Справа №295/15011/21
Категорія 67
2/295/233/22
02.02.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
за участю секретаря Хробуст А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представників відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомир цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину. В обгрунтування позовних вимог вказала, що 12.01.2001 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб Нововолинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, актовий запис № 6. Під час шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26.06.2019 р. шлюб між ними було розірвано. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 20.06.2019 р. було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 травня 2019 року і до повноліття, а саме повноліття сина настало ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після того як сину, ОСОБА_5 виповнилось 18 років і на час направлення позову до суду відповідач не надає жодних коштів на його утримання, а саме не сплачує у добровільному порядку половину за навчання сина, який навчається у Поліському національному університеті (IV рівень акредитації), термін навчання з 01 вересня 2019 р. по 30 червня 2023 р., на денній формі навчання.
Протягом навчання з 01.09.2019 р. по 08.09.2021 р., відповідно до договору, вона, ОСОБА_1 заплатила за навчання сина 34 968,00 грн, тому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_3 1/2 вартості навчання, а саме 17 484,00 грн.
Окрім того, протягом останнього навчального року в зв'язку зі станом запобігання поширенню захворювання СОVID-19, діти через відсутність комп'ютера мали незручності навчатися дистанційно вдома на навчальних онлайн платформах.
Самостійно придбати комп'ютерну техніку, необхідну для навчання, для розвитку здібностей дітей, вона, ОСОБА_1 не мала фінансової можливості, так як на даний час винаймає житло, сплачує всі комунальні послуги й самостійно несе обов'язок утримувати, навчати й належно забезпечувати їх з відповідачем спільних дітей. Саме тому вона була вимушена придбати в кредит дітям ноутбук марки Асеr Nitrо 5 АN515-43 для забезпечення гідних умов для дистанційного навчання і розвитку дітей. Вартість ноутбука склала 23 226, 00 грн. ОСОБА_3 , на її усні прохання сплатити половину вартості ноутбука, а саме 1/2, що дорівнює 11 613,00 грн, відмовляється.
В судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що він, ОСОБА_3 не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
12.01.2001 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб Нововолинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, актовий запис № 06. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26.06.2019 р. шлюб між ними було розірвано. (а. с. 11)
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14), ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками дітей вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . (а. с. 15).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.06.2019 р. було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 травня 2019 року і до повноліття дітей. (а. с. 12-13).
Згідно довідки Поліського національного університету (IV рівень акредитації) № 216 від 22 вересня 2021 р. ОСОБА_5 , є студентом ІІІ курсу термін навчання з 01 вересня 2019 р. по 30 червня 2023 р., на денній формі навчання, навчається за рахунок коштів фізичних осіб (стипендію не отримує). (а. с. 21).
Згідно довідки Поліського національного університету № 325 від 10 вересня 2021 р. протягом навчання з 01.09.2019 р. по 08.09.2021 р., відповідно до договору, ОСОБА_1 заплатила за навчання сина 34 968,00 грн. (а. с. 17-20) тому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_3 1/2 вартості навчання, а саме 17 484,00 грн.
Згідно видаткової накладної № ЧGIТЗ-0055 від 19 жовтня 2020 р. ОСОБА_5 придбав у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» ноутбук марки Асеr Nitrо 5 АN515-43 вартістю 23 226,00 грн. (а. с. 22-23) у зв'язку з чим ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_3 1/2 вартості ноутбука, що дорівнює 11 613,00 грн.
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд критично відноситься до доводів відповідача, що у нього немає можливості надати додаткову допомогу повнолітньому сину в частині відшкодування суми коштів а саме 1/2 вартості навчання у Поліському національному університеті у сумі 17 484,00 грн. та Ѕ вартості ноутбука марки Асеr Nitrо 5 АN515-43 що дорівнює 11 613,00 грн. так як він «…не працевлаштований, не здійснює підприємницьку діяльність, має хронічне захворювання: синдром вертебро-базилярної недостатності з вестибулярним синдромом в стадії загострення, немає фінансових заощаджень, заборгованість за комунальні послуги, кредитні зобов'язання…». (а. с. 47-49).
Аналізуючи надані суду докази а саме копії медичних документів судом встановлено, що ОСОБА_3 30.04.2020 р. о 14.05 год. на вулиці отримав травму: впав з висоти одного метру. До КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» звернувся 30.04.2020 р. о 14.40 год. Первинний діагноз: відкрита рана повіки і біляочної області. Уточнений діагноз: струс головного мозку. Клінічно тверезий. Рекомендовано: холод, спокій, перев'язка. (а. с. 60).
За результатами обстеження ОСОБА_3 за допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографії проведеної ТОВ «Медичний Центр Асклепій Плюс» 05.05.2020 р. зроблено висновок: ознаки церебральної мікроангіопатії. Вогнищевих змін головного мозку, кістково-деструктивних та кістково-травматичних змін на момент огляду не виявлено. Забій м'яких тканин лобної ділянки ліворуч. Резидуальні зміни полісинуіту. (а. с. 59).
За результатами обстеження ОСОБА_3 у лікаря невролога в установі ТОВ «Медібор» від 21.01.2022 р. фахівець дійшов висновку та встановив діагноз: синдром вертебро-базилярної недостатності з вестибулярним синдромом в стадії загострення. (а. с. 65)
Судом, із загальнодоступних засобів інформації було встановлено, що вертембробазилямрна недостамтність (ВБН, вертебробазилярний синдром, синдром вертебробазилярної артеріальної системи) - порушення функціонування головного мозку внаслідок погіршення кровотоку в базилярній або хребетних артеріях. Буває вродженою й набутою. Клінічна картина - симптоми вертебробазилярної недостатності зумовлені порушенням функцій відділів головного мозку, кров до яких постачається хребетними й базилярними артеріями. До основних клінічних ознак ВБН належать: запаморочення, головний біль, порушення зору, нейросенсорна приглухуватість, непритомність.
При цьому суд звертає увагу, що фахівцями в області медицини, при обстежені ОСОБА_3 , не було встановлено хронічного захворювання, на що посилається відповідач.
Суд також критично відноситься до доводів відповідача щодо його неспроможності надати додаткову матеріальну допомогу дорослій дитині у зв'язку з його не працевлаштуванням але при цьому ОСОБА_3 не надав жодних яких би то не було обмежень з цього приводу. (а. с. 50-57).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ та набрала законної чинності для України 27 вересня 1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи зібрані у справі докази та встановлені судом обставини, суд дійшов до переконання, що відповідач є особою працездатного віку, на обліку у центрі зайнятості не перебуває (інших відомостей суду не надано), відтак є фінансово - спроможним, а тому взмозі утримувати дитину.
Статтею 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Частина 2 ст. 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Позивач зазначила, що нею були понесені витрати на навчання сина у Поліському національному університеті та придбання ноутбука марки Асеr Nitrо 5 АN515-43. На підтвердження додаткових витрат позивачем надано відповідні фінансові документи. (а. с. 17-20, 22-23). Дані витрати визнаються відповідачем.
Таким чином позивачем надано докази того, що понесені нею витрати були зумовлені особливими обставинами а саме: сплата за навчання сина у навчальному закладі та придбання комп'ютерної техніки необхідної для розвитку обох дітей.
Враховуючи, що законом обов'язок з утримання дитини покладений на обох батьків, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суд визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача половину вартості додаткових витрат, що становить 1/2 вартості за навчання сина ОСОБА_5 в Поліському національному університеті за період з 01.09.2019 р. по 30.09.2021 р. в сумі 17 484 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн.) 00 коп. та 1/2 вартості ноутбука марки Асеr Nitrо 5 АN515-43, а саме 11 613 (одинадцять тисяч шістсот тринадцять грн.) 00 коп.
Приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони. Тому суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнена при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 181, 182, 185 СК України, положеннями Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ та набрала законної чинності для України 27 вересня 1991 р., Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , 1/2 вартості за навчання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Поліському національному університеті за період з 01.09.2019 р. по 30.09.2021 р. в сумі 17 484 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн.) 00 коп., згідно Договору про навчання № 58 студента від 30.08.2019 р.
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , 1/2 вартості ноутбука марки Асеr Nitrо 5 АN515-43, а саме 11 613 (одинадцять тисяч шістсот тринадцять грн.) 00 коп .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 04.02.2022.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомир І.Г. Перекупка