21.02.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/163/21
Провадження № 6/533/3/22
21 лютого 2022 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником,
27 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою, в якій просило суд замінити вибулого стягувача АТ «Райффайзен Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 533/163/21 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 010/82/0029/101431; 014/0977/82/91811024.
В обґрунтування заяви заявник зазначав, що 30.03.2021 Козельщинським районним судом Полтавської області ухвалено рішення про стягнення з боржника (відповідача) ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитними договорами № 010/82/0029/101431; 014/0977/82/91811024. У подальшому АТ «Райффайзен Банк Аваль» перейменовано на АТ «Райффайзен Банк». 30.11.2021 між «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, укладеними з відповідачем.
Посилаючись на ст. 129-1 Конституції України, ст. 18, ч. 5 ст. 177, 442 ЦПК, ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження», висновки Верховного Суду, заявник уважав, що є всі законні підстави для заміни вибулого стягувача на правонаступника шляхом заміни сторони у справі.
Заявник, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, в судове засідання представника не забезпечив, в позовній заяві заявник просив здійснювати розгляд заяви за відсутності представника.
Стягувач АТ «Райффайзен » належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду,у судове засідання представника не забезпечив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Боржниця належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду заяви, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, заяв чи клопотань до суду не подавала.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер правовідносин між сторонами та заінтересованими особами, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд уважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, керуючись таким.
30.03.2021 рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області у справі № 533/163/21 позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за договором про надання банківських послуг у сфері страхування - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/82/0029/101431 від 05.03.2008 станом на 24.11.2020 у розмірі 61 916,83 гривень, у тому числі: заборгованість за дозволеним овердрафтом - 57479,00 гривень; заборгованість за недозволеним овердрафтом - 4427,83 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0977/82/91811024 від 28.11.2018 станом на 18.11.2020 у розмірі 81 511,18 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом - 72845,88 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 1282,71 гривень; заборгованість за процентами - 8665,30 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 7189,87 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по справі у вигляді судового збору (50%) у розмірі 1 135,00 гривень. Повернуто Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду на підставі платіжного доручення від 05.02.2021 № 11655, що становить 1135,00 гривень.
11 травня 2021 року за заявою позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» було видано шляхом поштового направлення три виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль»: 1) заборгованості за кредитним договором № 010/82/0029/101431 від 05.03.2008 станом на 24.11.2020 у розмірі 61916, 83 грн; 2) заборгованості за договором про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0977/82/91811024 від 28.11.2018 станом на 18.11.2020 у розмірі 81 511,18 грн, 3) судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1135,00 грн.
Виконавчі листи були отримані позивачем 17.05.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 111).
Відомостей про пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання матеріали справи не містять.
За ствердженням заявника назва стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» була змінена на АТ «Райффайзен Банк». Доказів перейменування стягувача до суду не надано.
30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договорами кредиту № 010/82/0029/101431, 014/0977/82/91811024 (а.с. 13-29).
Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Райффайзен Банк, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитними договорами 010/82/0029/101431, 014/0977/82/91811024.
У відповідності до ст. 442 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником , заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. (ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку зі такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання.
Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13 та Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.
Заміна сторони чи третьої особи у спірних правовідносинах (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Саме таких правових висновків дійшов Касаційного адміністративний суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі N 2-а-3494/11.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону N 1404-VIII).
Згідно з статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням норм Закону N 1404-VIII.
Так, частиною п'ятою статті 15 Закону N 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
З аналізу наведеного, можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Як вже зазначено було вище, частиною п'ятою статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що під час розгляду справи в суді до ухвалення судового рішення, а також після ухвалення судового рішення, набрання ним законної сили, та до видачі виконавчого листа, можливо замінити сторону у справі її правонаступником з підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Якщо виконавчий лист видано, але виконавче провадження не відкрито, то відповідно до частини п'ятої статті 442 ЦПК України здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі.
Якщо ж відкрито виконавче провадження, то, відповідно, здійснюється заміна сторони виконавчого провадження.
Тобто у випадку відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження її правонаступником є безпідставною, як і заміна стягувача чи боржника у виконавчому листі, який судом не видавався, та так само, як і заміна сторони у справі після видачі виконавчого листа на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
У даній справі заявник просив замінити сторону «вибулого стягувача» на правонаступника після ухвалення рішення та після видачі виконавчих листів стягувачу.
За змістом висновків Верховного Суду у справах N 2-а-3494/11 та у справі N 804/536/18 про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, застосовні до цієї справи.
Суд також уважає, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і після ухвалення судового рішення до видачі виконавчого листа.
Водночас, у справі N 910/10031/13 Верховний Суд зазначив, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання.
Також, у справі N 5/128 (постанова від 30.07.2019) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність виконавчого листа, у якому заявник просить здійснити заміну, унеможливлює здійснення такої заміни.
Отже, суд робить висновок, що до видачі виконавчого листа - змінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.
Оскільки за обставинами даної справи виконавчі листи видавалися, а доказів відкриття виконавчого провадження учасниками справи не надано, зі заявою про заміну процесуального правонаступника стягувача, а саме: позивача АТ «Райффайзен Банк», у виконавчому листі чи у всіх трьох виконавчих листах ТОВ «Вердикт Капітал» не зверталось, тому суд уважає, що не підлягає заміні сторона у даній справі, у якій було видано виконавчі листи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип дистозитивності цивільного процесу повинен застосовуватись і на стадії вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконання судових рішень, про що зазначено у постанові ВС від 16 червня 2021 р. (справа N 0417/7776/2012).
Отже, оскільки заявник просив замінити саме сторону у справі, а не стягувача у виконавчому листі чи в усіх трьох виконавчих листах, керуючись принципом диспозитивності, суд відмовляє у задоволенні заяви заявника як правонаступника про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 13, 55, 247, 442 ЦПК України, наведеними по тксту ухвали нормами матеріального права, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі - відмовити .
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://kz.pl.court.gov.ua/sud1611/.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: вулиця Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, місто Київ, 04053; ідентифікаційний код 36799749).
Стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (місцезнаходження: вулиця Лєскова, буд. 9, місто Київ, 01001, ідентифікаційний код 14305909).
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Суддя В.П. Козир