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019 не можуть слугувати належним, допустимим та достовірним доказом. Матеріали кримінального провадження надсилались до Рівненського НДЕКЦ МВС України для проведення автотоварознавчої експертизи 21.06.2018, а провадження у справі було закрито 25.06.2018. Отже у судових експертів не було жодної правової підстави для проведення вказаної експертизи.
Що стосується самого Висновку судової автотоварознавчої експертизи №3.3-70/18 від 27.07.2018, то вважає, що відомості по ринковій вартості вказаного автомобіля не є правдивими та достовірними, а висновок експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019, який зроблений на підставі Висновку судової автотоварознавчої експертизи №3.3- 70/18 від 27.07.2018, не може братись судом до уваги для визначення розміру матеріальної шкоди згідно позовних вимог.
Позивач по справі ОСОБА_1 , як власник пошкодженого автомобіля, не був залучений до участі у слуханні справ про адміністративні правопорушення, його прізвище жодного разу не звучало в поясненнях ОСОБА_3 . Викликає сумнів твердження позивача про те, що він мав намір продати своє авто, яким керував 03.06.2018 ОСОБА_3 , і що цей намір підтверджує облікова картка № НОМЕР_5 від 18.05.2018. Адже згідно Полісу страхування вказаного авто, він виданий 10.05.2018 на ім'я вже ОСОБА_3 .
У Свідоцтві на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 номер кузова (рами) не співпадає з номером кузова (рами) вказаному у вищеописаних Висновках експертів, що не лише повністю доводить незаконність проведених експертиз, а й ставить під сумнів законність походження автомобіля «AUDI А6» 2011 року випуску, тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ніяких усних звернень до ОСОБА_2 щодо відшкодування збитків від позивача не надходило.
Що стосується розміру моральної шкоди, яку вимагає позивач стягнути із відповідача то вважає, що він не лише є необгрунтованим, а й ґрунтується на недійсних обставинах справи. Окрім того, позивачем не подано жодного доказу, який би обгрунтовував позовні вимоги.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому зазначає, що аналіз змісту Постанови Дубенського міськрайонного суду від 12.11.2018 року, а також Постанови Рівненського апеляційного суду від 26.12.2018 року, чітко доводить факт, що подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, мала місце, а дорожньо-транспортну пригоду і це правопорушення скоїв саме ОСОБА_2 . Така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Ця правова позиція узгоджується із висновками викладеними у рішеннях місцевого, апеляційного та касаційного господарських судів у справі №927/623/18.
Висновок автотоварознавчої експертизи №3.3-70/18 від 27.07.2018 року є допустимим доказом, позаяк отриманий у передбачений процесуальний і законний спосіб, зокрема призначений і проведений на підставі ухвали слідчого судді Дубенського міськрайонного суду від 21.06.2018 року ОСОБА_6 у справі №559/1217/18. Рішення про закриття кримінального провадження підлягало оскарженню, а досудове розслідування у ньому відновлювалося.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 номер кузова автомобіля «Audi А6», власником якого являється ОСОБА_1 наступний: НОМЕР_3 , який повністю співпадає із номером кузова автомобіля «Audi А6», кузов НОМЕР_3 , що підлягав експертному дослідженню та котрий до того ж перебував з моменту ДТП до його огляду експертом на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів.
Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Дубенського міськрайоного суду Рівненської області від 09.04.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ».
Ухвалою Дубенського міськрайоного суду Рівненської області від 14.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29.06.2021 призначено по справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відновлено провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позові.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до змісту постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, яка вступила в законну силу, 03 червня 2018 року, водій ОСОБА_2 03.06.2018 о 13 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, що спричинило зіткнення з автомобілем марки "AUDI А6", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_7 в порушення встановлених правил залишив місце ДТП, до якої причетний (протокол БД 331571). Подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП мала місце та скоїв його ОСОБА_2 , проте, відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП провадження у справі закрито в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 11-12).
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26.12.2018, вищевказана постанова залишена без змін (а.с. 13-14).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 5641 30.03.2017 року та облікової картки № НОМЕР_5 від 18.05.2018 року, автомобіль "AUDI А6", реєстраційний номер НОМЕР_2 (попередній НЗ НОМЕР_7 ), номер кузова (рами) НОМЕР_3 , належав ОСОБА_1 на праві приватної власності і був знятий з обліку в Територіальному сервісному центрі 5642 для реалізації (а.с. 15, 16).
ОСОБА_2 є власником автомобіля "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 (а.с. 17).
Згідно висновку експерта №3.3-70/18 від 27.07.2018 року судової автотоварознавчої експертизи, яка проведена експертами Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, матеріальний збиток, заподіяний власнику транспортного засобу марки AUDI А6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (рами) НОМЕР_3 , 2011 року випуску, станом на 03 червня 2018 року складав 712 168,78 грн. (а.с. 18-35).
Відповідно до висновку експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019 року за результатами автотоварознавчого дослідження з визначення вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані, ринкова вартість колісного транспортного засобу "AUDI А6", тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_4 в пошкодженому стані, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце на вул. Мирогощанська м. Дубно Рівненської області, станом на 03 червня 2018 року складала 193 070,51 грн. (а.с. 37-40).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння дорожньо- транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ТАС" і на виконання своїх зобов'язань за договором №АК/9767607 16.05.2019 року (а.с. 41).
Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/118-21/4950-АВ від 04.08.2021, ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки «AUDI А6», 2011 року випуску, тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на час скоєння ДТП, що мала місце 03.06.2018, з урахуванням зносу, складала 712 168, 78 гривень. Реальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «AUDI А6», 2011 року випуску, тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 03.06.2018, складає 712 168,78 грн. Залишкова (реальна) вартість автомобіля марки «AUDI А6», 2011 року випуску, тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , в пошкодженому стані, враховуючи ціни станом на момент ДТП (03.06.2018), складала 193 070, 51 грн. (а.с. 177-192).
Страховик сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 99 050,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку в АБ "Укргазбанк" (а.с. 42).
Таким чином, залишилась невідшкодованою матеріальна шкода, яка була заподіяна позивачу ОСОБА_2 під час ДТП, що мала місце 03.06.2018 року на вул. Мирогощанська м. Дубно в розмірі 420 048, 27 грн. (712168, 78 грн. - 193070, 51 грн. - 99050, 00 грн.).
Згідно роз'яснень даних в п. 4 та 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно правового висновку викладеного в постанові ВСУ України № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, відповідач, як заподіювач шкоди, має нести цивільно-правову відповідальність по деліктному зобов'язанню й відшкодувати заподіяну ним шкоду позивачу, згідно викладених вище вимог Закону, в розмірі не охопленому страховим відшкодуванням (ст. 1194 ЦК України).
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду доказів понесених позивачем витрат, згідно яких сума завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, становить 420 048 грн. 27 коп.
При вирішення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача, спричиненої останньому моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
На обґрунтування заподіяної йому моральної шкоди позивач ОСОБА_1 покликається на те, що після ДТП він постійно хвилювався через пошкодження автомобіля, оскільки вказаний транспортний засіб він мав намір продати, а виручені кошти від продажу, використати для завершення будівництва свого житлового будинку. Однак, у зв'язку із пошкодженням автомобіля, не зміг його продати за реальною ринковою ціною і тому не зміг закінчити будівництво будинку, що кардинально змінило його плани, пов'язані із переїздом сім'ї з будинку батьків у власний будинок. Ці обставини проявились на стані його здоров'я, оскільки постійно нервувався, перестав спокійно спати. Йому не хотілось ні з ким спілкуватись, оскільки він не знав, як організувати своє життя, відчував тривогу за своє майбутнє. Крім того, був вимушений докладати додаткові зусилля до організації свого життя, звернення до суду за захистом свого права. Також внаслідок цього між ним та дружиною стали відбуватись сварки, тому в зв'язку із відсутністю коштів для завершення будівництва, він змушений був продати незавершене будівництво своєму татові - ОСОБА_5 . Все це завдало йому моральних страждань, які оцінює у 50 000,00 грн.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
В контексті практики Європейського суду з прав людини варто зазначити, що справедливість компенсації як категорія, що застосовується й національним законодавцем, проте є не розкритою в судових прецедентах, визначається ЄСПЛ з урахуванням усіх обставин, а також особливостей справи. Суд суворо дотримується позиції, що відшкодування має виключно компенсаційний, а не каральний, обтяжуючий або запобіжний характер.
З урахуванням наведеного і виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи обставини завдання шкоди позивачеві, тривалість його зусиль для відновлення своїх порушених прав, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000 грн.
Крім цього, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір буде мати суто умовний вираз. У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний нанесеній моральній шкоді.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 4594, 93 грн., а також 1025, 20 грн. за проведення експертизи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ), третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (місцезнаходження: вул. Червоноармійська, 72, м. Київ, код ЄДРПОУ 35725063), про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 048 (чотириста двадцять тисяч сорок вісім) грн. 27 коп. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1025 (одна тисяча двадцять п'ять) грн. 20 коп. в якості відшкодування витрат, понесених на проведення експертного дослідження №5/19 від 08.02.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4594 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 93 коп. на повернення сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14.02.2022.
Суддя: Р.В. Ралець