Справа № 296/10291/21
1-кп/296/540/22
Іменем України
18 лютого 2022 року.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі :
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021060400001952 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України , -
03.12.2021року до Корольовського районного суду м.Житомира надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060400001952 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою головуючої судді від 06.12.2021 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просила призначити на підставі обвинувального акту судовий розгляд.
Заперечень проти призначення судового розгляду не надійшло.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Корольовському районному суду м.Житомира.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначити судовий розгляд, відсутні.
Судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: сторони кримінального провадження.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого завершується 20.02.2022 року.
Прокурор звернулась з клопотанням про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів. Подане клопотання прокурор обгрунтовує наявністю визначених в ст.177 КПК України ризиків, зокрема ризик переховування від суду, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті. Окрім того звертає увагу, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів та не відбувши покарання за попереднім вироком, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Потерпіла у вирішенні питання запобіжного заходу поклалась на розсуд суду.
Обвинувачений у вирішенні питання запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який не одружений, не працював до затримання, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, його задовільний стан здоров'я.
Обвинуваченому інкриміновано тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Характер злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, дає підстави вважати, що по справі існують обгрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві, його можливість впливу на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі. Тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою чи зменшення розміру застави в судовому засіданні не встановлено.
Наведені прокурором ризики обгрунтовані, на підставі чого суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи із необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.
Виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт чи зменшення розміру застави, суд залишає без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316, 177,178, 331, 395 КПК України, рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, суд,
Кримінальне провадження №12021060400001952 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, прийняти до провадження Корольовського районного суду м.Житомира.
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в приміщенні цього суду на 12:00 годину, 28 лютого 2022 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 18 квітня 2022 року, з можливістю внесення застави.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1