17 лютого 2022 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 661/3132/21
Номер провадження: 22-ц/819/420/22
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя - доповідач) Воронцової Л. П.
суддів: Ігнатенко П.Я.
Полікарпової О. М.
секретар Юськів І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
В серпні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 6792,58 грн.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, станом на день смерті остання мала заборгованість по кредиту в сумі 6 792 грн. Банком 26 серпня 2020 року було направлено претензію кредитора до державного нотаріуса Новокаховського нотаріального округу Татаровської Н.С., на яку 09 вересня 2020 року отримано відповідь, відповідно до якої, спадкоємці померлої ОСОБА_2 (позичальник) із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини, до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа №211\2020 була заведена на підставі претензії (заяви) Банку. Відповідач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем належного померлій ОСОБА_2 майна, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто фактично прийняв спадщину, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України та не відмовився від неї.
Зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
23 квітня 2021 року, заявником було направлено лист-претензію до спадкоємців ОСОБА_2 , але ніяких дій з боку останніх не було здійснено та виконано.
Оскільки на час відкриття спадщини зобов'язання померлої ОСОБА_2 за кредитним договором з повернення кредитних коштів залишилися не виконані, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 6 792,58 грн. за кредитним договором №б/н від 13 липня 2009 року, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 6 792,58 грн. за кредитним договором №б/н від 13 липня 2009 року, стягнути з відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач. Вказана обставина, на думку апелянта, підтверджується копіями паспортів позичальника (спадкодавця) та відповідача, де у якості реєстрації зазначена одна й та сама адреса.
Жодних доказів того, що відповідач не мешкав разом із позичальником за адресою своєї реєстрації на момент відкриття спадщини, чи відмовився у визначений законом строк від прийняття спадщини, матеріали справи не містять, тобто ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Висновок суду щодо ненадання позивачем доказів, яке саме майно одержано спадкоємцем, і яка його вартість, суперечить вимогам процесуального законодавства, оскільки обов'язок доведення вказаних обставин покладається на відповідача.
Зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що кредитор пред'явив свої вимоги до спадкоємців з порушенням строків, встановлених ст.1281 ЦК України, які є присічними є помилковим.
Посилався на те, що відповідно до ст. 1281 ЦК України, кредитор може пред'явити вимоги як безпосередньо до спадкоємців так і через нотаріуса, а тому після того як 22 липня 2020 року йому стало відомо про смерть позичальника, 26 серпня 2020 року Банком було направлено претензію кредитора до нотаріальної контори, що є фактично пред'явленням кредиторських вимог.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кінцевий строк дії перевипущеної на ім'я ОСОБА_3 кредитної картки до 01/22 року, тому строк пред'явлення кредиторських вимог починається з 31.01.2022 року, тоді як претензія кредитора направлена у серпні 2020 року. Вважав, що строк пред'явлення ним кредиторських вимог не пропущено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідача, пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк» Логвіновської А.А., відповідача ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів, яке майно прийняв у спадок відповідач, яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених коштів. Крім того, Банк, дізнавшись про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимогу на адресу спадкоємця направив 08.04.2021 р., тобто більш, ніж через 6 місяців з дня отримання інформації від нотаріуса про відкриття спадщини, тому пропустив строк пред'явлення вимоги до спадкоємця, що є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, з висновком суду , колегія суддів погодитися не може, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 13.07.2009 року підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої ОСОБА_2 погодила отримання нею кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», кредитний ліміт 500 грн., який Банк має право збільшувати, зменшувати; процентну ставку за користування кредитом - 2,5 %, штраф за неналежне виконання зобов'язань.
Позичальнику відкрито картковий рахунок із сумою кредиту в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який змінювався, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 13.07.2009 року. (а.с. 8-12)
Відповідно до довідки розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 активно користувалася картковим рахунком, в тому числі поновивши його 18.11.2019 року на суму 350 грн., станом на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , мала заборгованість у сумі 6 792,58 грн., з яких: 6 792,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту. (а.с. 8-19)
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 25 листопада 2019 року Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби головного територіального управління юстиції в Херсонській області. (а.с. 37)
22 липня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до державного нотаріуса Новокаховської державної нотаріальної контори з вимогою (претензією) кредитора про обов'язок спадкодавця, включення до спадкової маси заборгованості за кредитним договором бн від 24.06.2009 р. в сумі 6792,58 грн. (а.с. 39)
31 серпня 2020 року Новокаховською державною нотаріальною конторою повідомлено позивача про те, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 заведено спадкову справу №211\200 на підставі претензії кредитора. Заяв про прийняття чи відмови у прийняті спадщини від спадкоємців не надходило. (а.с. 40-41)
08 квітня 2021 р. на адресу ОСОБА_1 , Банком направлено лист - претензію рекомендованим листом про обов'язок сплати боргу померлої ОСОБА_2 . Вимоги кредитора задоволені не були. (а.с. 41-44)
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Отже, за правилами статей 1281, 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У будь-якому випадку підлягає з'ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред'явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину.
Такі ж правові висновки зроблені Верховним Судом у Постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 336/5443/16, провадження № 61-34319св18, від 17 липня 2019 року у справі № 562/2411/16-ц, провадження № 61-34931св18, від 06 листопада 2019 року у справі № 279/7765/15-ц, провадження № 61-28853св18, підстав відступити від яких не встановлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як зазначив у позові Банк, і це вбачається з матеріалів справи, місце реєстрації проживання як ОСОБА_2 , вказане нею у анкеті-заяві та у паспорті, так і ОСОБА_1 , згідно відомостей у паспорті, є одним і тим же: АДРЕСА_1 . (а.с. 21, 34-36)
Згідно інформації відділу з питань діяльності Райського старостинського округу Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області та довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 07.05.1991 року зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є інвалідом ІІ групи. На момент смерті ОСОБА_2 він проживав і був зареєстрований за вказаною адресою.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 26 043 грн. є ОСОБА_2 .
Обов'язок доведення обсягу майна і його вартості, у разі заперечень спадкоємцем вимог кредитора спадкодавця, належить відповідачу. Такого висновку Верховний Суд додержується у судовій практиці, зокрема, у постанові від 18.09.2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , як син померлої, спадкоємець першої черги, який проживав зі спадкоємицею на момент її смерті і відкриття спадщини, є таким, що прийняв спадщину, позивача про смерть позичальника не повідомив.
Позивач дізнався про смерть позичальника 22.07.2020 року і 26.08.2020 року направив до нотаріальної контори претензію кредитора.
Строк дії кредитної картки № НОМЕР_1 виданої банком позичальнику 19.02.2018 року (за життя останньої), якою вона до дня смерті користувалася - 01/22 року.
Оскільки кредитору не була відома інформація про спадкоємців позичальника, строк пред'явлення кредитних вимог починається з 31.01.2022 року протягом року.
Враховуючи викладене, висновки суду не відповідають обставинам справи і до них він дійшов у порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду, ухвалення нового про задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору в суді першої інстанції - 2270 грн., і при подачі апеляційної скарги в сумі 3405 грн., всього 5675 грн; оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і відповідно пункту 9 частини першої статті 5 до ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України витрати позивача по оплаті судового збору слід віднести за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2021 року скасувати, ухвалити нове.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 6792,58 грн.
Судові витрати Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» по сплаті судового збору у сумі 5675 грн. компенсувати за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 21 лютого 2022 року.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді : П.Я. Ігнатенко
О.М. Полікарпова