Справа № 544/1681/21
№ 2/544/24/2022
іменем України
17 лютого 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої - судді Сайко О. О.,
за участю секретаря Костенко Т. В.,
у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_3 (далі Позичальник) звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 09.11.2011, згідно якої він отримав кредит у розмірі 6000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав Позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Позичальник за кредитним договором свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим нарахована заборгованість за договором на дату його смерті в сумі 5681,76 грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита. 26.01.2021 позивачем на виконання вимог ст. 1281 ЦК України була направлена претензія кредитора до Пирятинської державної нотаріальної контори, на підставі якої була заведена спадкова справа. Спадкоємцями, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняли її є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спадкоємцям 23.06.2021 позивачем було направлено лист-претензію з вимогами по поверненню боргу, однак відповідачі ніяких дій не вчинили. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість в сумі 5681,76 грн, а також судові витрати.
Представник позивача підтримав вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, про що надав суду заяву.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися з невідомих для суду причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення про їх виклик у судове засідання на офіційному вебсайті суду.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 09.11.2011 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до тарифів та умов якого йому був наданий кредит в сумі 6000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с. 26-52).
При оформленні кредитної картки позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, що підтверджується його підписом на анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк» (а.с.25).
Відповідно до ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Згідно із ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальнику ОСОБА_3 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі, передбаченому умовами договору.
Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту ОСОБА_3 за договором від 09.11.2011 не виконував у повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с. 60).
На день його смерті заборгованість за кредитним договором становить 5681,76 грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита 5681,76 01 грн, що підтверджено розрахунком позивача та випискою по рахунку (а.с. 9-23).
Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно із положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений ст. 1219 ЦК України, отже зобов'язання за кредитним договором входять до складу спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємцями першої черги, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, є дружина померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_1 (а.с. 54-58), що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, а також довідкою Виконавчого комітету Пирятинської міської ради № П 43503 від 14.12.2021 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 117).
Спадкоємці ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 24.07.2018 по 24.01.2019.
Згідно поштового реєстру (а.с 61), 26.01.2021 позивачем була направлена претензія кредитора до Пирятинської державної нотаріальної контори, в якій банк просив включити свої кредиторські вимоги в спадкову масу; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості у розмірі 5681,76 грн, просив надати інформацію стосовно звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника; відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника (а.с. 62).
Пирятинська державна нотаріальна контора листом від 28.01.2021 повідомила, що претензія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» долучена до спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкова справа за № 276/2018 до майна померлого ОСОБА_3 була відкрита на підставі претензії кредитора ПАТ «Ідея Банк». Звернень спадкоємців померлого до нотаріальної контори станом на 28 січня 2021 року не було, заяв ніяких не надходило (а.с. 63).
Після встановлення вищевказаних обставин, суд зазначає наступне.
Строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно з статтею 1282 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (на момент смерті позичальника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (на момент смерті позичальника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Встановлені статтею 1281 ЦК України строки є преклюзивними, а тому їх недотримання, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов'язанням, а також припинення такого зобов'язання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.
За обставинами даної справи встановлено, що кредитор дізнався про відкриття спадщини 04.09.2018, що підтверджено доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості боржника (а.с.14).
З урахуванням положень ч.2 ст.1281 ЦК України, у редакції на момент виникнення правовідносин, кредитор після отримання 04.09.2018 відомостей про відкриття спадщини повинен був протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини (тобто від 04.09.2018), пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину. І цей шестимісячний строк для позивача закінчився 04.03.2019 .
Проте першу свою вимогу до спадкоємців банк висунув лише 26.01.2021 шляхом направлення нотаріусу претензії кредитора (а.с.61,62).
За таких обставин, встановивши, що позивач дізнався про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вимогу до спадкоємців, які прийняли спадщину, пред'явив 26 січня 2021 року, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України (у редакції, чинній на момент смерті спадкодавця) шестимісячного строку пред'явлення вимоги, внаслідок чого він позбавився права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і не може вимагати у суді захисту відповідного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц (провадження № 61-14038св18).
Підсумовуючи все вищевикладене суд зазначає, що позовні вимоги банку є необгрунтованими та задоволенню не підлягають з указаних вище підстав.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд
У задоволені позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Сайко