іменем України
18 лютого 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/1332/21
Головуючий у першій інстанції - Кутовий Ю. С.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/274/22
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Комунальна підприємство «Корюківська ЖЕК», Корюківська міська рада Чернігівської області,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Корюківська ЖЕК», Корюківської міської ради Чернігівської області про захист прав споживача щодо невиконання договору Комунальним підприємством «Корюківська ЖЕК» по ліквідації аварії на водопроводі, її наслідків та застосування наслідків невиконання умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскарження рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Корюківська ЖЕК», Корюківської міської ради Чернігівської області про захист прав споживача, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 108-110), просила:
- визнати відмову Корюківської міської ради Чернігівської від 30.10.2018 №1642/04-03, від 12.11.2018 №04-03, від 11.04.2019 №1083/04-03, від 05.07.2019 №2010/04-03, від 07.08.2020 №1746/04-03, від 25.09.2020 №1981/04-03, від 14.12.2020 №2380/04-30 щодо проведення обстеження стану будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , приватизованої в цьому будинку, їх ремонту, потреба в якому виникла внаслідок аварії на водопроводі за адресою: АДРЕСА_1 незаконною та необґрунтованою, зобов'язати провести обстеження будинку і квартири за вищезгаданою адресою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572;
- зобов'язати Комунальне підприємство Корюківської міської ради «Корюківська ЖЕК» у визначені законодавством строки виконати перший ремонт першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , приватизованої в цьому будинку;
- стягнути з Корюківської житлово-експлуатаційної контори на користь позивачки 10 398 грн, сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 березня 2006 року між позивачкою та КП «Корюківська ЖЕК» було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У травні 2013 року вона помітила, що на цоколі фундаменту бокового фасаду будинку АДРЕСА_1 з'явились тріщини та постійно їх кількість збільшувалась, у результаті чого почала обсипатись штукатурка. Пізніше, у липні 2013 року, з'явилась воронка на асфальті при під'їзді до будинку на відстані біля 1 метра від цоколя, який зазнав руйнування. Найбільше шкоди було завдано заявниці, оскільки її квартира АДРЕСА_2 даного будинку знаходиться повністю на фасаді, який почав руйнуватися. В результаті аварії на водопроводі, яка була пізніше ліквідована, квартира заявниці та будинок в цілому потребує невідкладного ремонту.
Зазначає, що вона неодноразово зверталась до відповідачів, з усними та письмовими зверненнями щодо усунення наслідків аварії, проте отримувала негативні відповіді, тому за захистом своїх прав вона була змушена звернутися до суду.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що саме з вини відповідачів, які неналежно виконали обов'язки щодо забезпечення схоронності житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , та умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 27.03.2006, будинок в цілому та квартира заявниці зазнали руйнувань, а тому підлягають ремонту за рахунок відповідачів.
Заявниця указує, що обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати участь представники власників, співвласників будинку та колишнього власника будинку.
Зазначає, що дана справа підлягала розгляду у порядку загального позовного провадження, однак судом першої інстанції необґрунтовано, чому вона розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Вважає, що вказану цивільну справу було розглянуто неповноважним складом суду, оскільки суд першої інстанції розглянув її заяву про відвід судді з порушенням норм процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції посилаючись на ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначив, що утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Судом враховано висновки, викладені у постанові Чернігівського апеляційного суду від 20.03.2020 у справі №736/299/19, за якими ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що пошкодження будівлі та квартири АДРЕСА_2 , про які позивачка зазначала в позові, виникли саме у зв'язку із аварією на водопроводі, та що у відповідача виник обов'язок відремонтувати пошкоджені двері в її квартирі у зв'язку з просадкою фундаменту, відремонтувати підлогу квартири АДРЕСА_2 , а також провести роботи щодо ремонту фасаду будинку та укріплення фундаменту в місці ліквідації аварії на водопроводі.
З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 25.04.2002 (а.с. 63).
27.03.2006 між Корюківською ЖЕК та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) у будинку по АДРЕСА_4 (а.с. 60-61).
27.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до міського голови м. Корюківки Ахмедова Р.Р. із заявою щодо проведення ремонту належної їй квартири та прискорення ліквідації аварії водопроводу (а.с. 7)
Листом від 30.10.2018 №1642/04-03 Корюківською міською радою повідомлено ОСОБА_1 , що до повноважень Корюківської міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не входять повноваження з ремонту приватного житлового фонду (а.с. 8).
09.11.2018 ОСОБА_1 повторно звернулася до міського голови м. Корюківки Ахмедова Р.Р. із заявою, в якій просила невідкладно ліквідувати наслідки аварії на водопроводі у її квартирі (а.с. 9).
Листом від 12.11.2018 № __/04-03 Корюківською міською радою розглянуто звернення від 09.11.2018, повідомлено ОСОБА_1 про те, що 30.10.2018 було надано відповідь на її звернення від 29.09.2018 з тотожного питання та залишено звернення від 09.11.2018 без розгляду (а.с. 12).
Зі змісту листа Корюківської міської ради Чернігівської області від 11.04.2019 №1089/04-03 вбачається, що на виконання вимоги депутата міської ради Байдака М.Б. про невідкладний розгляд питання щодо стану належного ОСОБА_1 на праві приватної власності житла, Корюківська міська рада повідомляє, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» міською радою неодноразово надавалися відповіді з даного питання. Повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до Житлового та Бюджетного кодексів України, Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до повноважень міської ради не входить повноваження з ремонту приватного житлового фонду, а також не передбачаються видатки на його ремонт (а.с. 14).
12.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до голови Корюківської державної адміністрації Мірошниченка О.В. із заявою про обстеження її будинку, який був зруйнований в результаті аварії на водопроводі в 2013-2014 роках (а.с.11).
Листами від 18.12.2018 року вих.№44, від 25.04.2019 вих.№3, Корюківська житлово-експлуатаційна контора повідомила ОСОБА_1 , що при обстежені фундаменту будинку просідань, тріщин і інших пошкоджень не виявлено. Скарг від інших мешканців будинку не надходило. Ремонт дверей і вікон в приватизованих квартирах споживачі проводять за свій рахунок, так як дані роботи не входять в Перелік послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, затверджених рішенням виконкому Корюківської міської ради №37 від 19.02.2015 (а.с. 17, 21).
Відповідно до листа від 05.07.2019 №2010/04-03 Корюківська міська рада, розглянувши лист Корюківської районної державної адміністрації №21 від 13.06.2019 щодо звернення ОСОБА_1 стосовно обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила, що ОСОБА_1 було подано позов до КП «Корюківська ЖЕК» про захист прав споживача щодо невиконання договору Корюківською ЖЕК по ліквідації аварії на водопроводі, їх наслідків та застосування наслідків невиконання умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Суд, розглянувши дану справу, відмовив позивачці в задоволенні позову. Крім того, зазначено, що в матеріалах судової справи наявні акти обстеження Корюківської ЖЕК від 18.12.2018 та 08.04.2019 року при обстеженні будинку за адресою АДРЕСА_1 , згідно яких просідань і пошкоджень в фундаменті не виявлено (а.с. 23).
Листом від 07.08.2020 №1746/04-03 повідомлено ОСОБА_1 про те, що Корюківською міською радою розглянуто звернення від 06.08.2020, та зазначено, що 30.10.2018 було надано відповідь на її звернення від 29.09.2018 з тотожного питання та залишено звернення від 06.07.2020 без розгляду (а.с. 35).
24.09.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою до комісії Корюківської міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, в якій просила провести комісійне обстеження стану будинку за адресою: АДРЕСА_1 та її квартири АДРЕСА_2 , визначити нанесену шкоду та збитки внаслідок аварії на водопроводі та вирішити питання щодо проведення невідкладного ремонту зазначеного будинку та її квартири (а.с. 33).
25.09.2020 листом №1981/04-03 Корюківська міська рада, розглянувши звернення ОСОБА_1 від 24.09.2020, повідомила, що 30.10.2018 було надано відповідь на її звернення від 29.09.2018 з тотожного питання та залишено звернення від 06.07.2020 без розгляду (а.с. 34).
14.12.2020 листом №2380/04-03 Корюківська міська рада, розглянувши звернення ОСОБА_1 щодо проведення обстеження стану будинку та визначення збитків нанесених аварією водопроводу у квартирі і проведення капітального ремонту, повідомила про те, що на розгляді в Корюківському районному суді перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до КП «Корюківський ЖЕК» про захист прав споживача, в результаті розгляду вказаного позову, після перегляду в апеляційному порядку, їй було відмовлено.
Зазначено, що проведення комісійного обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 є недоцільним, адже таке обстеження вже здійснено експертом, що має відповідні знання та навички у сфері будівельно-технічної експертизи (а.с. 51).
Відповідно до комісійного акту обстеження Корюківської ЖЕК від 18.12.2018, при обстеженні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , просідань і пошкоджень в фундаменті не виявлено (а.с. 16).
У 2019 році позивачка зверталась до Корюківського районного суду Чернігівської області з позовом до КП «Корюківська ЖЕК» про захист прав споживача, в якому просила зобов'язати відповідача у визначені законодавством строки усунути наслідки аварії на водопроводі,а саме відремонтувати пошкоджені двері у зв'язку із просадкою фундаменту, відремонтувати підлогу квартири АДРЕСА_3 , а також провести роботи щодо ремонту фасаду будинку та ремонту фундаменту за цією ж адресою в місці ліквідації аварії.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову позивачкою було визначено Корюківську міську раду Чернігівської області (справа №736/299/19).
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 29.05.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20.03.2020 - без змін.
При розгляді справи ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22.01.2020 було задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівської торгово-промислової палати.
Відповідно до висновку експерта №С-1 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2020 в ході обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено:
- по будівлі - на всіх чотирьох фасадах житлового будинку в швах цегляної кладки присутні не наскрізні тріщини шириною до 3 мм; часткове руйнування зовнішнього оздоблювального шару цоколя;
- по квартирі АДРЕСА_2 - в приміщеннях квартири на протязі тривалого часу не проводились ремонтні роботи; двері та віконні блоки з деревини мають сліди довготривалого використання за призначенням; дверні полотна осіли та мають нещільний притулок по периметру коробки. В місцях примикання коробок до стін також присутні дрібні тріщини; віконні рами розсохлись у кутках та мають щілини у стулках; дверні та віконні механізми відкривання-закривання, в результаті довготривалого використання за призначенням, набули значного фізичного зносу та механічних пошкоджень кріплення і викривлення деталей, чим втратили свої первісні функції відкривання та закривання; в кімнаті 1-3 присутній прогин і просідання дощатої підлоги, стирання і відколи покриття підлоги в місцях ходіння і на стиках;
- по підвальному приміщенню - зі сторони підвального приміщення слідів просідання та тріщин фундаменту не виявлено;
- на момент проведення дослідження встановити зв'язок між виявленими пошкодженнями будівлі та квартири АДРЕСА_3 , яка була усунута 15.04.2014 шляхом заміни 33 метрів труби - не видається за можливе. Виявлені пошкодження елементів житлового будинку АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 утворювалися в цілому поступово протягом всього терміну служби об'єкта (а.с. 71-84).
З витягу до протоколу №30 позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 08.10.2020, де розглядалось звернення ОСОБА_1 щодо обстеження будинку, вбачається, що комісія вирішила:
- комісія не має повноважень щодо обстеження будівлі на предмет аварійності, обстеження будівель проводять спеціалізовані організації, які мають відповідну ліцензію;
- враховуючи те, що будівельно-технічна експертиза будинку та квартири ОСОБА_1 була проведена в ході апеляційного оскарження, утворення комісії щодо обстеження будинку та квартири є недоцільним (а.с. 31).
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
У ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 просила визнати відмову Корюківської міської ради Чернігівської області від 30.10.2018, від 12.11.2018, від 11.04.2019, від 05.07.2019, від 07.08.2020, від 25.09.2020, від 14.12.2020 щодо проведення обстеження стану будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , їх ремонту, потреба в якому виникла внаслідок аварії на водопроводі, незаконною та необґрунтованою, зобов'язати провести обстеження будинку і квартири за вищезгаданою адресою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, на яку посилається позивачка, затверджено Порядок надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, компенсації за не проведений ремонт (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 1 указаного Порядку передбачено, що відповідно до п. 7 ст. 10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих Рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували) зобов'язані брати участь у роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих робіт визначається кількістю приватизованих квартир будинку та строком його експлуатації від закінчення будівництва або реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації.
Перший після приватизації ремонт будинку повинен носити комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт, пов'язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та пошкоджень усіх елементів будинку.
До переліку робіт, що підлягають виконанню при проведенні першого ремонту, включаються роботи, спрямовані на підвищення рівня благоустрою будинку та прибудинкової території, встановлення технічного обладнання, якого не вистачає, поліпшення експлуатаційних показників будинку (заміна плоских суміщених окрівель на шатрові, утеплення окремих ділянок стін тощо) (п. 7 Порядку).
До складу робіт, що виконуються при здійсненні першого ремонту не включаються роботи, пов'язані з ремонтом квартир, виконання яких входять в обов'язки власників і наймачів квартир ( п. 8 Порядку).
Обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати участь представники власників, співвласників будинку та колишнього власника будинку (п. 9 Порядку).
Зважаючи на положення вказаного Порядку Корюківська міська рада Чернігівської області не є тією особою, до повноважень якої входить обстеження та проведення ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином висновок суду про відмову в задоволенні вказаних вимог є вірним.
Суд першої інстанції врахував преюдиційні обставини, встановлені рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 29.05.2019 та постановою Чернігівського районного суду від 20.03.2020, а саме те, що обстеження фундаменту будинку АДРЕСА_5 проводились комісією Корюківської ЖЕК 10.12.2018 та 08.04.2019, а також висновок експерта Чернігівської торгово-промислової палати №С-1 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2020.
Районний суд правильно визначив, що звернення до суду ОСОБА_1 із даним позовом фактично обумовлено незгодою із рішеннями вказаних вище судових інстанцій та із висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів погоджується, що заявник не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтованого виходив із того, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки порушень з боку відповідачів допущено не було.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що саме з вини відповідачів, які неналежно виконали обов'язки щодо забезпечення схоронності житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , та умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 27.03.2006, будинок в цілому та квартира заявниці зазнали руйнувань, є безпідставними, оскільки дані обставини не доведені матеріалами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки обстеження будинку було здійснено судовим експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Савенком С.М. при розгляді справи №736/299/19, а тому враховуючи наявність експертного висновку, що містить відомості щодо технічного стану житлового будинку та квартири, що належить заявниці на праві приватної власності, проведення повторного обстеження не є доцільним.
Доводи заявниці про те, що справу розглянуто неповноважним складом суду, з огляду на те, що її заяву про відвід судді Кутового Ю.С. розглянуто самим суддею Кутовим Ю.С., не заслуговують на увагу, зважаючи на таке.
Частиною 5 статті 40 ЦПК України передбачено, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.
На час подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кутового Ю.С. у Корюківському районному суді Чернігівської області правосуддя здійснювало два судді (Кутовий Ю.С., Чурупченко М.І.), а тому заява про відвід розглянута судом у визначеному процесуальним законом порядку.
Безпідставними є посилання заявниці на те, що дана справа підлягала розгляду у порядку загального позовного провадження, однак судом першої інстанції необґрунтовано, чому вона розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3)справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами першою, другою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною першою статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження».
Відповідно до частин п'ятої-восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 10.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зі справи вбачається, що позивач не подавала до суду першої інстанції заяв про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа є справою про захист прав споживача, незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Висновок суду узгоджується з позицією ЄСПЛ, де Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino» проти Португалії» (Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Скаржник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За встановлених обставин порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування або зміни рішення, колегією суддів не встановлено, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Таким чином, суд переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що районний суд вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: