Справа № 158/337/22
Провадження № 3/0158/133/22
18 лютого 2022 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого транспортувальником ТОВ «ОДЕК», -
- за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, -
03.02.2022 року о 19 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою дружину ОСОБА_2 та матір дружини ОСОБА_3 , при цьому погрожуючи спалити будинок. Правова кваліфікація - ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до суду не з'явився. Був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом опублікування судового оголошення на офіційному сайті Ківерцівського районного суду Волинської області
https://kiv.vl.court.gov.ua/sud0305/pres-centr/news/1255430/.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за його відсутності, в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, вважаю за можливе розглянути матеріали справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з врахуванням доказів, які наявні у матеріалах провадження.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне порушення серії ВАБ № 038360 від 03.02.2022 року, цього ж числа о 19 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою дружину ОСОБА_2 та матір дружини ОСОБА_3 , при цьому погрожуючи спалити будинок (а.с.2).
Дана обставина підтверджується рапортом на ім'я начальника ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 03.02.2022 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 03.02.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 03.02.2022 року. (а.с.3, 4, 5, 6, 7).
Відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 15.09.2021 року, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. (а.с.8)
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави. Даних про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч